28 квітня 2020 року
Київ
справа №560/154/19
адміністративне провадження №К/9901/11524/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Стеценка С.Г., Єзерова А.А.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.11.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2020 у справі №560/154/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
24.04.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.11.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2020 у справі №560/154/19.
Предметом оскарження в даній справі є дії відповідача щодо перерахунку та виплати позивачеві пенсії за вислугу років.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічною за змістом є стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, оскарження судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадках, чітко визначених законом.
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
В свою чергу згідно з частиною п'ятою статті 291 КАС України рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду типової справи може бути оскаржено в касаційному порядку виключно з таких підстав:
1) суд першої та (або) апеляційної інстанції при вирішенні типової справи не визнав її типовою справою та (або) не врахував правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи;
2) справа, в якій судом першої та (або) апеляційної інстанції ухвалено рішення з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, не відповідає ознакам типової справи.
Верховний Суд зазначає, що оскаржувані судові рішення у даній справі ухвалені з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у рішенні від 04.12.2019, прийнятому за результатами розгляду зразкової справи №240/5401/18 (Пз/9901/58/18), а справа відповідає ознакам типової, наведеним у вказаному судовому рішенні, оскільки відповідачем у ній є аналогічний суб'єкт владних повноважень, спір виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги, по-різному висловлені, але однакові по суті: визнати протиправними дії та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії, виходячи з розміру грошового забезпечення у відсотках, які були визначені на момент призначення пенсії.
Доводи касаційної скарги не містять обґрунтування щодо наявності у даному випадку обставин, визначених частиною п'ятою статті 291 КАС України.
Враховуючи зазначене вище, Верховний Суд приходить до висновку, що дану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 13, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.11.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2020 у справі №560/154/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
........................
........................
........................
А.І. Рибачук
С.Г. Стеценко
А.А. Єзеров,
Судді Верховного Суду