Іменем України
29 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 808/3712/17
адміністративне провадження № К/9901/53491/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018р. (судді - Дадим Ю.М., Божко Л.А., Уханенко С.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
У грудні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив (з урахуванням уточнень позовних вимог а.с. 49 - 50):
визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» (далі - Уповноважена особа Фонду) щодо невключення його до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ «Платинум Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
зобов'язати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно нього, як вкладника, якому необхідно здійснити відшкодування коштів за банківським вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він є вкладником в розумінні статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не включення його до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позбавило його можливості отримати суму відшкодування, яка гарантована вкладнику законом. Вважає, що віднесення його договору банківського рахунку до нікчемного на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.01.2018р. позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» щодо невключення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ «Платинум Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно позивача, як вкладника, якому необхідно здійснити відшкодування коштів за банківським вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018р. скасовано постанову суду першої інстанції, в задоволенні позову відмовлено.
З ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що розрахункова банківська операція від 11.01.2017р. з безготівкового перерахування грошових коштів на його рахунок не є окремим правочином в розумінні Цивільного кодексу України, а являється лише свідченням руху певної суми коштів з одного банківського рахунку на інший, тобто є діями банківської установи в межах виконання умов укладеного з ним договору банківського рахунку для фізичних осіб.
Крім того, посилається на те, що укладений між ним та ПАТ «Платинум Банк» договір банківського рахунку не передбачає платіж чи передачу іншого майна банку на його користь з метою надання останньому переваг (пільг), прямо не встановлених для нього законодавством чи внутрішніми документами банку. Не передбачає таких умов і власне операція безготівкового перерахування грошових коштів від 11.01.2017р. на його рахунок, що є необхідною умовою для визнання правочину нікчемним на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Також посилається на те, що на момент проведення банківської операції з переказу грошових коштів 11.01.2017р. з рахунку ПАТ «Запоріжсталь-АГ» на його рахунок, ні йому, ні контрагенту не було і не могло бути відомо про рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.01.2017р. №85 та наказу від 11.0.01.2017р. №2-Ф «Про заборону видаткових операцій». Доказів отримання та ознайомлення із зазначеним наказом працівниками банку в день проведення переказу коштів відповідачем не надано, а тому висновки апеляційного суду ґрунтуються виключно на припущеннях, що є недопустимим.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, в ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.10.2014р. між позивачем та ПАТ «Платинум Банк» укладено Договір № НОМЕР_1 банківського рахунку для фізичних осіб. (а.с. 19 - 20)
Згідно пункту 1.1. цього Договору банк відкрив позивачу поточний рахунок № НОМЕР_1 , на який зобов'язується приймати та зараховувати грошові кошти, що надходять позивачу, для зберігання і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів.
29.12.2016р. між позивачем та ПАТ «Запоріжсталь-АГ» укладено договір поворотної фінансової допомоги №1.
Постановою Правління Національного банку України від 10.01.2017р. №14-рш/БТ ПАТ «Платинум Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 10.01.2017р. №14-рш/БТ виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 11.01.2017р. №85 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Платинум Банк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». (а.с. 67)
Згідно платіжного доручення №1 від 11.01.2017р. ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ-АГ» перераховано на банківський рахунок позивача № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 199000 грн за призначенням платежу - «перерахування безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору №1 від 29.12.2016р. (а.с. 21)
Проведення зазначеної банківської операції підтверджується також випискою по особовим рахункам позивача № НОМЕР_1 ПАТ «Платинум Банк».
З 15.02.2017р. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочав виплати коштів вкладникам ПАТ «Платинум Банк» за договорами, строк дії яких закінчився до 10.01.2017р. включно, та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки).
Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 23.02.2017р. №95-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Платинум банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24.02.2017р. №743 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Платинум Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», запроваджено процедуру ліквідації ПАТ «Платинум Банк» строком на два роки з 24.02.2017р. по 23.02.2019р. включно, призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Платинум Банк» Ірклієнка Юрія Петровича. (а.с. 37 - 38)
05.05.2017р. позивач звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про виплату йому гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у ПАТ «Платинум Банк». (а.с. 23)
Листом від 30.05.2017р. №37-036-11233/17 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив позивача про те, що відповідно до «Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами», затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012р. №14, список вкладників, які отримують кошти в межах гарантованої суми, складає Уповноважена особа Фонду гарантування. (а.с. 24)
Судами встановлено, що станом на 30.05.2017р. у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб була відсутня інформація про включення позивача до Переліку вкладників ПАТ «Платинум Банк», які мають право на отримання гарантованої суми вкладу.
Наказом Уповноваженої особи Фонду від 30.05.2017р. №208-Л встановлено, що правочини по перерахуванню ПАТ «Запоріжсталь-АГ» з власного рахунку № НОМЕР_2 на рахунки 6-ти фізичних осіб-клієнтів банку (згідно переліку зазначеного в Додатку №1 до цього наказу) є такими, що мають ознаки нікчемності на підставі пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». (а.с. 76)
У додатку №1 до наказу №208-Л наведено інформацію щодо позивача, його номер банківського рахунку у ПАТ «Платинум Банк» № НОМЕР_1 та залишок коштів на рахунку в сумі 199000 грн. (а.с. 77)
Листом від 31.05.2017р. №10/4683-Л Уповноважена особа Фонду повідомила позивача про проведення перевірки правочинів банку на предмет виявлення нікчемних на підставі положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». В ході перевірки виявлено здійснення правочину (операції) по перерахуванню з рахунку ПАТ «Запоріжсталь-АГ» на банківський рахунок позивача № НОМЕР_1 грошових коштів в сумі 199000 грн на підставі договору поворотної фінансової допомоги. (а.с. 27)
При цьому позивача повідомлено про визнання нікчемним правочину по перерахуванню з рахунку ПАТ «Запоріжсталь-АГ» на банківський рахунок позивача № НОМЕР_1 грошових коштів в сумі 199000 грн на підставі договору поворотної фінансової допомоги №1 від 29.12.2016р. на підставі частини 3 статті 36 та пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
12.06.2017р. позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Платинум Банк» із вимогою про включення його до Переліку вкладників ПАТ «Платинум Банк», які мають право на отримання гарантованої суми відшкодування. Який передати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. (а.с. 25)
Листом від 20.07.2017р. №10/6234-Л Уповноважена особа Фонду повідомила позивача про те, що згідно частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відповідачем проведено перевірку правочинів банку на предмет виявлення нікчемних. В ході перевірки виявлено здійснення правочину (операції) по перерахуванню юридичною особою на рахунок позивача коштів на підставі договору поворотної фінансової допомоги.
Позивачу повідомлено, щодо його договір банківського рахунку визнано нікчемним з підстави, передбаченої пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстав, коли банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Також повідомлено, що частиною 3 статті 36 цього Закону встановлено, що правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.
Судами встановлено, що договір банківського вкладу позивача визнано нікчемним на підставі ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у зв'язку з чим його не включено до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду із позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», і на нього поширюються гарантії вкладника неплатоспроможного банку. При цьому суд виходив з того, що Уповноважена особа Фонду хоча і наділена повноваженнями перевірки правочинів на предмет виявлення нікчемних та застосування у зв'язку з цим відповідних наслідків, проте таке право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, одного лише твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно, у випадку який розглядається, нівелюється протилежним твердженням особи про дійсність вкладу.
Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що визнаючи договір банківського рахунку позивача нікчемним на підставі пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Уповноваженою особою Фонду не наведено обґрунтувань, з яких підстав відповідач дійшов до висновку, що наведений правочин по перерахуванню ПАТ «Запоріжсталь-АГ» з власного рахунку № НОМЕР_2 на банківський рахунок позивача № НОМЕР_1 грошових коштів в розмірі 199000 грн має ознаки нікчемності у розумінні положень Цивільного кодексу України та частини 3 статті 38 Закону.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено як обов'язок Уповноваженої особи Фонду у визначені строки скласти Перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, так і обов'язок протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними на підставі ст. 38 Закону. При цьому визнання правочину нікчемним має наслідком не включення особи до Переліку вкладників, яким кошти підлягають відшкодуванню за рахунок фонду.
Крім того, суд апеляційної інстанції виходив з того, що 11.01.2017р. прийняті та доведені до відома керівників всіх структурних підрозділів ПАТ «Платинум Банк» накази Уповноваженої особи Фонду №3-Ф «Про призупинення повноважень», №5-Ф «Про скасування довіреностей», №6-Ф « Про передачу документів, печаток, штампів та інших цінностей» та наказ №2-Ф «Про заборону видаткових операцій», відповідно до якого заборонено з 11.01.2017р. здійснювати у банку будь-які видаткові банківські операції - безготівкові та готівкові, здійснювати оплату за укладеними правочинами без дозволу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Платинум Банк» Ірклієнка Ю.П.
Апеляційний суд дійшов висновку про правомірність віднесення правочину позивача до нікчемного, оскільки в період заборони здійснення видаткових банківських операцій банком здійснена банківська операція без дозволу Уповноваженої особи Фонду, що мало наслідком надання окремому кредитору переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до 1, 2, 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом року до дня прийняття такого рішення); 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - один рік до дня прийняття такого рішення); 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.
Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Згідно пункту 7 частини 3 статті 38 цього Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Частиною 4 статті 38 цього Закону передбачено, що Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Судами встановлено, що правочин з перерахування на банківський рахунок позивача коштів відповідачем віднесено до числа нікчемних на підставі пункту 7 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Водночас, за змістом цього пункту для кваліфікації того чи іншого правочину, як нікчемного, необхідно встановлення факту надання внаслідок такого правочину окремим кредиторам певних переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
В ході розгляду справи не встановлено, які переваги чи пільги отримав безпосередньо позивач внаслідок вчинення спірного правочину, а доводи відповідача свідчать про можливість отримання таких переваг (пільг) третьою особою, яка до участі в справі залучена не була і такі обставини не були предметом дослідження у даній справі.
Водночас, така обставина як наявність руху коштів по рахункам інших клієнтів банку, які мали на той час великі вклади, та відповідно до яких в цей час проводились операції по рахункам вкладників, не може бути підставою для відмови позивачу у включенні до переліку вкладників.
Предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідачів передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв'язку з цим їх дій та бездіяльності.
Натомість встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.
Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.
Посилання відповідача, як на підставу нікчемності операції по зарахуванню 11.01.2017р. коштів на рахунок позивача на частину 3 статті 36 також є безпідставним, оскільки цією нормою передбачено обмеження та заборону на вчинення після початку процедури виведення банку з ринку правочинів органами управління та керівниками банку.
Зокрема, статтею 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено наслідки початку процедури виведення банку з ринку, які передбачають призупинення всіх повноважень органів управління та керівників банку.
Водночас, спірний правочин пов'язаний із зарахуванням коштів, як поворотної фінансової допомоги на рахунок позивача, органи управління та керівники банку безпосередньої участі в такій операції не брали, а тому посилання відповідача на частину 3 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», як на підставу нікчемності правочину та невключення позивача до Переліку вкладників також є безпідставними.
Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
За таких обставин, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції залишенню в силі.
Керуючись статтями 345, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018р. скасувати, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.01.2018р. залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
Я.О. Берназюк
В.М. Кравчук