29 квітня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/482/20 пров. № А/857/3008/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Курильця А.Р.
суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року про повернення позовної заяви у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови,-
суддя в 1-й інстанції - Зозуля Д.П.,
час ухвалення рішення - 03.02.2020 року,
місце ухвалення рішення - м. Рівне,
дата складання повного тексту рішення - 03.02.2020 року,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року позовну заяву повернуто позивачу.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що стаття 59 КАС України не вимагає обов'язкового надання разом з ордером копії або витягу із договору про надання правової допомоги для підтвердження повноважень адвоката як представника.
Учасники справи в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких мотивів.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що апеляційна скарга підписана представником позивача Дяденчуком А.І., на підтвердження повноважень якого додано ордер. Проте, до позовної заяви не додано документів, які б підтверджували волевиявлення позивача на надання повноважень адвокату Дяденчуку А.І. щодо представництва довірителя у суді та права підпису процесуальних документів, що подаються до суду, та які могли б надати можливість суду перевірити обсяг наданих повноважень.
Проте, колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушення її права, свободи або законні інтереси.
Частиною 1 статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з частини 1 статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частини 4 статті 59 КАС України повноваження адвоката, як представника, підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).
З матеріалів справи слідує, що позовна заява ОСОБА_1 підписана його представником - адвокатом Дяденчуком С.О., що підтверджується доданим до апеляційної скарги ордером на надання правової допомоги від 23 серпня 2019 року серії ВК № 1000945, який виданий адвокатським об'єднанням "Скорпіон" на підставі договору про надання правової допомоги від 22.08.2019..
Ордер відповідає вимогам Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 36 від 17 грудня 2012 року, із змінами та доповненнями, що діяло на момент його оформлення.
За приписами статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката.
Отже, ордер, який видано відповідно до Закону № 5076-VI, є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером чинна редакція КАС України не вимагає.
Колегія суддів звертає увагу, що виходячи зі змісту частин 1, 3 статті 26 Закону № 5076-VI, ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400-1 Кримінального кодексу України).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № П/9901/736/18 (провадження № 11-989заі18), а також у постановах Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 352/882/18 (провадження № К/9901/65687/18), від 26 червня 2019 року у справі № 826/13030/18 (провадження № К/9901/67011/18), від 21 серпня 2019 року у справі № 826/11852/18 (провадження № К/9901/67801/18).
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що до апеляційної скарги не додано документів, які б підтверджували його волевиявлення на надання повноважень адвокату Дяденчуку А.І. (завіреної копії або витягу із договору про надання правової допомоги від 22.08.2019).
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права.
Відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.308,312,315,320,321,325,328,329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року про повернення позовної заяви у справі № 460/482/20 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді О. М. Гінда
В. В. Ніколін
Повне судове рішення складено 29 квітня 2020 року.