29 квітня 2020 року
Київ
справа №520/8702/19
адміністративне провадження №К/9901/8452/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Данилевич Н.А.,
перевіривши касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року в справі №520/8702/19 за позовом ОСОБА_1 до Дергачівського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування в Харківській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Дергачівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної Державної адміністрації Харківської області про визнання протиправною бездіяльність, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Дергачівського відділення управління виконавчої дирекції фонду в Харківській області, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:
- визнати протиправною бездіяльність Дергачівського відділення Управління виконавчої дирекції фонду в Харківській області щодо невиплати соціальних виплат за період із 01 червня 2017 року;
- скасувати постанови комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації від 19 травня 2017 року №36 щодо відмови у призначенні відновлення виплати пенсії, №127 від 10 травня 2019 року про відмову в призначенні щомісячної страхової виплати у зв'язку з професійним захворюванням, отриманим на виробництві;
- скасувати постанову Дергачівського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Харківський області від 27 червня 2017 року про припинення щомісячної страхової виплати;
- зобов'язати Дергачівське відділення Управління виконавчої дирекції фонду в Харківській області відновити щомісячні страхові виплати і виплатити заборгованість страхових виплат, починаючи з 01 червня 2017 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року, позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Дергачівського відділення Управління виконавчої дирекції фонду в Харківській області щодо невиплат ОСОБА_1 соціальних виплат за період з 01 червня 2017 року;
- скасовано рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної Державної адміністрації Харківської області, оформлене у вигляді протоколу №36 від 19 травня 2017 року, щодо відмови у відновленні ОСОБА_1 виплати пенсії;
- скасовано постанову комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної Державної адміністрації Харківської області №127 від 10 травня 2019 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 щомісячної страхової виплати у зв'язку з професійним захворюванням, отриманим на виробництві;
- скасовано постанову Дергачівського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Харківський області №2010/5136/291/19 від 27 червня 2017 року про припинення ОСОБА_1 щомісячної страхової виплати;
- зобов'язано Дергачівське відділення Управління виконавчої дирекції фонду в Харківській області поновити ОСОБА_1 виплату страхових виплат з 01 червня 2017 року;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
19 березня 2020 року до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду надіслано касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року в справі №520/8702/19.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху; надано скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом: зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга із визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстави (підстав).
На виконання вимог ухвали Суду скаржником подано заяву, у якій зазначає, що касаційну скаргу подано за обставини, наведеної у підпункті «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Указує, що касаційний перегляд рішень попередніх інстанцій у цій справі забезпечить: формування єдиної правозастосовної практики у побідних правовідносинах для необмеженого кола переміщених із тимчасово окупованої території осіб, які мають право на отримання страхових виплат; дотримання цільового використання коштів Фонду, який реалізує державну політику у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII.
Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Предмет спору в цій справі пов'язаний із оскарженням дій та рішення суб'єкта владних повноважень щодо виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Ураховуючи характер спірних правовідносин і предмет позову, Суд дійшов висновку про наявність законних підстав уважати цю справу справою незначної складності.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними у рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у цьому випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру, або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Суд також ураховує позицію висловлену Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09.10.2018 щодо неприйнятності заяви у справі «Азюковська проти України» (заява №26293/18), у якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Керуючись статтями 12, 13, 328, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року в справі №520/8702/19.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
Н.А. Данилевич