Іменем України
29 квітня 2020 року
Київ
справа №742/1756/17
адміністративне провадження №К/9901/10341/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області Прокопенка Федора Івановича (далі - Головний інспектор, управління ДАБІ відповідно) на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05 вересня 2017 року (прийняту судом у складі судді Бездідько В.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року (постановлену судом у складі: головуючого судді Сорочка Є.О., суддів: Земляної Г.В., Ісаєнко Ю.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 30 травня 2017 року № 15 про адміністративне правопорушення та накладення штрафу в розмірі 8500 грн.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області постановою від 05 вересня 2017 року позов задовольнив.
Визнав протиправною та скасував постанову від 30 травня 2017 року № 15 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05 грудня 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що твердження контролюючого органу про те, що спірні будівельні роботи підпадають під визначення поняття «реконструкція» не відповідають дійсності, оскільки було проведено саме капітальний ремонт.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
26 січня 2018 року Головний інспектор звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.
У скарзі зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно встановили обставини справи.
Посилається на те, що відповідно до проектної документації виконані будівельні роботи підпадають під визначення - реконструкція.
Судами неправильно тлумачено закон, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права та порушені норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 січня 2018 року визначено колегію суддів: головуючий суддя Гриців М.І., судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.
Верховний Суд ухвалою від 09 лютого 2018 року відкрив касаційне провадження.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 липня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 02 липня 2019 року № 884/0/78-19 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., справу передано головуючому судді.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Приватним підприємством «МПБП СТИМУЛ» як генеральним підрядником на замовлення Управління капітального будівництва (далі - УКБ) міської ради міста Прилуки складено робочий проект «Капітальний ремонт ДЮСШ по вул. Пушкіна, 104 в м. Прилуки Чернігівської області».
Вказаний робочий проект пройшов експертне дослідження, у зв'язку з чим замовнику будівництва УКБ міської ради міста Прилуки був виданий експертний звіт щодо розгляду кошторисної частини проектної документації № 25-0130-16 від 31.05.2016.
Головним інспектором на підставі направлення для проведення позапланової перевірки від 13.05.2017 № 116 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» та за зверненням Прилуцької місцевої прокуратури була проведена позапланова перевірка дотримання УКБ міської ради міста Прилуки вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Перевірка проводилась з питань достовірності даних, наведених у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, що належить до I-III категорії складності від 01.03.2017 № ЧГ143170600214.
За результатами перевірки було складено акт № 116 від 23.05.2017, згідно з яким встановлено, що у Декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 01 березня 2017 року за № ЧГ 143170600214, позивачем наведено недостовірні дані.
На підставі викладеного, відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.05.2017 та винесено постанову № 15 від 30.05.2017, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 13 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та накладено штраф у сумі 8500 грн за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Як встановлено судами, накладаючи на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу, відповідач посилався на частину 13 статті 96 КУпАП.
Відповідач в оскаржуваному рішенні стверджував, що позивачем було порушено частину 10 статті 39 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038- VI), відповідно до якої замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
На думку відповідача, позивачем у спірній декларації про готовність об'єкта до експлуатації невірно вказано назву здійснених будівельних робіт як «капітальний ремонт» замість «реконструкція». Також відповідач вказав на те, що будівельні роботи були виконані не в повному обсязі.
Відповідно до вимог п.п. 3.7, 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» капітальний ремонт - це сукупність робіт на об'єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи, при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання, у зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також благоустрій території. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будинку в цілому або його частини.
Реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що реконструкцією можуть вважатися будівельні роботи, у результаті яких здійснюється зміна основних техніко-економічних показників, забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. При цьому, зазначені зміни та удосконалення мають бути наслідком зміни геометричних розмірів та/або функціонального призначення об'єкта будівництва.
В акті перевірки необхідність віднесення спірного будівництва до «реконструкції» відповідач обґрунтовує виключно тим, що проектною документацією передбачена зміна геометричних розмірів покрівлі, а також пробивання прорізів у цегляних стінах.
Дійсно, зміна форми покрівлі передбачена робочим проектом спірного будівництва, так само як і передбачено пробивання прорізів у цегляних стінах. Проте, матеріали справи, акт перевірки не містять жодних фактичних відомостей про те, що зазначені геометричні зміни змінюють основні техніко-економічні показники, забезпечують удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. В акті перевірки здійснено лише посилання на поліпшення умов експлуатації без обґрунтування та прив'язки такого поліпшення як наслідку вказаних вище робіт.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про необґрунтованість доводів відповідача про необхідність віднесення спірного будівництва до «реконструкції».
В акті перевірки відповідач також вказав про те, що на виконання робочого проекту капітального ремонту не було здійснено огородження покрівлі перилами та улаштування гідроізоляції в один шар.
Щодо зазначеного апеляційний суд вказав, що кошторисна документація робочого проекту спірного ремонту, дійсно, передбачає здійснення улаштування гідроізоляції в один шар. Проте, у специфікації до цього проекту вказано, що з метою запобігання виникнення додаткового навантаження на металоконструкції, рекомендовано здійснити монтаж профільних листів без улаштування гідроізоляції.
Зазначені обставини також підтверджено висновком експертного дослідження № ПК-48 від 08 червня 2017 року.
Крім того, судами щодо невиконання робіт з огородження покрівель на спірному об'єкті будівництва зазначено, що ПП «МПБП СТИМУЛ» надало гарантійний лист від 23.12.2016 № 162 в якому зазначено, що у зв'язку зі складними погодними умовами (ожеледь, опади у вигляді дощу та снігу, сильний вітер), роботи з улаштування огорожі покрівлі перилами на об'єкті «Капітальний ремонт ДЮСШ по вул. Пушкіна, 104 в м. Прилуки Чернігівської області» будуть виконані при настанні сприятливих погодних умов у травні-червні 2017 року. З огляду на це доводи відповідача в цій частині суди правильно визнали необґрунтованими.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав на задоволення позовних вимог.
В аспекті наведеного слід також зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції чинній до 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, доводи касаційної скарги щодо помилковості висновків попередніх судів у цій справі фактично зводяться до правової оцінки обставин у справі та дослідження доказів та не спростовують правильності висновків судів.
Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
З огляду на викладене, керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341- 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив:
Касаційну скаргу головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області Прокопенка Федора Івановича залишити без задоволення, а постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05 вересня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді : С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець