П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 квітня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/7460/19
Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Федусика А.Г.,
суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі ГУПФУ) про визнання протиправними дій ГУПФУ щодо зменшення відсоткового рівня грошового забезпечення з 87 відсотків, з яких їй було призначено основний розмір пенсії державного службовця, до 60 відсотків при проведенні перерахунку та виплаті їй пенсії з 01 вересня 2018 року з урахуванням надбавок та премій, в тому числі: надбавки за роботу з таємними документами, надбавки за високі досягнення у праці або особливо важливої роботи, премії, інших виплат, до складу яких входять матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати; зобов'язання ГУПФУ провести перерахунок та виплату її пенсії з 01 вересня 2018 року виходячи з розрахунку 87 відсотків від її грошового забезпечення з урахуванням надбавки за роботу з таємними документами, надбавки за високі досягнення у праці або особливо важливої роботи, премії, інших виплат, до складу яких входять матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ГУПФУ подало апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просив його скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року по справі №420/1529/19 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 ; визнано протиправною бездіяльність Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області щодо нездійснення з 01 вересня 2018 року перерахунку та нарахування пенсії ОСОБА_1 ; зобов'язано Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області здійснити з 01 вересня 2018 року перерахунок та нарахування пенсії ОСОБА_1 з урахуванням надбавок та премій, в тому числі: надбавки за роботу з таємними документами, надбавки за високі досягнення у праці або особливо важливої роботи, премії, інших виплат, до складу яких входять матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати. Зазначене рішення набрало законної сили 26 червня 2019 року.
Листом ГУПФУ від 21 жовтня 2019 року №37/С-1 на звернення ОСОБА_1 від 03 жовтня 2019 року повідомлено заявника про те, що вона отримує з 14 грудня 2004 року пенсію за віком, призначену відповідно до Законів України «Про державну службу» та «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Загальний відсоток розрахунку пенсії від заробітку при призначенні пенсії складав -87%, а середній розмір заробітної плати складав -7153,04 грн. Розмір пенсії складав 6223,14 грн. (7153,04 грн.*87%), до виплати з урахуванням пенсії за особливі заслуги перед Україною (290,40грн.) - 6513,54грн. За результатами перерахунку пенсії, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року по справі №420/1529/19, розмір пенсії склав 3354,91 грн., з них: основний розмір пенсії від середнього заробітку 5070,18 грн.*60%-3042,11 грн., пенсія за особливі заслуги перед Україною (20% від 1564)-312,80 грн..
Посилаючись на ст.37 Закону України «Про Державну службу» ГУПФУ повідомило, що провести перерахунок у розмірі 87% від середньомісячної заробітної плати, яка обчислена з урахуванням вимог рішення Одеського окружного адміністративного суду, законних підстав немає.
Проведення перерахунку пенсії виходячи з відсоткового розміру 60%, замість 87% і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відсоткове співвідношення, встановлене статтею 37 Закону України «Про державну службу» від сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції вірними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.
Положеннями статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII (в редакції станом на час призначення пенсії) передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.
Так, з матеріалів справи вбачається, що здійснюючи в 2019 році перерахунок пенсії позивачці на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року пенсійний орган посилався на статтю 37 вказаного ж закону України, однак, в редакції станом з 01 січня 2015 року, за якою пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З наведених положень можна дійти висновку, що застосування ставки в 60% при обчисленні пенсії повинно застосовуватись виключно при призначенні пенсії вперше (в період з 01 січня 2015 року).
Разом з тим, з аналізу рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року вбачається, що судом зобов'язано відповідача провести саме перерахунок пенсії, що є іншої спонукальною дією та відмінною правовою категорією в порівнянні з призначенням пенсії, що на думку колегії суддів, унеможливлює застосування ставки в 60% при проведенні такого перерахунку.
Крім того, згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Так, у рішенні від 05 квітня 2001 року Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Колегія суддів зазначає, що оскільки перерахунок пенсії позивачки пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної їй пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивачки.
Отже, застосувавши відсоток - 60 при визначенні розміру пенсії після проведення перерахунку, відповідач порушив право позивачки, оскільки при призначенні пенсії первісно встановлено для її обрахунку розмір 87%.
Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, визначеною в постанові від 10 квітня 2019 року справа № 310/6638/16-а.
Отже, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.
Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо спірних правовідносин.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Федусик А.Г.
Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.