П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
28 квітня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/5208/19
Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Запорожана Д.В.,
суддів - Джабурія О.В., Кравченка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, Командування військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та скасування наказів, зобов'язання поновити на посаді,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Командування Сухопутних військ Збройних сил України, Командування військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому позивач, з врахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати пункт 2 Наказу № 428 від 05 серпня 2019 року (по особовому складу) командувача Сухопутних військ Збройних сил України генерал-полковника ОСОБА_2 , яким до старшого офіцера відділення призову Арцизького районного територіального центру комплектування та соціальної політики молодшого лейтенанта ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення військового звання;
- визнати протиправним та скасувати пункт 38 Наказу Командувача військ Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 224 від 12 серпня 2019 року (по особовому складу), яким старшого офіцера відділення призову Арцизького районного територіального центру комплектування та соціальної політики молодшого лейтенанта ОСОБА_1 звільнено з військової служби;
- визнати протиправним та скасувати пункт 2 Наказу № 144 від 16.08.2019 року Військового комісара Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (по стройовій частині), яким колишнього молодшого лейтенанта ОСОБА_1 виключено із списків особового складу Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та усіх видів забезпечення та поновити його на посаді старшого офіцера відділення призову Арцизького районного територіального центру комплектування та соціальної політики.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував незаконністю спірних дій та наказів.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищенаведене рішення, як таке, що прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з необґрунтованості даного позову та відсутності підстав для його задоволення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач проходив службу у Збройних Силах України з 12.03.2015 року, на посаді старшого офіцера відділення призову Арцизького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Одеської області оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », шпк «капітан».
Спірним наказом командувача сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 05 серпня 2019 року № 428 на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - «позбавлення військового звання».
Наказом командувача військ Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 224 від 12.08.2019 року колишнього молодшого лейтенанта ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за підпунктом «є» (у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовій обов'язок і військову службу».
В подальшому, пунктом 2 наказу військового комісара Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 144 від 16.08.2019 року колишнього молодшого лейтенанта ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказів військового комісара Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 11.07.2019 року № 390 «Про проведення позапланової перевірки Арцизького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки», від 13.07.2019 року № 391 «Про продовження терміну проведення позапланової перевірки Арцизького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки», 12 та 15 липня 2019 року комісією Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, проведена позапланова перевірка стану мобілізаційної готовності, ведення військового обліку військовозобов'язаних та службової діяльності з питань призову громадян на строкову військову службу в Арцизькому районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки у період з 01.01.2019 року по 15.07.2019 року.
За результатами вказаної перевірки, членами комісії складено акт від 15 липня 2019 року, який затверджено військовим комісаром Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, полковником ОСОБА_3 , згідно висновків якого, Арцизький районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки до реалізації функціональних завдань - «НЕ ГОТОВИЙ» та потребує відновлення здатності до виконання завдань мобілізації людських і транспортних ресурсів.
На підставі наказу військового комісара Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 16.07.2019 року № 395 «Про призначення службового розслідування», заступником військового комісара з морально психологічного забезпечення - начальником відділу морально-психологічного забезпечення та зв'язків з громадськістю Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковником ОСОБА_4 проведено службове розслідування щодо встановлення причин та умов, що призвели до порушень у службовій діяльності та неготовності Арцизького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки до неготовності виконання завдань за призначенням.
19.07.2019 року заступником військового комісара з морально психологічного забезпечення - начальником відділу морально-психологічного забезпечення та зв'язків з громадськістю Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковником ОСОБА_4 , складено акт службового розслідування, яким встановлено, що молодший лейтенант ОСОБА_1 , згідно п. 3 наказу військового комісара Арцизького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 29.12.2018 року № 1 справи та посаду старшого офіцера відділення призову Арцизького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки прийняв та приступив до виконання обов'язків за цією посадою з 29 грудня 2018 року. Згідно пункту 15 згаданого наказу, ОСОБА_1 допущено до виконання обов'язків за посадою начальника відділення офіцерів запасу і кадрів цього ж територіального центру. Розслідуванням також встановлено, що посада начальника відділення призову Арцизького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки вакантна, посадові особи до виконання обов'язків за цією посадою не допускались.
Як вбачається з акту службового розслідування, неправомірні дії молодшого лейтенанта ОСОБА_1 полягають у порушенні:
- абзацу 2 статті 11 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, не виконував свої службові обов'язки сумлінно;
- не виконував свої службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, чим допустив порушення статті 16, абзацу 2 ст. 30, 37, 58 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України;
- молодший лейтенант ОСОБА_1 не додержувався порядків і правил, встановлених військовими статутами та іншими керівними документами, чим порушив статтю 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України;
- в порушення абзаців 1, 4 функціональних обов'язків старшого офіцера відділення призову Арцизького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, молодший лейтенант ОСОБА_1 , не виконував вимоги керівних документів з ведення військового обліку, а також не реалізовував єдину державну політику з питань правильної організації і якісного ведення військового обліку призовників, заповнення військово-облікових документів та підтримання в належному стані облікового-алфавітну картотеку;
- належним чином не здійснював ведення персонально-якісного обліку призовників, не своєчасно вносив відомості про відповідні облікові зміни призовників, не здійснював контроль за своєчасним поданням документів, які підтверджують право на відстрочку, чим саме порушив абзац 5, 6, 7 функціональних обов'язків старшого офіцера відділення призову та вимоги пункту 37, 90 Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2002 року № 352 та частини 15 статті 17 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»;
- в порушення абз. 9 своїх функціональних обов'язків, пункту 38, 68 Положення, картотеки призовників формував не за належними категоріями;
- порушуючи абзац 13 своїх функціональних обов'язків та п. 42 Положення, здійснював взяття та зняття з військового обліку призовників без рішення військового комісара та належного оформлення особових прав.
Також, актом службового розслідування встановлено, що позивач виконуючи обов'язки начальника відділення офіцерів запасу і кадрів належний облік офіцерів запасу та військовозобов'язаних не організував, чим допустив порушення абз. 1 згаданих функціональних обов'язків, зміни до документації з питань військового обліку військовозобов'язаних вчасно не вносив, картотеку військовозобов'язаних належним чином не організував, чим порушив абз. 4, 9 функціональних обов'язків начальника відділення офіцерів запасу і кадрів; порушуючи п.п. 3.1., 3.2. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402, не здійснював контроль за дотриманням строків медичного обстеження військовозобов'язаних. В порушення абз. 10 функціональних обов'язків начальника відділення офіцерів запасу і кадрів, не здійснював контроль та перевірки за веденням військового обліку військовозобов'язаних на підприємствах, установах, організаціях.
Актом службового розслідування, встановлено причинний зв'язок між неправомірними діями молодшого лейтенанта ОСОБА_1 та подією, що трапилась полягає у тому, що він не вчиняв необхідних заходів із організації ведення обліково-призовної роботи, обліку військовозобов'язаних, не узагальнював та не аналізував відомості такої діяльності, що також призвело до не готовності Арцизького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки до виконання завдань за призначенням.
Причинами та умовами, що сприяли порушенням зі сторони ОСОБА_1 , зазначена особиста недисциплінованість, не належне виконання службових обов'язків, його невміння визначити першочергові завдання, розподіляти час на їх виконання, низькі морально-ділові якості та незадовільне виконання функціональних обов'язків.
Згідно пункту 4 пропозицій заступника військового комісара з морально-психологічного забезпечення начальника відділу морально-психологічного забезпечення та зв'язків з громадськістю Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_5 , запропонував за незадовільне виконання службових обов'язків, вказані порушення, притягнути молодшого лейтенанта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді «позбавлення військового звання».
В подальшому, Наказом військового комісара Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 398 від 19.07.2019 року, відповідно до пункту «ж» статті 68 та статті 92 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України вказано підготувати клопотання перед командувачем військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «позбавлення військового звання».
Наказом командувача сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 05 серпня 2019 року № 428 на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - «позбавлення військового звання».
Згідно п. 38 параграфу 2 наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по особовому складу) від 12 серпня 2019 року № 224, відповідно до п. 2 ч. 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», колишнього молодшого лейтенанта ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за п.п. «є» (у зв'язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку).
Відповідно п.2 наказу військового комісара Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (по стройовій частині) від 16.08.2019 року № 144, колишнього молодшого лейтенанта ОСОБА_1 направлено для зарахування на військовий облік до Арцизького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Одеської області. Також зазначено, що з 16 серпня 2019 року виключити із списків особового складу Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та з усіх видів забезпечення.
Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року, затверджено Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, який визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.
Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України.
Обов'язки посадових осіб, не зазначені в цьому Статуті, визначаються відповідними порадниками та положеннями.
Дія Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Згідно статті 58 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.
Абзаци 2, 3, 7, 8, 10 статті 59 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, зобов'язують командира (начальника) планувати роботу і здійснювати заходи щодо підтримання та удосконалення бойової та мобілізаційної готовності і вимагати їх виконання, своєчасно вносити до планів роботи необхідні зміни (уточнення), вживати заходів для охорони державної таємниці, забезпечення прихованого управління військами; встановлювати у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України; знати стан справ у дорученій йому військовій частині, на кораблі (у підрозділі), ділові, морально-психологічні якості безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців, бойову та іншу техніку, озброєння, що є в частині, на кораблі (у підрозділі), вміло керувати військовою частиною, кораблем (підрозділом) як у повсякденному житті, гак і під час виконання бойових завдань; показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників); бути ввічливим і справедливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі і гідності; проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни.
Відповідно до ст. 16, абз. 2 ст. 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу.
Абзац 2, 4 статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України покладає на військовослужбовців обов'язки:
- свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок;
- постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Статтею 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України встановлено, що військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов'язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові).
Дисциплінарний статут Збройних Сил України, визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.
Положення Статуту поширюються на громадян, звільнених з військової служби у відставку або у запас з правом носіння військової форми одягу, під час носіння ними військової форми одягу.
Дія цього Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Згідно ч. 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2002 року № 352 затверджено Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом (далі за текстом - Положення).
Згідно п. 37 Положення, у районних військових комісаріатах військовий облік ведеться в обліково-алфавітних книгах і за особовими справами призовників.
До обліково-алфавітних книг заносяться прізвища громадян із списків для приписки до призовної дільниці незалежно від ступеня їх придатності до військової служби, за винятком осіб, які не підлягають приписці з інших причин.
Усі записи і відмітки в обліково-алфавітних книгах та особових справах призовників повинні містити посилання на відповідні рішення комісії з питань приписки і призовної комісії, а також на номери і дати наказів, директив та інших документів, що підтверджують законність та обґрунтованість зроблених записів і відміток.
Відповідно до п. 38. Положення, у районних військових комісаріатах з особових справ призовників формуються картотеки:
- справ призовників, які підлягають призову на строкову військову службу (окремо навесні та восени);
- справ призовників, направлених для проходження підготовки з військово-технічних спеціальностей (окремо навесні та восени);
- справ призовників - кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом;
- справ призовників - кандидатів до вступу до вищих військових і вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи;
- справ призовників, які мають право на відстрочку від призову. Ця картотека повинна складатися за причинами відстрочки: "за сімейними обставинами", "за станом здоров'я", "для продовження навчання" тощо;
- справ призовників, які потребують лікування;
- справ призовників, яких знято з військового обліку у зв'язку з виїздом до нового місця проживання та на особові справи яких ще не надійшов запит;
- справи призовників, стосовно яких здійснюється кримінальне провадження.
Особові справи в кожній із зазначених картотек розміщуються за роками народження призовників та за алфавітом і зберігаються в спеціально відведених для цього шафах. Картотеки повинні знаходитися в одному з приміщень військового комісаріату, доступ до якого обмежується згідно з наказом районного військового комісара.
Пункт 42 Положення передбачає, що для зняття з військового обліку призовник зобов'язаний особисто з'явитися до районного військового комісаріату і подати письмову заяву, в якій зазначається причина зняття з військового обліку та точна адреса нового місця проживання, І у разі потреби подати відповідні документи.
Дозвіл на зняття призовників з військового обліку дається районним військовим комісаром або особою, яка його заміщає. На поданій призовником заяві обов'язково зазначається, з якої причини і на підставі яких документів видано дозвіл на зняття його з військового обліку.
Згідно п. 68 Положення, про всі випадки неприбуття призовників для проходження призовної комісії без поважних причин районні військові комісаріати повідомляють органи внутрішніх справ щодо їх розшуку.
Пункт 2.5 Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 26.05.2014 № 333, зобов'язує вести штатно-посадовий облік особового складу.
Згідно п.п. 3.1., 3.2. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402, медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів.
Повторний медичний огляд військовозобов'язаних, які перебувають у запасі 1 і 2 розрядів, раніше визнаних придатними до військової служби або непридатними до військової служби в мирний час за станом здоров'я, а також військовозобов'язаних плавскладу ВМС Збройних Сил України проводиться один раз на 5 років ВЖ військових комісаріатів, а льотного складу - ЛЛК військових комісаріатів.
Відповідно до п.п. 10, п. 4, Положення про Арцизький районний ТЦК та СП, Арцизький районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за проведенням на підприємствах роботи з ведення військового обліку військовозобов'язаних, у тому числі резервістів, а також призовників та бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час.
Згідно абзацу 5 пункту 5 Положення про Арцизький районний ТЦК та СП військовий комісар має право проводити перевірку стану військового обліку громадян та військовозобов'язаних в місцевих держадміністраціях та органах місцевого самоврядування, підприємствах, організаціях, установах.
Абзац 17, 18, 19, 22, 27, пункту 5 Положення про Арцизький районний ТЦК та СП визначає, що військовий комісар відповідач за:
- організацію обліку призовників та військовозобов'язаних;
- стан обліково-призовної роботи;
- мобілізаційну готовність районного Арцизького районного ТЦК та СП;
- внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, військової техніки, пального і матеріальних засобів;
- своєчасне і повне виконання завдань, покладених на Арцизький районний ТЦК та СП.
Згідно абц. 40, 47 Положення про Арцизький районний ТЦК та СП військовий комісар зобов'язаний здійснювати:
- контроль за веденням військового обліку військовозобов'язаних та призовників, бронюванням військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час в районній адміністрації, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах;
- контроль за правомірністю видачі громадяни; документів військового обліку, посвідчень та інших документів.
Згідно абзацу 1 функціональних обов'язків заступника військового комісара - начальника мобілізаційного відділений Арцизького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, заступник військового комісара - начальник мобілізаційного відділення в мирний та воєнний час відповідає за мобілізаційну готовність РТ'ЦК та СП, за організацію та якість проведення занять з професійної підготовки з особовим складом РТЦК та СП, за створення та підтримання в готовності до застосування навчально-матеріальної бази, за підтримання військової дисципліни та внутрішнього порядку.
Абзац 5, 13 зазначених вище функціональних обов'язків зобов'язує заступника військового комісара - начальника мобілізаційного відділення здійснювати:
- керівництво при розробці планів бойової та мобілізаційної готовності РТЦК та СП, плану бойової підготовки РТЦК та СП;
- забезпечувати своєчасну розробку мобілізаційних заходів, передбачених планом.
Згідно абзацу 1 функціональних обов'язків старшого офіцера відділення призову Арцизького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, він несе відповідальність за реалізацію єдиної державної політики з питань правильної організації і якісного веденім військового обліку призовників, правильності заповнення військово-облікових документів та підтримання у належному стані обліково-алфавітної картотеки.
Абзаци 4, 5, 6, 7, 9, 13, 20 функціональних обов'язків старшого офіцера відділення призову Арцизького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов'язують його:
- знати та неухильно виконувати вимоги керівних документів з ведення військового обліку;
- вести персонально-якісний облік призовників, своєчасно оформлювати взяття призовників на військовий облік і зняття (виключення) їх з обліку;
- уточнювати і своєчасно вносити до обліково-алфавітних книг та особових справ відомості про зміни у сімейному стані, освітній підготовці, місця проживання, місця роботи тощо;
- вести облік призовників, які одержали відстрочку від призову і здійснювати контроль за своєчасним поданням документів, які підтверджують право на відстрочку;
- формувати та зберігати картотеки особових справ призовників згідно визначених категорій за роками зародження, алфавітом в спеціально відведених для цього місцях;
- проводити взяття на військовий облік та зняття з військового обліку призовників на підставі письмової заяви, поданої на ім'я військового комісара;
- своєчасно доповідати начальнику відділення призову про недоліки в роботі по обліку військовозобов'язаних та свої міркування по їх усуненню.
Відповідно до абз. 1 функціональних обов'язків начальника відділення офіцерів запасу і кадрів Арцизького районного ТЦ та СП, в мирний та воєнний час він відповідає за організацію і військовий облік офіцерів запасу та їх призначення в територіальному центрі, ведення електронних баз даних з питань обліку офіцерів запасу, взаємодію з місцевими органами виконавчої влади з питань ведення військового обліку та бронювання військовозобов'язаних за національною економікою кадрову роботу в РТЦК та СП.
Абзац 4, 9, 10 функціональних обов'язків начальника відділення офіцерів запасу і кадрів Арцизького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов'язує його:
- розробляти мобілізаційні документи відносно призначення, призову та відправки офіцерів запасу;
- контролювати ведення картотек облікових документів офіцерів запасу загального та спеціального обліку, архівних особових справ офіцерів запасу у відставці;
- здійснювати контроль і перевірку стану військового обліку та бронювання офіцерів запасу на підприємствах в установах різних форм власності.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено причинний зв'язок між неправомірними діями позивача та подією, що трапилась, яка полягає у тому, що він не вчиняв необхідних заходів із організації ведення обліково-призовної роботи, обліку військовозобов'язаних, не узагальнював та не аналізував відомості такої діяльності, що також призвело до не готовності Арцизького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки до виконання завдань за призначенням.
Колегія суддів вважає, що рішення прийняте відповідачем правомірне у зв'язку із наступним.
Відповідно до частини 1 статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності -накласти дисциплінарне стягнення.
На молодших та старших офіцерів відповідно до пункту "ж" статті 68 Дисциплінарного статуту може бути накладено дисциплінарне стягнення - позбавлення військового звання.
Відповідно статті 74 Дисциплінарного статуту, заступники Міністра оборони України, командувачі видів Збройних Сил України, командувач (начальник) військ (сил) Збройних Сил України, що не входять до складу видів Збройних Сил України, крім прав, якими наділено командувача військ оперативного командування, мають право, понижувати у посаді офіцерів від заступників командирів полків, старших помічників командирів кораблів 1 рангу, відповідних їм і нижчих, а також позбавляти військового звання старших офіцерів у званні до майора (капітана 3 рангу) включно.
Військове звання позивача на момент накладення стягнення було - "молодший лейтенант".
Тому, суд вважає, що прийняте командувачем військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та військовим комісаром Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки рішення, відповідає вимогам чинного законодавства та відбулось відповідно до вимог Дисциплінарного статуту.
Пунктом 77 «Положення про проходженню громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008, зазначено, що військовослужбовці можуть бути позбавлені військового звання у зв'язку із засудженням за вчинення злочину, а також у порядку дисциплінарного стягнення.
Командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України клопотання оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » задоволено та видано письмовий наказ від 05.08.2019 року № 428.
Згідно пункту 2 згаданого наказу, на молодшого лейтенанта ОСОБА_1 накладене дисциплінарне стягнення - «Позбавлення військового звання».
Відповідно до абзацу третього пункту 3.22 розділу III Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 року № 170, Особи молодшого та старшого офіцерського складу, прапорщики (мічмани) і старші прапорщики (старші мічмани), на яких накладено дисциплінарне стягнення «позбавлення військового звання», звільняються з військової служби у зв'язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку посадовими особами, які відповідно до пункту 225 Положення мають таке право, і виключаються зі списків особового складу з дня, визначеного пунктом 77 Положення.
Наказом командувача військ Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 224 від 12.08.2019 року колишнього молодшого лейтенанта ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за підпунктом «є» (у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовій обов'язок і військову службу».
Відповідно до абз. 4 п. 77 Положення, військовослужбовці, позбавлені військового звання у порядку дисциплінарного стягнення - виключаються зі списків особового складу (крім військовослужбовців строкової військової служби) з дня підписання відповідного наказу, а якщо законодавством установлено строки здавання посади, - з дати затвердження акту про здавання і прийняття посади. Початком здавання посади є день, що настає за днем підписання наказу про позбавлення військового звання.
20.08.2019 року колишньому молодшому лейтенанту ОСОБА_1 доведено наказ командувача військ Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 224 від 12.08.2019 року про, що свідчить його особистий підпис.
В подальшому, пунктом 2 наказу військового комісара Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 144 від 16.08.2019 року колишнього молодшого лейтенанта ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV визначається сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
На підставі статті 1 Дисциплінарного статуту, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
За правилами статті 4 Дисциплінарного статуту, військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Відповідно до частини 2 статті 5 Дисциплінарного статуту, стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації' визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів (начальників) підтримувати на належному рівні військову дисципліну.
Згідно з пунктом «ж» статті 68 Дисциплінарного статуту, на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: позбавлення військового звання.
За змістом статті 84 Дисциплінарного статуту, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
У кожному випадку вчинення корупційного правопорушення або невиконання військовими посадовими особами вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" з метою виявлення причин та умов, що сприяли його вчиненню, службове розслідування призначається командиром самостійно або проводиться за його рішенням за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії' корупції'.
Пунктом першим розділу другого Наказу МОУ № 608 від 21.11.2017 року «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Збройних силах України» визначено, зокрема що службове розслідування може призначатися у разі повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення або вчинення корупційного злочину або правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Відповідно до п. 3 розділу II службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування . (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Колегія суддів не приймає до уваги довід апелянта про те, що неперенесення строків службового розслідування порушило його об'єктивність у зв'язку з тим, що позивачем не надано взагалі будь-яких належних та допустимих доказів відсутності порушення ним службової дисципліни.
Обставини перекваліфікації злочину позивача зі ст.368 на ст.190 КК України - будь-якого значення для вирішення справи по суті не мають.
На час розгляду справи в суді 1-ї інстанції права позивача, а саме: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; давати усні та письмові пояснення, подавати документи, і які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутніми під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації'; висловлювати письмові зауваження та пропозиції' щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які їх проводять; ознайомлюватись з актом службового розслідування, після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України - були повністю поновлені. Тобто позивач вищенаведену інформацію достовірно знав, так як усі документи перевірки (та за її наслідками) вже були вручені позивачу.
Більш того, деякі процедурні порушення під час перевірки жодним чином не нівелюють порушень позивача.
Окрім того, судова колегія не приймає доводи про задовільну оцінку позивачем свої роботи, так як вони ґрунтуються на абстрактних доводах і тому, що у 2019 році призов ним було виконано. Однак, такі недоліки перевіркою у вину позивачу і не ставились.
Крім того, колегія суддів приймає до уваги, що апеляційна скарга написана абстрактно,
Так, відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 296 КАС України, обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Таким чином, у тексті апеляційної скарги повинні зазначатися підстави для апеляційного оскарження з детальним обґрунтуванням у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
При цьому недостатньо лише формально зазначити в апеляційній скарзі, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права та/чи порушено норми процесуального права, та викласти заперечення по суті спору.
Підстави апеляційного оскарження чітко викладаються в апеляційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням у чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів або встановлення обставин справи та зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акта, який застосований цим судом при прийнятті відповідного висновку. Це дозволяє суду апеляційної інстанції на виконання вимог статті 308 КАС України перевірити правильність застосування норм матеріального і процесуального права та правильності встановлення обставин у конкретній справі.
Разом з тим, в апеляційній скарзі не наводиться правове обґрунтування неправильності чи неповноти дослідження судом першої інстанції доказів і встановлення обставин у справі та/або застосування норм матеріального права.
В апеляційній скарзі лише у загальній формі викладено припущення скаржника стосовно прийняття оскаржуваного судового рішення з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, їх незаконності та необґрунтованості.
Таке викладення “доводів” не дає можливості суду апеляційної інстанції перевірити правильність дослідження доказів, встановлення обставин справи чи застосування норм права саме в межах доводів апеляційної скарги.
Тобто, апеляційна скарга не містить підстав апеляційного оскарження, що є обов'язковим для такого виду документів.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що пункт 2 Наказу № 428 від 05 серпня 2019 року (по особовому складу) командувача Сухопутних військ Збройних сил України генерал-полковника ОСОБА_2 , пункт 38 Наказу Командувача військ Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 224 від 12 серпня 2019 року (по особовому складу) та пункт 2 Наказу № 144 від 16.08.2019 року Військового комісара Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (по стройовій частині) винесено правомірно та скасуванню не підлягають, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Отже, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість даного позову та відсутність підстав для його задоволення. Частиною 1 ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, Командування військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та скасування наказів, зобов'язання поновити на посаді - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Д.В. Запорожан
Судді: О.В. Джабурія
К.В. Кравченко