29 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 340/221/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Дніпрі
апеляційну скаргу Міністерства юстиції України
на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року (головуючий суддя - Казанчук Г.П.) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України,
Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства юстиції України (далі - Відповідач-1), Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (далі - Відповідач-2), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України Про звільнення №4169/к від 23.12.2019;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області з 26.12.2019 року;
- стягнути з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 26.12.2019 року.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року залучено до участі у справі в якості другого Відповідача Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області (далі - Відповідач-2).
Також, судом задоволено клопотання Позивача про зупинення провадження у справі.
Зупинено провадження в адміністративній справі №340/221/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України та Головного управління юстиції у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до набрання законної сили судовим рішенням:
- Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/24538/19.
- Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №340/347/20.
Постановляючи ухвалу суд першої інстанції, зокрема, виходив із того, що спірний наказ Міністерства юстиції України «Про звільнення» №4169/к від 23.12.2019 року винесений на підставі та на виконання постанови Кабінету Міністрів України №870 від 09.10.2019 року «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції». Визнання судом вказаної вище постанови протиправною та нечинною суттєво вплине на розгляд адміністративної справи №340/221/20.
Також суд зазначив, що з інформації електронної системи діловодства Кіровоградського окружного адміністративного суду встановлено, що ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.02.2020 відкрито провадження у справі №340/347/20 за позовом ОСОБА_1 до Відповідачів: Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області в особі голови ліквідаційної комісії з ліквідації Стоян Олени Геннадіївни, Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні Відповідача Міністерства юстиції України.
Предметом спору у вказаній справі є визнання протиправною бездіяльність ГТУЮ у Кіровоградській області щодо невиплати надбавки на інтенсивність праці за листопад та грудень 2019 року ОСОБА_1 , начальнику Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, а також стягнення з Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь ОСОБА_1 певної суми недоплаченої надбавки за інтенсивність праці за листопад- грудень 2019 року.
Суд вказав, що розгляд цієї справи неможливий до вирішення Кіровоградським окружним адміністративним судом адміністративної справи № 340/347/20, що є окремою підставою для зупинення провадження у даній справі.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Відповідач-1 оскаржив її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі Відповідач-1, із посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу суду в частині зупинення провадження у справі та передати справу для подальшого розгляду.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема, тим, що зупинення провадження з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст. 236 КАС України, допускається лише тоді, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Відповідач-1 вказує, що навіть у разі, якщо Окружним адміністративним судом міста Києва буде задоволено позов ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та скасування постанови №870 від 09 жовтня 2019 року, то дана постанова втратись чинність з моменту набрання законної сили рішенням суду, при цьому вона залишатиметься чинною на момент прийняття Міністерством юстиції України наказу №4169/к від 23 грудня 2019 року «Про звільнення» і жодним чином не впливатиме на законність прийняття рішення щодо звільнення Позивача. Зазначає, що зупиняючи провадження у справі суд позбавляє учасників судового процесу (в тому числі і Відповідачів) можливості захисту своїх прав та інтересів.
Відповідач-2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині зупинення провадження у справі, а справу передати до Кіровоградського окружного адміністративного суду для подальшого розгляду, що фактично свідчить про підтримання Відповідачем-2 у повному обсязі апеляційної скарги Відповідача-1.
В обґрунтування відзиву Відповідач-2, зокрема, зазначив про те, що зупиняючи провадження у справі суд першої інстанції порушив принцип розумності строків розгляду справи. Крім того, Відповідач-2 вказав про те, що Позивач не позбавлений права на звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в разі встановлення незаконною постанови Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2019 року №870 або задоволення позову по справі №340/347/20.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд апеляційну скаргу Відповідача-1 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Мотивуючи відзив Позивач зазначив про те, що скасування постанови Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2019 року №870 впливатиме на легітимність наказу Міністерства юстиції України №4169/к від 23.12.2019, оскільки у випадку задоволення позову у справі №640/24538/19 матиме місце ситуація, що його звільнення з посади начальника Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області відбулось на підставі протиправної та нечинної постанови Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2019 року №870.
Крім того, Позивач вказав і про те, що розмір заробітної плати за листопад 2019 року, частина якої неправомірно не виплачена відповідачем у справі №340/347/20, буде мати значення для врахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу внаслідок незаконного звільнення у справі №340/221/20, що суттєво впливає на майнові права Позивача як фізичної особи.
21 квітня 2020 року на адресу Третього апеляційного адміністративного суду від Міністерства юстиції України надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 29 квітня 2020 року о 10:00, в режимі відеоконференції.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про проведення судового засідання, призначеного на 29 квітня 2020 року о 10:00, в режимі відеоконференції у справі №340/221/20.
21 квітня 2020 року на адресу Третього апеляційного адміністративного суду від Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 29 квітня 2020 року о 10:00, в режимі відеоконференції.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про проведення судового засідання, призначеного на 29 квітня 2020 року о 10:00, в режимі відеоконференції у справі №340/221/20.
28 квітня 2020 року на електронну пошту суду апеляційної інстанції надійшло клопотання Відповідача-1 про відкладення судового розгляду апеляційної скарги останнього, який призначений на 29.04.2020 о 10:00, на іншу дату та час.
Порадившись на місці колегія суддів ухвалила відмовити в задоволенні вказаного клопотання Відповідача-1 про відкладення розгляду справи на іншу дату, з огляду на те, що явка сторін в судове засідання суду апеляційної інстанції не визнавалась обов'язковою, а наданих сторонами матеріалів достатньо для прийняття рішення у справі.
Учасники справи, які були належним чином сповіщені про місце, дату та час розгляду справи в судове засідання своїх представників не направили, про причини їх неявки суд не сповістили.
За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників учасників справи та без фіксування судового засідання технічними засобами у відповідності до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.
Пунктом 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
В той же час, пункт 3 частини 1 статті 248 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що ухвала, що викладається окремим документом, складається з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.
В пункті 42 рішення «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.
Згідно частини 2 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Дослідивши оскаржуване судове рішення на предмет дотримання наведених правових норм, суд апеляційної інстанції констатує їх порушення з огляду на те, що в ухвалі суду від 02 березня 2020 року не наведено мотивів, що свідчать про об'єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення інших справ та наявність обґрунтованих перешкод у встановленні та оцінці обставин справи, які є предметом розгляду, на підставі зібраних доказів. Самі лише посилання на вплив судових рішень в інших справах на розгляд даної справи не є достатніми для зупинення провадження у справі, якщо ухвала суду не містить висновків стосовно можливості розгляду справи на підставі зібраних доказів.
З огляду на викладене, оскаржувана ухвала суду не відповідає критерію обґрунтованості.
В той же час, суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
З огляду на передбачену Конвенцією гарантію, питання про наявність або відсутність підстав для зупинення провадження у справі має вирішуватись при безумовному дотриманні норм процесуального права, враховуючи недопустимість порушення права особи на розгляд справи впродовж розумного строку.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За даних обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції від 02 березня 2020 року підлягає скасуванню в частині зупинення провадження у справі із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі викладеного, 243, 310, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - задовольнити.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року - скасувати в частині зупинення провадження у справі №340/221/20.
Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
В повному обсязі постанова складена 29 квітня 2020 року.
Головуючий - суддя В.В. Мельник
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова