Київ
28 квітня 2020 року
справа №560/3212/19
адміністративне провадження №К/9901/11429/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,
суддів - Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Вонсович Михайло Михайловичем
на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.11.2019
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2020
у справі №560/3212/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Хмельницькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Вонсович Михайлом Михайловичем, на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.11.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2020 у справі №560/3212/19, предметом спору у якій є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.09.2019 №0217771-5106-2207 про визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік, на суму 1189,50 грн.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.11.2019 в задоволені позову відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2020 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.11.2019 змінено в частині мотивів відмови у задоволенні позову, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено з мотивів, викладених у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції.
У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.11.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2020 у справі №560/3212/19 і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з наступного.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
В свою чергу, відповідно до пункту другого частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з пунктом 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб віднесено до категорії справ незначної складності.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
На час звернення позивача з адміністративним позовом - 2019 рік, відповідно до норм Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 01 січня 2019 року встановлено 1921,00 гривень.
Предметом позову у цій справі є вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.09.2019 №0217771-5106-2207 про визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік, на суму 1189,50 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ця справа за критерієм, встановленим пунктом 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, є справою незначної складності.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Посилання заявника касаційної скарги на те, що вона стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики в розумінні підпункту а) пункту другого частини п'ятої статті 328 КАС України (в редакції чинній з 08 лютого 2020 року) Суд визнає неприйнятним з огляду на наявність правової позиції Верховного Суду щодо застосування положень підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.
Здійснюючи апеляційний перегляд суд апеляційної інстанції встановив, що під час розгляду справи не підтверджено належними доказами, що позивач використовує об'єкти нерухомого майна у своїй підприємницькій діяльності з виробництва власної продукції.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач обґрунтовував вимоги лише функціональною належністю об'єкту нерухомості, проте належних доказів щодо його цільового використання у виробничій діяльності до суду не подав.
За таких умов, об'єкт нерухомості (будівля ковбасного цеху), який на праві власності належить позивачу, за висновком суду апеляційної інстанції не підпадає під дію пункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.
Таким чином, оскільки оскаржуване судове рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.
Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Браславець Андрія Веніаміновича, подану його представником адвокатом Вонсович Михайло Михайловичем, на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.11.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2020 у справі №560/3212/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Р. Ф. Ханова
Судді Л. І. Бившева
В. В. Хохуляк