Іменем України
29 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 643/5243/15-а
адміністративне провадження № К/9901/11700/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Московського районного суду м. Харкова від 23.02.2016р. (суддя - Букреєва І.А.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016р. (судді - П'янова Я.В., Чалий І.С., Зеленський В.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про зобов'язання вчинити дії,
У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив:
визнати неправомірними дії відповідача щодо застосування при перерахунку його пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, при нарахуванні пенсії наукового працівника, показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України, за 2007 рік;
зобов'язати відповідача провести перерахунок його пенсії, яку він отримує, відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» з 01.01.2008р. по 2012 рік із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України, а також провести перерахунок його пенсії, яку він отримує, відповідно до Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» за період з 2013 р. по квітень 2015р.
В ході розгляду зазначеної справи позивач уточнив позовні вимоги та просив здійснити перерахунок пенсії з травня 2012 року на підставі Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність»; здійснити перерахунок пенсії з лютого 2015 року на підставі Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»; здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» за його участю.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що дії відповідача щодо перерахунку його пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, здійсненого з 01.05.2012р. є протиправними, оскільки такий перерахунок відбувся з безпідставним застосуванням показника розміру середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України, за 2007 рік згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012р. №327 «Про підвищення рівня соціального захисту населення». Вважає, що натомість застосуванню підлягав показник розміру середньої заробітної плати за 2011 рік, як то передбачено Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність». При цьому він має право на перерахунок пенсії за лютий 2015 року відповідно до положень Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» зі змінами, внесеними Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», а також наголошував на праві перерахунку пенсії кожні два роки.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Постановою Московського районного суду м. Харкова від 14.05.2015р.,, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2015р., позовні вимоги за період з 01.01.2008р. по 29.09.2014р. залишено без розгляду, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.11.2015р. рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Московського районного суду м. Харкова від 23.02.2016р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016р., в задоволенні позову відмовлено.
З ухваленими у справі рішеннями не погодився позивач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову про задоволення позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що протягом 2008 - 2015 років йому здійснюється перерахунок пенсії із врахуванням у формулу розрахунку невірного показника Зс, який відповідачем взято за 2007 рік, а не за попередні роки перед перерахунком пенсії у 2012 та 2015 році. При цьому вважає помилковим висновок судів про те, що показник Зс в базовій формулі розрахунку з початку призначення пенсії та проведення в подальшому її перерахунку є незмінним, а змінюються інші показники розрахунку.
Крім того, посилається на те, що пенсія йому призначена відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», а тому норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не поширюються на перерахунок його пенсії, яка повинна бути перерахована на підставі Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив залишити її без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Посилається на те, що пенсія позивачу перерахована відповідно до вимог чинного законодавства України. Оскільки виплата пенсії позивачу провадиться як непрацюючому пенсіонеру, а страховий стаж у нього відсутній, а тому проведення перерахунку пенсії, як науковому працівнику, немає. Розмір пенсії позивача після проведення всіх її перерахунків тільки зростав, про що свідчать відповідні розрахунки, наявні в матеріалах справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, в ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно записів у трудовій книжці позивач звільнений за власним бажанням 01.10.2002р. з ТОВ «Агробіотехсервіс».
З 09.12.2002р. позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність». (том ІІ а.с. 32 - 33)
Загальний трудовий стаж позивача складає 47 років 5 місяців 15 днів, з них 23 роки 3 місяці 15 днів - на наукових посадах. Стаж зараховано по 01.10.2002р. Виплата пенсії провадиться як непрацюючій особі. (том ІІ а.с. 29; том ІІ а.с. 85)
З 01.01.2004р. позивачу перераховано пенсію за нормами Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2003 рік 462,27 грн. (том І а.с. 25; том ІІ а.с. 64)
З 01.05.2012р. пенсію позивача перераховано із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2007 рік 1351,12 грн на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012р. №327 «Про підвищення рівня соціального захисту населення».
Пенсію позивача обчислено із середньомісячної заробітної плати 2561,36 грн (із урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 2007 рік для наукових пенсій - 1351,12 грн) за період роботи на наукових посадах з 01.01.1977р. по 31.12.1981р. у Фізико-технічному інституті низьких температур. При цьому коефіцієнт заробітної плати складає 1,89573. (том ІІ а.с. 30; 44 - 45; 51 - 52; 57; 73)
Розмір пенсії позивача станом на 01.05.2012р. складає 2501,25 грн, а з 01.12.2014р. - 2688,38 грн. (том І а.с. 22 - 24)
Листом від 05.01.2015р. №550/Р-3 відповідач повідомив позивача про те, що розрахунок його пенсії перевірено, пенсія перерахована і виплачується з додержанням вимог чинного законодавства, що підтверджується наведеними у листі формулами обчислення пенсії. (том І а.с. 22 - 23)
Іншим листом від 18.03.2015р. відповідач повідомив позивача про те, що з 01.05.2012р. його пенсію перераховано на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012р. №327 «Про підвищення рівня соціального захисту населення». Цією постановою передбачено перерахунок пенсій, призначених із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2003 - 2006 роки відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік 1351,12 грн, а тому підстав для застосування показника середньої заробітної плати за 2007 рік - 1351,12 грн немає. (том І а.с. 25)
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV і є величиною незмінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії. Тобто, під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходи) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії.
Суди дійшли висновку про те, що провести перерахунок пенсії з 01.05.2012р. позивачу на підставі Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» неможливо, оскільки зміни, внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», стосуються порядку призначення пенсії науковим працівникам, а процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Тому, всі наступні дії, що стосуються визначення розміру пенсії, є перерахунком раніше призначеної пенсії.
Крім того, суди виходили з того, що оскільки виплата пенсії позивачу проводиться, як непрацюючій особі, а страховий стаж відсутній, тому підстав для проведення перерахунку пенсії на підставі статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» в редакції Закону №3668-VI немає.
З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, в ході розгляду справи судами встановлено, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».
У 2004, 2012 та 2015 роках проведено перерахунки призначеної позивачу пенсії.
Під час перерахунку пенсії у 2012 році відповідач застосував показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2007 рік.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду. Крім того, позивач просив зобов?язати перерахувати призначену йому пенсію з 2015 року з врахуванням актуального на час перерахунку показника середньої заробітної плати по Україні за попередні три роки.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо законності перерахунку пенсії у 2012 році суди попередніх інстанцій визнали правомірним застосування відповідачем під час перерахунку пенсії показника середньої заробітної плати за 2007 рік.
В той же час, відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо перерахунку пенсії з 2015 року за тих же фактичних обставин суди виходили з того, що позивач є непрацюючим пенсіонером, а тому підстави для перерахунку пенсії відсутні.
Для правильного вирішення цієї справи та встановлення законності дій відповідача щодо застосування під час перерахунку пенсії показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2007 рік необхідно перш за все з?ясувати у зв?язку з чим, та на підставі якої норми закону відповідач проводив перерахунок пенсії позивачу саме як непрацюючому пенсіонеру.
Саме на такі питання звертав увагу Вищий адміністративний суд України направляючи справу на новий судовий розгляд.
Відповідно до частини 17 статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.1991р. №1977-XII, в редакції чинній станом на 01.01.2012р., передбачено, що пенсіонерам, які після призначення пенсії відповідно до цього Закону працювали за строковим договором (контрактом) на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників і набули не менш як 24 місяці страхового стажу, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням стажу наукової роботи після призначення пенсії.
Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, з якої обчислена пенсія, або із заробітної плати, визначеної в порядку, передбаченому частинами третьою - сьомою цієї статті, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Такі ж правила перерахунку пенсії діяли і станом на 2015 рік.
Інших підстав для перерахунку пенсії, а також можливість перерахунку пенсії непрацюючим пенсіонерам з числа науковців, цим законом не передбачено.
Як встановлено судами позивач після призначення пенсії трудову діяльність, в т.ч. наукову, припинив і перебуває у статусі непрацюючого пенсіонера.
Таким чином положення частини 17 статті 24 Закону №1977-XII, якими передбачено підстави і порядок перерахунку раніше призначених пенсій працюючим пенсіонерам на позивача не розповсюджуються.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2012р. №327, на яку відповідач посилається, як на підставу перерахунку пенсії позивача, не встановлено самостійної підстави для перерахунку пенсій працюючим та непрацюючим пенсіонерам, а лише передбачено який саме показник середньої заробітної плати необхідно враховувати під час перерахунку пенсії за умови, що настали передбачені законом підстави для такого перерахунку.
Частиною 3 статті 4 Закону №1058-IV визначено складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема, умови, норми та порядок пенсійне забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Ураховуючи те, що відповідно до частини 3 статті 4 Закону №1058-IV умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, питання щодо перерахунку пенсій (які є складовою порядку пенсійного забезпечення) не можуть регулюватися підзаконними актами.
Чинною на час перерахунку пенсії позивачу у 2012 році редакцією частини 2 статті 42 Закону №1058-IV було передбачено підстави перерахунку пенсій пенсіонерам (в т.ч. непрацюючим).
Однак такий перерахунок був пов'язаний зі зростанням порівняно з попереднім роком величини середньомісячної заробітної плати штатного працівника і відповідно до частини 3 цієї статті проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України.
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України №327 рішення про підвищення пенсії відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-IV не приймалось, а визначено, що при перерахунку пенсії у 2012 році застосовується показник середньої заробітної плати за 2007 рік.
Таким чином підстави для перерахунку пенсії відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-IV також були відсутні.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що законні підстави для перерахунку у 2012 році раніше призначеної позивачу пенсії, втручання у формулу її обчислення, а відтак і застосування показника середньої заробітної плати за 2007 рік були відсутні, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
В той же час, оскільки позивач є непрацюючим пенсіонером, підстави для перерахунку пенсії відсутні, а тому в частині відмови в задоволенні решти позовних вимог колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.
Посилання судів попередніх інстанцій на постанову Верховного Суду України від 04.12.2012р. №21-371а12, як на підставу для відмови у задоволенні позову, є безпідставним, оскільки висновки Верховного Суду України у цій справі стосуються правовідносин щодо перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Відповідно до частини 4 статті 351 цього Кодексу суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про часткове скасування рішень судів першої і апеляційної інстанцій та часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Московського районного суду м. Харкова від 23.02.2016р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016р. в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо застосування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 у 2012 році показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України за 2007 рік скасувати і в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо застосування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 у 2012 році показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України за 2007 рік.
В решті постанову Московського районного суду м. Харкова від 23.02.2016р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016р. залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук