Іменем України
29 квітня 2020 року
Київ
справа №490/5366/16-а
адміністративне провадження №К/9901/35132/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 (у складі колегії суддів: головуючого судді - Домусчі С.Д., суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.) у справі №490/5366/16-а за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про визнання протиправними дій, про зміну рішення, про зобов'язання встановити розмір пенсії відповідно до вимог закону, про скасування рішення, про зобов'язання провести перерахунок призначеної пенсії, про зобов'язання виплатити перераховану пенсію,
В травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (далі - Центральне ОУПФУ, відповідач), в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо призначення та перерахунку стажу роботи на прокурорсько-слідчих посадах в сторону зменшення, виключення з цього періоду роботи на посадах помічника - стажиста прокурора Миколаївської області з 22.02.1996 по 06.05.1998, та начальника режимно-таємної частини прокуратури Миколаївської області з 02.12.2011 по 15.03.2013 (на час призначення пенсії);
- змінити рішення Центрального ОУПФУ про призначення пенсії за вислугу років (протокол № 457861 від 05.05.2014) у розмірі 80% та про перерахунок пенсії (протокол № 177802 від 24.10.2014) у розмірі 70%;
- зобов'язати відповідача встановити розмір пенсії за вислугу років відповідно до вимог ч. 1 ст. 51-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 12.07.2001, з урахуванням стажу роботи на посадах помічника - стажиста прокурора Миколаївської області з 22.02.1996 по 06.05.1998 та начальника режимно-таємної частини прокуратури Миколаївської області з 02.12.2011 по 15.03.2013, як стажу на прокурорсько-слідчій посаді, в розмірі 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати, провести перерахунок і виплату заборгованості у вигляді різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугу років з 15.03.2013 по час поновлення порушеного права;
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 19/7 від 18.03.2016 щодо відмови в перерахунку пенсії в розмірі 90% місячної (чинної) заробітної плати на підставі довідки прокуратури Миколаївської області від 01.03.2016 № 18/34вих16;
- зобов'язати Центральне ОУПФУ здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії у розмірі 90% місячної (чинної) заробітної плати на підставі довідки прокуратури Миколаївської області від 01.03.2016 № 18/34вих16, починаючи з 01.01.2016 по час поновлення порушеного права.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 січня 2017 року залишено без розгляду позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо призначення та перерахунку стажу роботи на прокурорсько-слідчих посадах в сторону зменшення, виключення з цього періоду роботи на посадах помічника - стажиста прокурора Миколаївської області з 22.02.1996 по 06.05.1998 та начальника режимно-таємної частини прокуратури Миколаївської області з 02.12.2011 по 15.03.2013 (на час призначення пенсії); про зміну рішення відповідача про призначення пенсії за вислугу років (протокол № 457861 від 05.05.2014) у розмірі 80% та про перерахунок пенсії (протокол № 177802 від 24.10.2014) у розмірі 70%.
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 січня 2017 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку раніше призначеної пенсії та скасовано рішення Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Миколаєва від 18.03.2016 за № 19/7.
Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Миколаєва здійснити позивачу перерахунок раніше призначеної пенсії з 10.03.2016 відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (із змінами і доповненнями в редакції, що діяла на час призначення їй пенсії), виходячи з розрахунку 80% від середнього заробітку, згідно довідки прокуратури Миколаївської області №18/34вих-16 від 01.03.2016.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року скасовано постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 січня 2017 року та ухвалено нову постанову про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Зобов'язано Центральне ОУПФ провести з 05 вересня 2014 року перерахунок розміру пенсії позивачки, виходячи з загального проценту розрахованої пенсії від заробітку - 80% від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Зобов'язано відповідача провести з 05 вересня 2014 року виплату різниці між виплаченою та перерахованою пенсією ОСОБА_1 , виходячи з загального проценту розрахованої пенсії від заробітку - 80% від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відмовлено у задоволенні позовних вимог про зобов'язання встановити загальний процент розрахованої пенсії від заробітку - 90%; про визнання протиправним та скасування рішення № 19/7 від 18.03.2016; про зобов'язання провести перерахунок пенсії, виходячи із загального проценту розрахованої пенсії від заробітку - 90% відповідно до довідки прокуратури Миколаївської області від 01 березня 2016 року №18/34вих-16, починаючи з 01 січня 2016 року; про зобов'язання виплатити недоплачену різницю пенсії між фактично отриманою та перерахованою за період з 23 березня 2015 року по час поновлення порушеного права.
Стягнуто з Центрального ОУПФУ за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивачки судові витрати, пропорційно задоволеним вимогам, в розмірі 193 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що при перерахунку пенсії позивачки з 08.09.2014 у розмірі 70% від заробітної плати Управління керувалось положеннями ч. 2 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ (в редакції від 24.08.2014).
Також заявник касаційної скарги вказує на те, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду щодо оскарження рішення відповідача про перерахунок пенсії з 08.09.2014.
У поданому запереченні позивачка просить касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 26 вересня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
Справу передано до Верховного Суду.
До Верховного Суду надійшло клопотання від Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про заміну відповідача правонаступником.
Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №628 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
Отже, Суд дійшов висновку за необхідне задовольнити клопотання про заміну відповідача у справі.
У зв'язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
У ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка з 15.03.2013 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва та отримувала пенсію за вислугу років в розмірі 80% від середнього заробітку, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ (далі - Закон №1789). Пенсію позивачці призначено відповідно до постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 23.09.2013 у справі №490/5052/13-а, яка набрала законної сили.
08.09.2014 позивачка подала заяву про перерахунок пенсії у зв'язку зі звільненням 05.09.2014.
Розпорядженням відповідача № 177802 від 24.10.2014 позивачці проведений перерахунок пенсії з 05.09.2014, при цьому розмір пенсії позивачки встановлений - 70% від заробітної плати. Перераховуючи пенсію, пенсійний орган послався на приписи ч. 2 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якої пенсія призначається в розмірі 70 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Вказане розпорядження відповідача про перерахунок пенсії позивачка отримала лише після звернення до нього 10.03.2016.
10.03.2016 позивачка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної їй пенсії у зв'язку з підвищенням працівникам прокуратури заробітної плати на підставі довідки, виданої прокуратурою Миколаївської області від 01.03.2016 за № 18/34 вих-16.
Рішенням управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва за № 19/7 від 18.03.2016 позивачці відмовлено в проведенні перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015, з посиланням на те, що вказаною постановою внесені зміни до постанови Кабінету Мінстрів України від 31.05.2000 № 856 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірі заробітку для обчислення пенсії», а саме виключений пункт 4, який врегульовував питання перерахунку пенсії державним службовцям.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивачка звернулася до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені зміни до статті 50-1 Закону № 1789-XII на момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. А відтак з урахуванням ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд задовольнив вимоги позивача з 10.03.2016.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що пенсійний орган при проведенні перерахунку пенсії з 05.09.2014 протиправно зменшив розмір пенсії позивача з 80 до 70 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, при призначенні пенсії, оскільки при перерахунку пенсії мала застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Щодо перерахунку пенсії позивачки на підставі ч. 18 (ч. 21 з 01.04.2015) ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» 1991 року, за її заявою, поданою 10.03.2016, суд апеляційної інстанції зазначив, що ця норма, на час звернення позивачки до пенсійного органу, була нечинною, що позбавляє пенсійний орган правової можливості здійснення перерахунку пенсії.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 08.02.2020) судові рішення переглядаються у межах доводів та вимог касаційної скарги.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих на час призначення позивачці пенсії у 2013 році визначались статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ. Редакція зазначеної статті змінювалась.
Відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ (у редакції Закону № 3668-VІ, чинній на час призначення позивачці пенсії) прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
В подальшому Законом № 1166-VII, який набрав чинності 01 квітня 2014 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, відповідно до яких пенсія прокурорам призначається в розмірі 70 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Разом з тим, підстави та порядок перерахунку пенсії прокурорам регулювались положеннями частин тринадцятої та вісімнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ до яких Законами № 3668-VІ та № 1166-VII зміни не вносились.
Так, відповідно до вимог зазначених частин статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Отже, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ на момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії, щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
У рішенні від 5 квітня 2001 року Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Колегія суддів зазначає, що оскільки перерахунок пенсії позивачки (з 05.09.2014) пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної їй пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивачки.
Отже, застосувавши відсоток - 70 при визначенні розміру пенсії після проведення перерахунку, відповідач порушив право позивачки, оскільки при призначенні пенсії первісно встановлено для її обрахунку розмір 80 відсотків від заробітку.
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Тож колегія суддів приходить до висновку, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом №1166-VII від 27.03.2014 зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосувалися порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Подібний правовий висновок у спорах цієї ж категорії міститься у постановах Верховного Суду від 03 травня 2018 року (справа № 308/11498/16-а), від 22 червня 2018 року (справа № 635/6663/16-а) та 19 грудня 2018 року (справа №725/1352/16-а).
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки у справі, яка розглядається суди встановили, що пенсію позивачці було призначено з 2013 року виходячи з розміру 80 % середньомісячного заробітку, то колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на те, що відповідач у вересні 2014 року мав здійснити перерахунок пенсії позивачки виходячи з 80 % розміру місячного заробітку за відповідною посадою, а не з 70 %, як було проведено.
Доводи касаційної скарги щодо необхідності застосування до спірних правовідносин ч. 2 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ (в редакції від 24.08.2014) є безпідставними та повністю спростовуються мотивами викладеними судом касаційної інстанції.
Доводи відповідача щодо пропуску позивачкою строку звернення до суду в частині оскарження рішення відповідача про перерахунок пенсії з вересня 2014 року є безпідставними, оскільки позивачка про зменшення відсоткового розміру пенсії з 80 на 70 відсотків дізналась в березні 2016 року, отримавши на свій запит розпорядження відповідача про перерахунок її пенсії, а до суду звернулась в травні 2016 року, тобто в межах строків, передбачених ст. 99 КАС України (в редакції, чинній до 08.02.2020).
Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі") суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Замінити Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
Касаційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року у справі № 490/5366/16-а залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий А. Ю. Бучик
Судді: А. І. Рибачук
Л. В. Тацій