23 квітня 2020 рокуЛьвівСправа № 159/7119/19 пров. № А/857/4188/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Кухтея Р.В.
суддів: Носа С.П., Обрізка І.М.
з участю секретаря судового засідання: Коваль Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05 березня 2020 року (ухвалене головуючим-суддею Логвинюк І.М. у м. Ковелі) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти з обслуговування м. Ковеля Управління патрульної поліції у Волинській області рядового поліції Департаменту патрульної поліції Чуля Владислава Вадимовича, Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування рішення,
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому просив скасувати постанову поліцейського роти з обслуговування м. Ковеля Управління патрульної поліції (далі - УПП) у Волинській області Департаменту патрульної поліції (далі - ДПП) рядового поліції Чуля В.В. серії ДП №234415 від 06.11.2019 у справі про адміністративне правопорушення, а провадження у справі закрити.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05.03.2020 у задоволенні позову було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити його адміністративний позов.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оспорювана постанова не відповідає вимогам ст.283 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП). Вказує, що 06.11.2019 він керував належним йому автомобілем марки «SubaruForester», державний номерний номер НОМЕР_1 , а не транспортним засобом марки «FordMondeo», номерний знак НОМЕР_4 , який зазначений в оспорюваній постанові. Крім того, зазначає, що йому не було надано можливості ознайомится з відеозаписом, а також не роз'яснено прав та строку оскарження постанови. Також, у матеріалах справи не має жодних доказів та показань свідків, які б свідчили б про те, що він відмовився від підписання оспорюваної постанови, оскільки працівник поліції відмовився її вручати.
Відповідно до ст.268 КАС України, у справах, визначених, зокрема, статтею 286 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання. Від позивача надійшло клопотання про слухання справи за його відсутності.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю доповідача, дослідивши наявні по справі письмові докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржуване рішення скасувати, а позовну заяву залишити без розгляду, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що постанова серії ДП №234415 є не читабельною, проте, згідно рішення начальника відділу організації несення служби в м. Ковелі УПП у Волинській області ДПП, прийнятого за результатами адміністративного скарження на постанову про накладення адміністративного стягнення від 28.11.2019 було встановлено, що позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
Суть правопорушення за його змістом полягала в тому, що ОСОБА_2 06.11.2019 о 02 год 30 хв на 488 км а/д М - 07 Київ - Ковель - Ягодин, керуючи автомобілем марки «FordMondeo», номерний знак НОМЕР_4 ), рухався крайньою лівою смугою, не маючи наміру здійснювати поворот ліворуч чи розворот при тому, що дві крайні смуги були вільними, чим порушив п.11.5 ПДР України.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оспорювана постанова винесена уповноваженою особою, містить основні обов'язкові елементи, наявність яких свідчить про повноту та об'єктивність з'ясування всіх обставин.
Проте, колегія суддів вважає, що до таких висновків суд першої інстанції прийшов з порушенням норм процесуального права, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що копію оспорюваної постанови ОСОБА_2 отримав 13.11.2019, підтвердженням чого є копія реєстру відправлене рекомендованих листів, трекінг Укрпошти про вручення рекомендованого листа №4500810688111 та не заперечується позивачем, про що сам він зазначає у позовній заяві.
13.11.2019 позивач звернувся до Управління патрульної поліції у Волинській області із скаргою на вказану постанову.
Рішенням, прийнятим за результатами адміністративного оскарження позивача було повідомлено про залишення її без змін, а заяву без задоволення.
Адміністративний позов про скасування зазначеної постанови ОСОБА_1 подав до суду 19.12.2019, що підтверджується відбитком штемпеля на конверті Укрпошти, тобто з пропуском десятиденного строку, встановленого ст.288 КУпАП та ст.286 КАС України.
Відповідно до ч.1-4 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Спеціальний строк оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності встановлений частиною другою статті 286 КАС України, відповідно до якої позовну заяву може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.288 КУпАП, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Тобто, законом чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (як у спірному випадку) встановлено спеціальний десятиденний строк, який обчислюється з дня вручення особі такої постанови.
Також наведеними нормами передбачено право вибору особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо порядку оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.
Водночас, суд вважає, що звернення позивача до вищестоящого органу зі скаргою не є визначеним досудовим порядком вирішення спору, а є альтернативним способом захисту своїх прав.
При цьому, пропуск цього строку не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки, за наявності поважних причин його пропуску, такий строк може бути поновлено.
Зокрема, причини пропуску строку звернення до адміністративного суду можуть бути визнані судом поважними лише якщо відповідні обставини виникли об'єктивно, незалежно від волі особи, безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість подання позову у визначений законом строк, виникли протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими доказами.
Також суд зазначає, що відповідно до змісту положень ст.122 КАС України особа, яка вважає, що рішенням, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи законні інтереси, повинна подати відповідну позовну заяву у визначений законодавством строк, а у випадку його пропуску з поважних причин - в найкоротший час після того, як відпали обставини, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду.
Єдиною обставиною, на яку позивач посилається як на підставу для поновлення йому пропущеного строку звернення до суду з даним позовом, є звернення зі скаргою на постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності щодо її винесення до Управління патрульної поліції у Волинській області, відповідь на яку він отримав поштою 09.12.2019, після чого в строк звернувся до суду.
Однак суд вважає, що дана обставина має суб'єктивний характер, оскільки пов'язана з обраним способом оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення та не має відношення до прав або можливостей звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення про накладення адміністративного стягнення.
Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 11.12.2018 по справі №463/1221/17.
Також суд зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, а інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Крім того, у рішенні від 13.12.2011 №17-рп/2011 Конституційний Суд України роз'яснив, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Також, суд першої інстанції не прийняв до уваги та взагалі не надав оцінки в рішенні, з яких підстав не було враховано доводи відповідача, зазначені у клопотанні про залишення без розгляду позовної заяви та не надав оцінки доказам, які були надані до цього клопотання.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суд який вирішує публічно-правовий спір, повинен перевірити коли дізнався позивач про порушення своїх прав, чи не пропущено позивачем встановлений строк звернення до суду, якщо так, то чи є в матеріалах адміністративного позову докази поважності причин його пропуску.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутнє клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, а також протоколи судових засідань не містять інформації про те, що таке клопотання заявлялося в усній формі.
З урахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом стосовно оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення від 06.11.2019 з пропуском строку звернення до суду, не надав доказів, які б підтвердили поважність причин його пропуску та не подав заяви про його поновлення.
Згідно ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч.4 ст.123 КАС України).
Згідно п.8 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Згідно ч.1 ст.319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду з підстав, встановлених статтею 240 КАС України.
Таким чином, з врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення слід скасувати та прийняти постанову про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст.123, 272, 286, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05 березня 2020 року по справі №159/7119/19 скасувати.
Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського роти з обслуговування м. Ковеля Управління патрульної поліції у Волинській області рядового поліції Департаменту патрульної поліції Чуля Владислава Вадимовича, Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування рішення залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді С. П. Нос
І. М. Обрізко
Повне судове рішення складено 29.04.2020.