29 квітня 2020 року справа №805/2437/18-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 р. (у повному обсязі складено 10 березня 2020 року у м. Слов'янськ) у справі № 805/2437/18-а (головуючий І інстанції суддя Зінченко О.В.) за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання дій протиправними щодо відмови в переведені з пенсії, яка призначена на підставі статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на пенсію на підставі ч. 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов'язання провести з 01 квітня 2018 року перерахунок та виплату пенсії з розрахунку п'яти розмірів мінімальної заробітної плати встановлених на 01 січня відповідного року, згідно статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - відмовлено (т. 1 а.с. 105-107).
Ухвалою від 23 червня 2018 року замінено первинного відповідача - Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області на його правонаступника - Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (т. 1 а.с. 116-117).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року задоволено частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року в адміністративній справі № 805/2437/18-а скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними щодо відмови в переведені з пенсії, яка призначена на підставі статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на пенсію на підставі статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов'язання провести з 01 квітня 2018 року перерахунок та виплату пенсії з розрахунку п'яти розмірів мінімальної заробітної плати встановлених на 01 січня відповідного року, згідно статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», - задоволено частково.
Зобов'язано Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 25 квітня 2019 року відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року (т. 1 а.с. 159-161).
Рішення суду набрало законної сили згідно ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року про повернення апеляційної скарги Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.
На виконання рішення суду Донецьким окружним адміністративним судом 16 жовтня 2019 року видано виконавчий лист у справі.
03 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року у справі № 805/2437/18-а в частині зобов'язання Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області провести перерахунок та виплату пенсії йому з 25 квітня 2019 року відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року (т. 1 а.с. 178-180).
В обґрунтування поданої заяви зазначив, що Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області виконуючі рішення суду, перераховуючи і призначаючи йому пенсію відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», порушило діюче законодавство та визначило менший розмір його пенсії.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року у задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контроля за виконанням судового рішення у справі № 805/2437/18-а було відмовлено (т. 1 а.с. 248-249).
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
В обгрунтування зазначає, що рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 805/2437/18-а від 18 липня 2019 року, яке набрало законної сили, не виконано, тобто позивачу на теперішній час борг по пенсії так і не був виплачений.
Позивач просив розглядати справу за його відсутності
Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 311 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з такого.
Приписами ст. 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначеній нормі кореспондують положення пункту 1 частини 6 статті 246 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині рішення у разі необхідності вказується про порядок і строк виконання рішення.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі - суд першої інстанції може під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції, а в разі неподання такого звіту шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
Таким чином, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень відповідачем у справі суд першої інстанції може лише під час прийняття рішення у справі.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання свої зобов'язань у межах відповідної справи.
Тобто, встановлення судового контролю при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог попереджує неналежне виконання відповідачем обов'язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог позивача.
Матеріали справи свідчать, що при ухваленні рішення судом судовий контроль не встановлювався.
Враховуючи викладене, суд позбавлений процесуальної можливості встановлення судового контролю за відповідною заявою позивача вже після постановлення рішення у справі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 826/18826/14.
Положення статті 382 КАС України передбачають можливість встановлення судового контролю за суб'єктом владних повноважень в частині його обов'язку виконати судове рішення.
Разом з тим, на теперішній час, з листа Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 20.11.2019 року вбачається, що останнім на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року проведено перерахунок пенсії позивачу, доплату пенсії за період з 25.04.2019 року по 30.06.2019 року в сумі 5610, 79 грн. спрямовано на виплату (т. 1 а.с. 187-189).
З заяви про встановлення судового контролю видно, що позивач фактично не погоджується з розміром виплат, які здійсненні відповідачем на виконання рішення суду.
Суд апеляційної інстанції погоджується з твердженням суду першої інстанції, що судовий контроль має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що можуть перешкоджати виконанню такого рішення суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Також колегія суддів зазначає, що статтею 382 КАС України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Така позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 14 травня 2018 року у справі № 820/4283/17 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 74002808).
У даному випадку позивач вправі скористатися унормуванням ст. 383 КАС України або подати позовну заяву щодо тих дій і обставин, що виникли після ухвалення судом рішення.
Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (ст. 242 КАС України).
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції від 10 березня 2020 року відповідає вимогам ст. 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 5 ст. 250, ст. 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ч.1 ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 р. - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 р. у справі № 805/2437/18-а - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк касаційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Повне судове рішення 29 квітня 2020 року.
Колегія суддів: Г.М. Міронова
Т.Г. Арабей
І.В. Геращенко