ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
21 квітня 2020 року м. Київ № 826/9052/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Добрянської Я.І., суддів: Головань О.В., Патратій О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до третяКабінету Міністрів України особа Міністерство соціальної політики України,
провизнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач), третя особа - Міністерство соціальної політики України (далі - третя особа), у якому просить суд:
- визнати дії Кабінету Міністрів України при прийнятті постанови від 21.02.2018 року №103 в частині внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017р. та пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008р. №45 - неправомірним;
- зобов'язати Кабінет Міністрів України скасувати підпункт 1 пункту 3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 стосовно внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язати Кабінет Міністрів України пункт 1 Постанови від 21.02.2018 року №103 викласти в наступній редакції: «перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018р. та щомісячних (надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) видів грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язати Кабінет Міністрів України зміни до абзацу 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008р. №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393 викласти у наступній редакції: « 5. Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням та щомісячних (надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) видів грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», залишити без розгляду.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 не враховано усіх складових грошового забезпечення, передбачених частиною третьою статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" для перерахунку пенсії особам, звільнених з військової служби у запас до 01.03.2018 року, а відтак названа постанова порушує вимоги частини 3 статті 22 Конституції України та ст. ст. 43, 63 Закону Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.06.2018 адміністративний позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Встановлено п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання копії цієї ухвали.
Позивачем усунуто недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, а відтак позовна заява за формою та змістом відповідає вимогам статей 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.08.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28 вересня 2018 року об 11:00 за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 81-А, зал судового засідання №133. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву (відзив) та докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.09.2018р. клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі в якості третіх осіб Міністерства соціальної політики та Пенсійного Фонду України - задоволено частково. Залучено до участі у справі в якості третьої особи Міністерство соціальної політики. В іншій частині клопотання - відмовлено. Оголошено перерву в розгляді справи до 06.11.2018р. до 09:00, яка відбудеться за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 81-А, зал судового засідання № 133. Зобов'язано позивача направити залученій третій особі копію позовної заяви та доданих до неї документів, докази чого надати суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2018 закрито підгтовче провадження та призначено справу №826/9052/18 до судового розгляду по суті колегіальним складом під головуванням судді Добрянської Я.І.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2019 клопотання позивача про зупинення провадження у справі - задоволено. Провадження у справі №826/9052/18 зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2019 провадження у справі №826/9052/18 поновлено.
У судовому засіданні 03.10.2019 суд ухвалив перейти до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» прийнята відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив відмовити задоволенні позовних вимог, з огляду на необґрунтованість та недоведеність.
Міністерство соціальної політики України позиції у справі не висловлювали, представництво в судових засіданнях не забезпечили.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач з 01 січня 2005 року отримує пенсію за вислугу років у відповідності з законодавством про пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і військової служб за контрактом та їх сімей, що підтверджується наявним у матеріалах справи копією пенсійного посвідчення від 17.01.2005 року серії НОМЕР_1 .
Як вбачається із матеріалів справи, Хмельницький обласний військовий комісаріат у відповідь на заяву позивача, листом від 08.05.2018 року №14/1099 повідомив, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» було внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, які відміняють автоматичний перерахунок окладів щороку на 1 січня, та прибирають обмеження, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб не може бути менше 50% від мінімальної заробітної плати. Таким чином, відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 розміри посадових окладів та окладів за військове звання визначаються шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт.
Таким чином, за інформацією Хмельницького обласного військового комісаріату, посадовий оклад та оклад за військове звання встановлені позивачу вірно та згідно чинного законодавства України. Виплата надбавки за виконання особливо важливих завдань була передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294, яка втратила чинність з 1 березня 2018 року у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704. Відповідно з 1 березня 2018 року зазначена надбавка не виплачується.
Вважаючи, що прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» порушує права та законні інтереси позивача на перерахунок пенсії із застосуванням всіх видів грошового забезпечення без виключення, які враховувались під час призначення пенсії; значно зменшують розмір пенсії; вводять пряму дискримінацію по відношенню до військових пенсіонерів, які звільнені із військової служби у запас до 01.03.2018 року, а тому позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 113 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Основоположними принципами діяльності Кабінету Міністрів України є дотримання верховенства права, законності, поділу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 27.02.2014 № 794-VII.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 49 вказаного Закону Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.
21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", з преамбули якої вбачається постановлення останньої на виконання частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 103 встановлено перерахування пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова КМ України № 704).
Пунктом 4 Постанови КМ України № 103 встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Також, Постановою КМ України №103 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зокрема:
у Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженому Постановою КМУ №45,
- пункт 5 викладено в такій редакції:
"5. Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням".
- додаток 2 до Порядку викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
При цьому, у додатку 3 Порядку (в новій редакції) «Довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції")» такі надбавки передбачені.
Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ від 20.12.1991, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Питання пенсійного забезпечення військових пенсіонерів регулюється Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон №2262-ХІІ).
Частиною третьою статті 43 цього Закону № 2262-ХІІ, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
До 1 січня 2018 року перерахунок пенсії відбувався на підставі частини третьої статті 63 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсії за цим Законом, або у зв'язку із введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
Розмір грошового забезпечення визначався Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 року №1294 (далі постанова КМУ № 1294).
Згідно пункту 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою КМУ № 45 від 13.02.2008 року, державні органи у п'ятиденний термін після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, повинен повідомити про це Пенсійний фонд України, який повідомляє у п'ятиденний термін з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в областях та м. Києві (далі - головні управління ПФУ) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління ПФУ складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774-VIII (далі - Закон № 1774) внесені зміни в статтю 63 Закону № 2262-ХІІ, згідно якого частина 3 Закону стала частиною 4 і сама ця частина Закону була змінена.
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою КМУ № 103, внесені зміни в пункти 1, 2 Постанови КМУ № 45, згідно яких вже не державні органи (Міноборони) повідомляють Пенсійний фонд України про підстави перерахунку пенсій військовим пенсіонерам, а Мінсоцполітики.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова КМУ № 704), яка почала діяти з 1 березня 2018 року і передбачає визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців відповідно до займаних посад, з урахування коефіцієнтів, визнано такою що втратила чинність Постанова КМУ №1294.
Отже, частина третя статті 43 Закон №2262-ХІІ передбачала, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Водночас пункти 1 та 2 спірної постанови №103, встановлюють відсоткове зменшення виплати пенсії військовослужбовцям та пункт 5 і додаток 2 Порядку, звужують складові грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії вказаним особам, відтак звужують зміст вже існуючих прав таких осіб.
Водночас суд зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року по справі за № 826/3858/18, яке набрало чинності після його апеляційного оскарження (Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, якою залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва) встановлено, що пункти 1 та 2 Постанови №103, передбачають відсоткове зменшення виплати пенсії військовослужбовцям та пункт 5 і додаток 2 Постанови № 45, відтак звужують зміст вже існуючих прав таких осіб.
І як наслідок суд по справі № 826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Тобто, пункт 1 Постанови №103 та зміни до пункту 5 постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 вже визнано протиправними та нечинними.
Рішенням Конституційного Суду України від 11.10.2005 №8-рп/2005 звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу права і свобод - це зменшення, зокрема, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Крім того, Конституційний Суд України, надаючи офіційне тлумачення основних визначальних норм в сфері пенсійного забезпечення військовослужбовців, та деяких інших осіб (Рішення Конституційного Суду України від 13.05.2015 року № рп-4/2015) констатував: "Аналіз наведених положень Закону (2262-ХІІ) вказує на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються як при призначенні пенсій (стаття 43), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (стаття 63)".
Також в даному Рішенні Конституційний Суд України наголосив, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.
Верховний Суд України також у постанові від 10 березня 2015 року у справі № 21-70а15 вказав на те, що будь-які надбавки, підвищення, доплати, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Крім того, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції кожній фізичній або юридичні особі гарантовано право мирно володіти своїм майном. При цьому зазначено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У пунктах 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" від 1 червня 2006 р., Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності (cf., Pressos Compania Naviera S.A. v. Belgium, рішення від 20 листопада 1995 р., серія А, № 332, с. 21, п. 31). Аналогічна правова позиція щодо права власності особи сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стретч проти Сполучного Королівства (Stretch - United Kingdom, №44277/98, рішення від 24 квітня 2003 р.).
Отже, в розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, позивач, отримуючи пенсію відповідно Закону №2262-ХІІ, мав законні сподівання на своєчасне здійснення перерахунку пенсії у визначених законодавством випадках та виплату перерахованої пенсії без будь-яких обмежень.
Аналізуючи наведені норми пенсійного законодавства, можна зробити висновок про те, що пункт 1 Постанови №103 та зміни до пункту 5 Порядку, затвердженого Постановою №45 щодо складових грошового забезпечення для перерахунку пенсій, звужують зміст та обсяг існуючих прав і свобод, з огляду на те, що скасовують надбавки, доплати, підвищення і премії, які отримував військовий пенсіонер під час служби, та які враховувались при попередніх перерахунках пенсій.
Отже, відповідач, визначаючи новий порядок перерахунку раніше призначених пенсій, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, не враховував всі види грошового забезпечення військовослужбовців, вичерпний перелік яких встановлений Законом №2011-ХІІ, і які відображають умови, особливості військової служби кожної особи, яка має право на пенсію за Законом №2262-ХІІ.
Щодо вимоги позивача на внесення змін до пункту 1 Постанови від 21.02.2018 року №103 та змін до абзацу 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008р. №45 суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Відповідно до частини дев'ятої статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та не чинним повністю або в окремій його частині.
Відповідно до частини другої статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
В той же час, зобов'язання внести конкретні зміни чи доповнення до нормативно-правового акту суперечить принципу невтручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.
Під дискреційними повноваженнями суд розуміє сукупність прав та обов'язків, закріплених у встановленому законодавством порядку за даним органом, які він застосовує на власний розсуд.
Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Право відповідача на внесення змін до пункту 1 Постанови від 21.02.2018 року №103
та змін до абзацу 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008р. №45 в частині доповнення їх словами: «щомісячних (надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) видів грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»» є дискреційним повноваженням, а тому задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача внести конкретні зміни чи доповнення до нормативно-правового акту є формою втручання в дискреційні повноваження державного органу.
Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 1 ст. 77 КАС України).
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72, 73, 77, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
1.Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 00019442), третя особа Міністерство соціальної політики України (01601, м.Київ, Печерський район, вул. Еспланадна, буд. 8/10, код ЄДРПОУ 37567866) - задовольнити частково.
2. Визнати дії Кабінету Міністрів України при прийнятті постанови від 21.02.2018 року №103 в частині внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017р. та пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008р. №45 - неправомірними.
3. Зобов'язати Кабінет Міністрів України скасувати підпункт 1 пункту 3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 стосовно внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.
Головуючий суддя Я.І. Добрянська
Судді О.В. Головань
О.В. Патратій