ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 квітня 2020 року м. Київ № 640/19783/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль»
до Офісу великих платників податків ДПС
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Приватне акціонерне товариство "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" звернулося до суду з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог), в якому просить суд:
визнати протиправними дії щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль", за результатами якої складено акт від 03.07.2019 № 1969/28-10-41-04/5418365;
визнати протиправною бездіяльність щодо не перенесення термінів проведення перевірки та здійснення перевірки без дослідження первинних документів Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль";
визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.07.2019 № 0004544104, № 0004524104, № 0004534104.
В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Конституцію України, Податковий кодекс України, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727, та зазначає, що податковим органом вчинена бездіяльність у вигляді неперенесення термінів проведення перевірки внаслідок втрати позивачем первинних документів, здійснення перевірки дотримання позивачем вимог податкового законодавства без аналізу первинних документів та за відсутності конкретизації виявлених порушень, що свідчить про протиправність проведеної перевірки та як наслідок податкового повідомлення-рішення від 25.07.2019 № 0004544104. Також позивач зазначає про протиправність податкового повідомлення-рішення від 25.07.2019 № 0004524104, оскільки товариство не допустило порушень у веденні звітності щодо виробництва і обігу підакцизної продукції та вказує, що перевірка не стосувалась дотримання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів». Одночасно позивач вказує про протиправність податкового повідомлення-рішення від 25.07.2019 № 0004534104, оскільки відповідач в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що наданих до перевірки документів достатньо для проведення перевірки та встановлення відповідних обставин щодо обчислення та сплати акцизного податку.
Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Податкового кодексу України, наказ Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань» та зазначає про правомірність податкових повідомлень-рішень, оскільки під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено заниження суми акцизного податку всього на 48 941 322,76 грн. та встановлено порушення порядку списання пива в асортименті. Також відповідач зазначає про ненадання Приватним акціонерним товариством "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" документів на запит контролюючого органу.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
В період з 4 квітня 2019 року по 25 червня 2019 року Офісом великих платників податків ДФС на підставі наказу від 03.04.2019 № 736, направлень від 03.04.2019 № 345, від 03.03.2019 № 346, від 10.06.2019 № 524, від 11.06.2019 № 525, від 11.06.2019 № 526, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати акцизного податку за квітень 2018 року, травень 2018 року, червень 2018 року, жовтень 2018 року.
За результатами проведеної перевірки Офісом великих платників податків ДФС складено акт від 03.07.2019 № 1969/28-10-41-04/5418365, яким встановлено порушення Приватним акціонерним товариством "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль":
підпункту 213.1.1, підпункту 213.1.6, пункту 213.1 статті 213, пункту 214.4, пункту 214.6 статті 214 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження акцизного податку на загальну суму 49 029 976,87 грн., в тому числі за квітень 2018 року на суму 10 394 451,25 грн., за травень 2018 року на суму 3 531 533,39 грн., за червень 2018 року на суму 19 759 881,39 грн., за жовтень 2018 року на суму 15 344 110,84 грн.;
пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, а саме: ненадання до перевірки у визначений у запиті строк (відмови від надання), надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації.
На погоджуючись з висновками акту перевірки, позивачем подані заперечення.
Листом від 11.07.2019 за № 34383/10/28-10-41-04-08 Офісом великих платників податків ДФС повідомлено позивача, що розгляд заперечення відбудеться 17.07.2019 об 11:00.
Листом від 22.07.2019 Офіс великих платників податків ДФС повідомив позивача, що за результатами розгляду заперечень ПрАТ «ПБК «Радомишль» висновки акту від 03.07.2019 № 1969/28-10-41-04/5418365 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» (ПН 05418365) з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати акцизного податку за квітень 2018 року, травень 2018 року, червень 2018 року, жовтень 2018 року» викладено у наступній редакції:
Перевіркою пункту 3.1.1 встановлено порушення ПрАТ «ПБК «Радомишль»:
1) підпункту 213.1.1, підпункту 213.1.6, пункту 213.1 статті 213, пункту 214.4, пункту 214.6 статті 214 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження акцизного податку на загальну суму 49 037 698,87 грн., в тому числі за квітень 2018 року на суму 10 394 451,25 грн., за травень 2018 року на суму 3 539 255,40 грн., за червень 2018 року на суму 19 759 881,38 грн., за жовтень 2018 року на суму 15 344 110,84 грн.;
2) пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, а саме: ненадання до перевірки у визначений у запиті строк (відмови від надання), надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації;
3) порушення частини третьої статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (щодо подання звіту за травень 2018 року з недостовірними відомостями за формою № 1-ОА).
На підставі складеного акту перевірки Офісом великих платників податків ДФС винесено податкові повідомлення-рішення :
від 25.07.2019 № 0004544104, яким Приватному акціонерному товариству "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: акцизний податок на пиво, код платежу 14020400 в розмірі 61 297 123,59 грн., з яких: за податковими зобов'язаннями - 49 037 698,87 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 12 259 424,72 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №1) (т. 1, а.с. 74-75);
від 25.07.2019 № 0004524104, яким до Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 17 000 грн. за платежем: адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, код платежу 21081500 (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №2) (т. 1, а.с. 76-77);
від 25.07.2019 № 0004534104, яким до Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 510 грн. за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції, код платежу 21081100 (далі - спірне та/або оскаржуване рішення №3) (т. 1, а.с. 78-79).
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.
Рішенням Державної податкової служби України від 30.09.2019 за № 3912/6/99-00-08-05-05 залишено без змін податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 25.07.2019 № 0004544104, № 0004524104, № 0004534104, а скаргу - без задоволення.
Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Положеннями пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Документальною перевіркою, в контексті приписів підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Відповідно до пункту 78.1 статті 78 ПК документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:
78.1.1. отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;
78.1.2. платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом;
78.1.3. платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом;
78.1.4. виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;
78.1.5. платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.
Наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у цьому підпункті, видається:
у разі розгляду заперечення до акта перевірки та/або додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, - контролюючим органом, який проводив перевірку;
під час проведення процедури адміністративного оскарження - контролюючим органом вищого рівня, який розглядає скаргу платника податків;
78.1.7. розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;
78.1.8. платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;
78.1.9. щодо платника податку подано скаргу:
про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування у разі ненадання таким платником податків протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається інформація із скарги, пояснень та документального підтвердження на цей запит;
або
про ненадання таким платником податків акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної у разі ненадання таким платником податків протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається інформація із скарги, пояснень та документального підтвердження на цей запит;
78.1.11. отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону;
78.1.12. контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Наказ про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення;
78.1.13. у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки;
78.1.14. у разі отримання документально підтвердженої інформації та даних, що свідчать про невідповідність умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" та/або встановлення невідповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" у порядку, передбаченому підпунктом 39.5.1.1 підпункту 39.5.1 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу;
78.1.15. неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту або документації відповідно до вимог пунктів 39.4 і 39.5 статті 39 цього Кодексу;
78.1.16. отримано звіт про контрольовані операції, надісланий платником податків відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу. У такому разі перевірка проводиться виключно з питань контролю трансфертного ціноутворення;
78.1.17. платником податків не подано в установлений пунктом 50.3 статті 50 цього Кодексу строк уточнюючий розрахунок для виправлення помилок, виявлених за результатами електронної перевірки, проведеної за заявою платника податків;
78.1.18. виявлено розбіжності даних, що містяться у зареєстрованих акцизних накладних/розрахунках коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних та деклараціях з акцизного податку, поданих платником акцизного податку, що реалізує пальне або спирт етиловий;
78.1.19. платником податків не надано для проведення зустрічної звірки інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Така перевірка проводиться виключно з питань, зазначених у запиті контролюючого органу.
Приписами пунктів 78.2-78.9 статті 78 ПК України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.
Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.
Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.
Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Перевірка платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків та зборів під час здійснення контрольованих операцій проводиться з урахуванням особливостей, визначених статтею 39 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 82.2 статті 82 ПК України тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.
Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.
Відповідно до пункту 82.4 статті 82 ПК України проведення документальної виїзної планової та позапланової перевірки великого платника податків може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку, або надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.
Зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки в разі вручення платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку або надіслання платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки.
При цьому, перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов'язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.
Разом з цим, пунктами 44.1, 44.3, 44.5-44.6 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.
Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.
У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Відповідно до пункту 1.2.5 наказу Державної фіскальної служби від 31.07.2014 року №22 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків» за рішенням керівника органу державної фіскальної служби, яким було призначено перевірку, проведення документальної планової або позапланової виїзної перевірки великого платника податків може бути зупинено на строк, визначений у пункті 82.4 статті 82 розділу II Кодексу, з подальшим поновленням проведення на невикористаний строк, про що видається відповідний наказ із зазначенням строку зупинення та обставин, що спричинили таке зупинення.
Наказ про зупинення документальної планової чи позапланової виїзної перевірки видається на підставі доповідної записки керівника підрозділу органу державної фіскальної служби, який організував (очолював) таку перевірку, з викладенням об'єктивних причин необхідності такого зупинення.
Копія наказу органу державної фіскальної служби про зупинення перевірки не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків (посадовим особам платника або його законному (уповноваженому) представнику) під підпис.
За необхідності поновлення перевірки керівник органу державної фіскальної служби, який видав наказ про зупинення перевірки, може видати наказ про поновлення документальної планової або позапланової виїзної перевірки до закінчення терміну, на який її було призупинено. Наказ видається на підставі доповідної записки керівника підрозділу органу державної фіскальної служби, який організував (очолював) перевірку, у разі усунення (закінчення дії) обставин, що стали підставою для такого зупинення. У такому випадку орган державної фіскальної служби може поновити перевірку не раніше наступного робочого дня з дня вручення платнику податків копії наказу про поновлення перевірки із зазначенням дати такого поновлення.
У разі зупинення документальної виїзної перевірки великого платника податків, призначеної відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, орган державної фіскальної служби, що здійснює (очолює) перевірку, не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття відповідного рішення (наказу) повідомляє орган (особу), що призначив перевірку, з інформуванням причин і підстав зупинення перевірки.
Аналізуючи наведене суд приходить до наступних висновків.
По-перше, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
По-друге, у платника податків наявний обов'язок забезпечити зберігання документів, зокрема, визначених пунктом 44.1 ПК України, а у разі їх втрати у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку та відновити останні протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
По-третє, у разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.
По-четверте, проведення документальної виїзної планової та позапланової перевірки великого платника податків може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності, серед іншого, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.
Судом встановлено, що 11.06.2019 року на адресу Офісу великих платників податків ДФС ПрАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» було скеровано листа вих. №400, згідно якого ним повідомлялось контролюючий орган про направлення на його адресу 10.06.2019 року Укрпоштою (звичайною кореспонденцією) повідомлення про викрадення документів, що мало місце 05.06.2019 року о 22:00 год., з необхідними додатками: лист за вих. №398 від 10.06.2019 року, талон-повідомлення єдиного обліку, повідомлення про початок досудового розслідування, перелік документів, які було викрадено (додаток №1, 2, 3) (т. 1, а.с. 22).
Перелічені судом документи містяться в матеріалах адміністративної справи (т. 1, а.с. 23-46).
З вказаного слідує, що позивачем виконано обов'язок визначений пунктом 44.5 статті 44 ПК України щодо письмового повідомлення у п'ятиденний строк з дня такої події контролюючого органу за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючого органу, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.
Разом з цим, в матеріалах справи наявний лист позивача вих. №440 від 24.06.2019 року, яким заявлено прохання на підставі положень пункту 44.5 статті 44 ПК України зупинити проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати акцизного податку за квітень, травень, червень, жовтень 2018 року (т. 1, а.с. 47).
Факт отримання вказаних вище листів із доданими до них додатками контролюючим органом не заперечувалось.
Між тим, відповідно до листа Офісу великих платників податків ДФС від 25.06.2019 року №32029/10/28-10-41-04-08, який наданий у відповідь на лист №440 від 24.06.2019 року позивача повідомлено, що оскільки під час документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати акцизного податку за квітень, травень, червень, жовтень 2018 року не встановлено неможливості її проведення у зв'язку із втратою документів (видаткові накладні та договори по операціям з ТОВ «Мінеральні води України», ТОВ «АДК ЛЛІП» та ТОВ «Рідна марка») терміни вказаної перевірки не переносяться (т. 1, а.с. 50-51).
Суд критично ставиться до наведеної позиції контролюючого органу мотивуючи це наступним.
Відповідно до статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є:
документи, визначені цим Кодексом;
податкова інформація;
експертні висновки;
судові рішення;
податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.
Пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов'язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.
Для платників податків, які відповідно до цього пункту зобов'язані надавати інформацію в електронній формі, загальний формат та порядок подачі такої інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі невстановлення електронного формату та порядку надання такої інформації платник податків звільняється від обов'язку подання її в електронній формі.
Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення перевірки контролюючим органом вручено керівнику ПрАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" запит від 04.04.2019 № 1 про надання інформації та копій наступних документів:
1. договори купівлі-продажу, договори поставки, договори перевезення та інші договори з додатковими угодами, додатками, які укладені між ПрАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" на реалізацію пива;
2. видаткові накладні та інші документи, які підтверджують реалізацію пива (акти прийому-передачі ТМЦ, акти виконаних робіт (наданих послуг), митні декларації, звіти комісіонера тощо);
3. інші документи, якими крім податкових накладних, підтверджено реалізацію пива (рахунки-фактури (інвойси), замовлення, товарно-транспортні накладні, інші документи, що підтверджують транспортування товару, довіреності, журнал реєстрації виданих довіреностей, картки складського обліку товарів, сертифікати відповідності товарів, дозволи, свідоцтва, що підтверджують походження та/або якість товару, інше);
4. виписки по банківських рахунках, платіжні документи (платіжні доручення, SWIFT, тощо), інші документи щодо підтвердження здійснення сплати за товари (роботи, послуги) (акти проведених взаємозаліків, договори уступки вимоги (переведення боргу) з додатковими угодами, додатками, видані (отримані) векселі);
5. розгорнуті карки балансових рахунків 26,28 по контрагентам з придбання та продажу товарів (робіт, послуг) (із зазначенням сальдо станом на дату подання документів) за весь період дії договору (в тому числі за перевіряємий період);
6. оборотно-сальдові відомості, картки по бухгалтерським субрахункам 311, 36, 377 в розрізі контрагентів та договорів помісячно в електронному вигляді по взаємовідносинах при реалізації пива;
7. інформацію про виробничі, офісні, торгівельні та складські приміщення, що використовувались підприємством для ведення господарської діяльності (свідоцтва про право власності, картки основних засобів, договори оренди приміщень офісу, складських приміщень, торгових площ, акти прийому-передачі приміщень в оренду (з оренди));
8. ліцензії на здійснення діяльності, патенти, дозволи;
9. реєстраційні та установчі документи;
10. накази на призначення та звільнення посадових осіб підприємства, відповідальних за фінансово-господарську діяльність за перевіряємий період та на момент перевірки;
11. наказ про облікову політику підприємства.
У запиті вказано, що документи, відомості бухгалтерського обліку підлягають перевірці у розрізі контрагентів звітних періодів згідно вимог пункту 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на паперових носіях за підписами виконавців відповідальних за їх достовірність та зазначено про необхідність надання документів посадовим особам, які здійснюють перевірку не пізніше 10.04.2019.
Також під час проведення перевірки контролюючим органом вручено керівнику ПрАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" запит від 04.04.2019 № 2 про надання інформації та копій документів з приводу того, що в ході проведення перевірки виявлено факти, які свідчать про заниження податкових зобов'язань з акцизного податку ПрАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" на загальну суму 48 941 333,87 грн., що містяться у податкових деклараціях з акцизного податку за квітень 2019 року (від 18.05.2018 № 9096798558), за травень 2018 року (від 20.06.2018 № 9123992511), за червень 2018 року (від 09.07.2018 № 9138843854) та уточнюючій податковій декларації з акцизного податку за жовтень 2018 року (від 30.11.2018 № 9268215709) до податкової декларації з акцизного податку за жовтень 2018 року (від 20.11.2018 № 9256621494) та звітів про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за квітень 2018 року (Форма № 2-РС, від 10.05.2018 № 9088637634), травень 2018 року (Форма № 2-РС, від 11.06.2018 № 9114688251), червень 2018 року (Форма № 2-РС від 09.07.2018 № 9138843854) та жовтень 2018 року (Форма № 2-РС, від 09.11.2018 № 9247001690). У запиті вказано про необхідність надання документів посадовим особам, які здійснюють перевірку не пізніше 09.04.2019.
В додатку 3 до акту перевірки наведений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ПрАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль":
наказ про облікову політику підприємства;
декларацію з акцизного податку за квітень 2018 року, за травень 2018 року, за червень 2018 року, за жовтень 2018 року;
звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (Форма № 2-РС) за квітень 2018 року, за травень 2018 року, за червень 2018 року, за жовтень 2018 року;
звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі (Форма № 1-ОА) за квітень 2018 року, за травень 2018 року, за червень 2018 року, за жовтень 2018 року;
дані інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» база «Подана звітність» та інші;
первинні документи, а саме: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, банківські виписки, договори з найбільшими покупцями за квітень 2018 року, за травень 2018 року, за червень 2018 року, за жовтень 2018 року;
реєстр видаткових накладних в розрізі номенклатури, контрагент, сума продажу в (грн), ПДВ (грн.), кількість у штуках, кількість у літерах за квітень 2018, за травень 2018 року, за червень 2018 року, за жовтень 2018 року;
розрахунок акцизного збору за квітень 2018 року, за травень 2018 року, за червень 2018 року, за жовтень 2018 року;
аналіз рахунку 281 в розрізі контрагентів з іншими рахунками по кількості у штуках за квітень 2018 року, за травень 2018 року, за червень 2018 року, за жовтень 2018 року;
аналіз рахунку 26 в розрізі контрагентів з іншими рахунками по кількості у штуках за квітень 2018 року, за травень 2018 року, за червень 2018 року, за жовтень 2018 року;
оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 в розрізі номенклатури, кількості в штуках, з зазначенням сальдо на початок місяця, обороти, сальдо на кінець місяця за квітень 2018 року, за травень 2018 року, за червень 2018 року, за жовтень 2018 року;
оборотно-сальдова відомість по рахунку 26 в розрізі номенклатури, кількості в штуках, з зазначенням сальдо на початок місяця, обороти, сальдо на кінець місяця за квітень 2018 року, за травень 2018 року, за червень 2018 року, за жовтень 2018 року;
оборотно-сальдова відомість по рахунку 3611 в розрізі контрагентів та договорів за квітень 2018 року, за травень 2018 року, за червень 2018 року, за жовтень 2018 року;
оборотно-сальдова відомість по рахунку 3613 в розрізі контрагентів та договорів за квітень 2018 року, за травень 2018 року, за червень 2018 року, за жовтень 2018 року;
оборотно-сальдова відомість по рахунку 3618 в розрізі контрагентів та договорів за квітень 2018 року, за травень 2018 року, за червень 2018 року, за жовтень 2018 року.
Як вбачається з акту перевірки при її здійсненні була врахована, зокрема, інформація про обсяги поставок по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Мінеральні води України», ТОВ «АДК ЛЛІП» та ТОВ «Рідна марка».
Водночас, документи по взаємовідносинам з ТОВ «Мінеральні води України», ТОВ «АДК ЛЛІП» та ТОВ «Рідна марка» були втрачені, про що позивачем повідомлено контролюючий орган до завершення відповідної перевірки, тобто дотримано вимоги положення пункту 44.5 статті 44 ПК України.
Натомість, контролюючий орган дійшов до висновку про можливість проведення відповідної перевірки без документів по взаємовідносинам з ТОВ «Мінеральні води України», ТОВ «АДК ЛЛІП» та ТОВ «Рідна марка».
При вирішенні спірного питання в частині наявності чи відсутності підстав для зупинення проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати акцизного податку за квітень, травень, червень, жовтень 2018 року суд враховує позицію викладену у постанові Верховного Суду від 25.03.2019 року у справі №803/272/17, згідно з якою зупинення проведення перевірки великого платника податків, яке оформлюється відповідним рішенням (наказом) керівника контролюючого органу, є правом, виключною компетенцією та повноваженням контролюючого органу, а прийняття такого рішення має обумовлюватись наявністю для цього обґрунтованих підстав.
В даному випадку, суд вважає, що повідомлення позивача про втрату документів по взаємовідносинам з ТОВ «Мінеральні води України», ТОВ «АДК ЛЛІП» та ТОВ «Рідна марка», у порядку встановленому статтею 44 ПК України є достатньою підставою для прийняття рішення (наказу) контролюючого органу про зупинення проведення перевірки.
Суд акцентує увагу на тому, що лист Офісу великих платників податків ДФС від 25.06.2019 року №32029/10/28-10-41-04-08 не містить в собі жодного обгрунтування в частині можливості проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль». Даний висновок контролюючого органу, у взаємозв'язку із видом перевірки (документальна) та предмету перевірки (своєчасність, повнота нарахування та сплата акцизного податку за квітень, травень, червень, жовтень 2018 року), що включає в себе, у тому числі інформацію про обсяги поставок здійснених позивачем зі своїми контрагентам - ТОВ «Мінеральні води України», ТОВ «АДК ЛЛІП», ТОВ «Рідна марка», первинні документи по взаємовідносинам з якими були втрачені, на думку суду, є безпідставним.
Разом з тим, посилання відповідача на запити Офісу ВПП ДПС про надання інформації стосовно різниці сум податкового зобов"язання за жовтень 2018, квітень-червень 2018 та відсутність надання таких пояснень бухгалтером позивача не можуть свідчити на користь відповідача, оскільки такі запити не містять будь-яких реквізитів щодо їхньої ідентифікації та не можуть бути взяті судом як належні докази у справі.
За визначенням наведеним у частині 1 статті 16 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 року №2657-XII (далі - Закон №2657-XII) податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Відповідно до підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів.
На думку суду, в межах спірних правовідносин, відсутність підстав для зупинення документальної позапланової перевірки платника податків (позивач) могла мати місце у випаду не реалізації ним положень статті 44 ПК України, в частині строків повідомлення контролюючого органу про втрату первинних документів.
Проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі податкової інформації, за наявності повідомлення платника податків про втрату первинних документів, має ознаки порушення відповідачем положень підпунктів 21.1.1-21.1.2, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України, згідно якого посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Водночас, наявність обставин попереднього зупинення проведення перевірки з 25.04.2019 року на 30 робочих днів на підставі наказу Офісу великих платників податків ДФС від 24.04.2019 року №938 не може мати визначального характеру для висновку про відсутність підстав для зупинення проведення перевірки, з огляду на втрату позивачем первинних документів 05.06.2019 року.
Суд звертає увагу, що подія (втрата первинних документів) передувала прийняттю контролюючим органом наказу від 10.06.2019 року №1249.
При цьому, при вирішенні спору по суті суд враховує, що як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Аналогічний правовий підхід застосовано в постанові Верховного Суду від 17.04.2019 року у справі №342/157/17.
В даному випадку, не перенесення термінів проведення документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» мало своїм наслідком проведення контролюючим органом такої перевірки виключно на підставі податкової інформації, без повного та об'єктивного дослідження первинних документів платника податків та покладення необґрунтованих (не встановлених належним чином) висновків про порушення податкового законодавства в акт перевірки на підставі якого прийнято спірні рішення.
Суд зазначає, що така бездіяльність контролюючого органу має велику значимість/шкідливість для позивача, оскільки внаслідок останньої, контролюючим органом визначено ПрАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" грошові зобов'язання за податковими зобов'язаннями акцизний податок на пиво.
Підсумовуючи наведене, суд вважає наявними підстави для визнання протиправною бездіяльності Офісу великих платників податків ДПС щодо не перенесення термінів проведення документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль».
Як наслідок, наявні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дії Офісу великих платників податків ДПС щодо проведення документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» без дослідження первинних документів, за результатами якої складено акт від 03.07.2019 року №1969/28-10-41-04/5418365.
Додаткового суд вважає за необхідне вказати, що позивачем надано видаткові накладні, які були втрачені, внаслідок події, яка мала місце 05.06.2019 року по взаємовідносинам з ТОВ «АДК ЛЛІР» та ТОВ «Мінеральні води України», що в свою чергу, виключає наявність підстав для висновку про відсутність таких документів на дату їх складання.
Окрім наведеного, в межах розгляду даної адміністративної справи суд вважає за доцільне вказати наступне.
Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року №727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 року за №13000/277/15 відповідно до статей 77-79, 81-86 Податкового кодексу України, статей 345-355 Митного кодексу України та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, з метою забезпечення єдиного порядку фіксування результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, який розроблений для застосування посадовими особами контролюючих органів при оформленні результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів (далі - платники податків) дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - Порядок №727).
У пункті 2 розділу I Порядку №727 визначено, що акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пункту 5 розділу II Порядку №727 факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.
У пункті 4 розділу III Порядку №727 визначено, що описова частина акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином:
1) результати документальної перевірки дотримання податкового законодавства групуються за окремими видами податків, зборів відповідно до затвердженого плану (переліку питань) перевірки. У цій частині акта (довідки) документальної перевірки відображаються задекларовані платником податків у податковій та іншій звітності показники, результати перевірки цих показників та робиться відповідний запис щодо встановлення або невстановлення порушень. При цьому до акта (довідки) документальної перевірки у разі необхідності додаються відповідні аналітичні таблиці. Крім того, наводяться дані про наявність та результати перевірки пільг, наданих відповідно до законів (код пільги, на яку суму і на який податок, збір отримано пільги з розбивкою за роками в межах звітних періодів, що перевіряються);
2) у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:
викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;
викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;
у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;
у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;
у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;
у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки.
Аналіз вказаного дає суду підстави стверджувати, що акт перевірки має містити перелік первинних документів на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, наведені регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення, у тому числі, зміст порушення має бути викладено з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення.
Зі змісту акту перевірки слідує, що висновки про порушення платником податків вимог податкового законодавства в частині сплати акцизного податку обґрунтовано обсягами реалізації алкогольної продукції, згідно реєстру видаткових накладних.
Між тим, у рішенні про результати розгляду заперечень контролюючим органом вказано, що в ході перевірки було досліджено видаткові накладні (14 ящиків), товарно-транспортні накладні (50 томів), банківські виписки, договори з найбільшими покупцями за вибірковим методом.
Суд наголошує, що жодної деталізації і підтвердження повноцінної перевірки наведених документів та обставин відсутні в акті перевірки.
При цьому, здійснення документальної перевірки вибірковим методом та встановлення із застосування такого методу контролюючим органом порушень за весь перевіряємий період суперечить змісту такої перевірки.
Акт перевірки не містить в собі відомостей про конкретний перелік досліджених первинних документів ПрАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль», що не дає суду можливості стверджувати про обставини здійснення відповідачем звірки реєстрів видаткових накладних по реалізації алкогольних напоїв із відповідними первинним документами.
Тобто, на думку суду, зведені контролюючим органом дані, за відсутність здійснення вищевказаних дій, у тому числі дотримання ним вимог Порядку №727 не можуть вважатись об'єктивними даними, які фіксують наявність або відсутність того чи іншого порушення.
Крім цього, суд звертає увагу, що в акті перевірки зазначено про встановлення контролюючим органом обставин списання позивачем пива в асортиментів в кількості 31889, 97 літрів з порушення вимог наказу Міністерства фінансів України від 02.09.2017, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30.10.2014 року за №1365/26142, яким затверджено Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань (далі - Положення).
Дане Положення, визначає порядок проведення інвентаризації активів і зобов'язань та оформлення її результатів та застосовується юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства).
Між тим, Положення складається із 4 розділів: I Загальні положення; II Організація та основні правила проведення інвентаризації; III Порядок інвентаризації активів та зобов'язань; IV Перевірка та соромлення актів інвентаризації.
Слід вказати, що акт перевірки не містить в собі посилання на конкретні пункти Положення, що порушені платником податків.
Разом з цим, в цій частині судом встановлено, що в рішенні Державної фіскальної служби України від 30.09.2019 року №3912/6/99-00-08-05-05 відображено про порушення щодо списання позивачем пива положень частини 3 статті 13 Закону України «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів від 19.12.1995 року №481/95-ВР, проте так і не вказано пункт Положення, який було порушено.
Суд звертає увагу, що частиною 3 статті 13 Закону №481/95-ВР встановлено за понаднормативні втрати, не виправдані згідно з чинним законодавством, та незабезпечення виходу продукції суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) сплачують акцизний податок у розмірі, визначеному законом.
Акт перевірки не містить в собі відображення пунктів Положення, які були порушені ПрАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль», з урахуванням чого, на думку суду, не можливо зробити висновок про порушення частини 3 статті 13 Закону №481/95-ВР, адже для встановлення такого порушення необхідно встановити порушення Положення, яке, в свою чергу, врегульовує порядок проведення інвентаризації активів і зобов'язань та оформлення її результатів та застосовується юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності.
Відповідно до матеріалів справи, у рішенні Державної фіскальної служби України від 30.09.2019 року №3912/6/99-00-08-05-05 міститься посилання про те, що посадовими особами ПрАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» приймалось рішення про списання алкогольної продукції шляхом оформлення актів списання із посиланням на положення пункту 4 розділу IV.
Також, суд звертає увагу, що позивачем у позовній заяві вказується на помилкове обчислення обсягів списаної продукції. Жодних пояснень та заперечень щодо зазначеного відзив на позовну заяву не містить.
Оцінка даних тверджень невідображена як під час розгляду заперечень на акт перевірки так і не відображена у рішенні прийнятого, за наслідком адміністративного оскарження спірних рішень.
Таким чином, враховуючи наведене в сукупності суд приходить до висновку, що акт перевірки, складений за результатами документальної виїзної перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Податкові повідомлення-рішення прийняті за наслідками незаконної перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатися правомірними та підлягають скасуванню.
Окрім цього, неприйнятним є також спосіб встановлення податковим органом правопорушення без перевірки документів, адже у будь-якому випадку документальна перевірка вимагає дослідження документів, на підставі яких встановлюються податкові правопорушення. Порушення способу перевірки доводить неналежне виконання контрольної функції податковим органом та унеможливлює прийняття будь-яких рішень за наслідками не проведення перевірки. Документальний спосіб дослідження у будь-якому випадку передбачає документи, як предмет такого дослідження, висновок податкового органу про податкове правопорушення по факту відсутності документів можливий виключно у випадку їх ненадання податковому органу платником податку під час проведення належної перевірки.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 року у справі №810/1438/17, від 12.06.2018 року у справі №821/597/17, від 26.04.2019 року у справі №806/252/16.
При цьому, при оцінні доводів позивача в частині незаконності проведення контролюючим органом перевірки суд враховує правову позицію викладену в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді - Гімона М. М. (суддя-доповідач), суддів: Бившевої Л. І., Білоуса О. В., Васильєвої І. А., Гончарової І. А., Гусака М. Б., Желтобрюх І. Л., Олендера І. Я., Пасічник С. С., Усенко Є. А., Ханової Р. Ф., Хохуляка В.В., Шипуліної Т. М., Юрченко В. П. від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18, де зазначено наступне: «З урахуванням наведеного судова палата в цій справі відступає від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа № 826/16221/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа № 815/4392/15) тощо.
Водночас, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду формулює правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Така правова позиція відповідає завданням та основним засадам адміністративного судочинства, закріпленим у статті 2 КАС України.».
З урахуванням вказаного, акт перевірки від 03.07.2019 року №1969/28-10-41-04/5418365 в повній мірі не є носієм доказової інформації про виявленні порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, оскільки не містить в собі конкретного переліку первинних документів, що були дослідженні, а також, враховуючи складання такого акту, за наявності повідомлення платника податків про втрату деяких первинних документів, на думку суду, не може визнаватися допустимим доказом у справі.
У пунктах 16, 17 рішення від 24.12.2016 року у справі "ТОВ "Полімерконтейнер" проти України" (Заява N 23620/05) Європейський суд з прав людини наголосив, що першою і найбільш важливою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання з боку органів державної влади у мирне володіння майном має бути законним (див. рішення у справі "Ятрідіс проти Греції" [ВП], N 31107/96, п. 58, ЄСПЛ 1999-II). Умова законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах "Хентріх проти Франції", від 22 вересня 1994 року, п. 42, серія A N 296-A, та "Кушоглу проти Болгарії", N 48191/99, п. п. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).
Будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати "справедливого балансу" між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших авторитетних джерел, рішення у справі "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції", від 23 вересня 1982 року, п. п. 69 - 73, серія A N 52).
У пунктах 70, 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі від 20 січня 2012 року у справі "Рисовський проти України" (Заява N 29979/04) вказано, що суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані, в розрізі приписів частини 2 статті 72 КАС України, встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
В межах спірних правовідносин, з огляду на встановлені в ході розгляду справи обставини, зокрема, протиправність дій контролюючого органу щодо здійснення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» та наявності його протиправної бездіяльності щодо не зупинення проведення такої перевірки, суд вважає, що акт від 03.07.2019 року №1969/28-10-41-04/5418365 не є допустимим доказом, який підтверджує допущені позивачем правопорушення, з огляду на що, податкове повідомлення-рішення від 25.07.2019 року №0004544104, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем акцизний податок на пиво за податковими зобов'язаннями у розмірі 49037698,87 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 12259424,72 грн., податкове повідомлення-рішення від 25.07.2019 року №0004524104, яким до ПрАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» на підставі, зокрема, статті 17 Закону «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» від 19.12.1995 року №481/95-ВР застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) або пені у розмірі 17000,00 грн. підлягають скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.
При цьому, варто наголосити, що при вирішенні спору по суті, предметом якого є правомірність прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень є перевірка висновків, викладених ним в акті перевірки, який, в свою чергу, є носієм доказової інформації про обставини такого порушення.
Суд акцентує увагу, що в рамках розгляду даної адміністративної справи акт перевірки, на підставі якого прийнято оскаржувані рішення визнано судом недопустимим доказом, що, в свою чергу, виключає можливість надання оцінки наявності/відсутності правопорушення ПрАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль», оскільки така оцінка, з урахуванням всіх обставин справи, буде фактично здійсненням судом функцій контролюючого органу.
Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Підсумовуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.07.2019 року №0004544104, №0004524104 є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Водночас, з приводу оцінки правомірності спірного податкового повідомлення-рішення від 25.07.2019 року №0004534104, яким до позивача застосовано адміністративний штраф та інші санкції у розмірі 510,00 грн., суд вважає за доцільне вказати про наступне.
Так, зазначене рішення прийнято, з огляду на порушення позивачем положень пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, а саме ненадання до перевірки у визначений у запиті строк (відмови від надання), надання не в повному обсязі документі (їх копій), пояснень, довідок та інформації.
Відповідне порушення встановлено, серед іншого, актом перевірки.
Проте, в цій частині суд не вбачає підстав для задоволення адміністративного позову, не зважаючи на обставини визнання акту перевірки недопустимим доказом мотивуючи це наступним.
Як вже зазначалось судом, згідно з положеннями пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Відповідно до пункту 121.1 статті 121 ПК України визначено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
В матеріалах справи міститься постанова Радомишльського районного суду Житомирської області від 09.07.2019 року по справі №289/1012/19, номер провадження 3/289/368/19 відповідно до якої: « 13.06.2019 о 16 год. 00 хв. директором ПрАТ "ПБК "Радомишль" ОСОБА_1. не надано документів на запит посадової особи Офісу великих платників податків ДФС від 12.06.2019 № 4 в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а саме реєстрів видаткових накладних за червень 2018 року та жовтень 2018 року.
Винуватість ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 13.06.2019, актом про відмову платника податків та/або посадових осіб ПрАТ "ПБК "Радомишль" у наданні документів посадовим особам Офісу великих платників податків ДФС для проведення документальної позапланової перевірки від 13.06.2019 № 158/28-10-41-04/5418365 та інш.. Вказані документи, відповідно до ст. 251 КУпАП, є доказами в справі про адміністративне правопорушення, які узгоджуються між собою.». (т. 1, а.с. 176-177).
Окрім наведеного, в матеріалах справи міститься постанова Радомишльського районного суду Житомирської області від 09.07.2019 року по справі №289/1011/19, номер провадження 3/289/367/19 відповідно до якої: « 13.06.2019 о 16 год. 00 хв. головним бухгалтером ПрАТ "ПБК "Радомишль" ОСОБА_2. не надано документів на запит посадової особи Офісу великих платників податків ДФС від 12.06.2019 № 4 в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а саме реєстрів видаткових накладних за червень 2018 року та жовтень 2018 року.
Винуватість ОСОБА_2 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 13.06.2019, актом про відмову платника податків та/або посадових осіб ПрАТ "ПБК "Радомишль" у наданні документів посадовим особам Офісу великих платників податків ДФС для проведення документальної позапланової перевірки від 13.06.2019 № 158/28-10-41-04/5418365 та інш.. Вказані документи, відповідно до ст. 251 КУпАП, є доказами в справі про адміністративне правопорушення, які узгоджуються між собою.».
Згідно з частиною 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що обставини допущення позивачем порушення пункту 85.2 статті 85 ПК України підтверджено наведеними судовими рішеннями, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 1 ст. 77 КАС України).
Таким чином, з огляду на приписи наведених правових норм процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Положеннями частини 3 статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судом встановлено, що Приватним акціонерним товариством «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» сплачено суму судового збору у розмірі 24973,00 грн.
Враховуючи те, що адміністративний позов підлягає до задоволення (2 немайнові вимоги + 2 майнові вимоги) сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить - 24965,35 грн.
Разом з цим, ПрАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» в уточнених позовних вимогах заявлено вимоги про стягнення на його користь витрат на правову допомогу.
У відповідності до частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Положеннями статті 134 КАС України передбачено наступне.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, в матеріалах справи наявна копія угоди (доручення) №1/02/19 від 02.02.2019 року про надання правової допомоги (далі - угода), відповідно до якої замовник (позивач) доручає, а адвокат зобов'язується надавати послуги з правової допомоги Приватному акціонерному товариству «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль», визначені у пункті 2 цієї угоди, а замовник зобов'язується приймати такі послуги та оплачувати їх в порядку та на умовах, визначених цією угодою.
Відповідно до пункту 3.4 розмір оплати за надані послуги визначаються сторонами в акті вартості адвокатських послуг. Розрахунки здійснюються замовником протягом 3-х днів з моменту підписання акту вартості адвокатських послуг.
Суд звертає увагу, що інших документів, окрім вказаної угоди, матеріли адміністративної справи не містять. Відсутні детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Також, відсутні платіжні документи на підтвердження оплати витрат на правову допомогу.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення на користь ПрАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» витрат на правову допомогу, оскільки відсутні належні та достатні докази на підтвердження обставин понесення таких витрат.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-73, 77-78, 132, 134, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» (12201, Житомирська область, Радомишльський район, м. Радомишль, вул. Микгород, б. 71, код ЄДРПОУ 05418365) до Офісу великих платників податків ДПС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська (б. 11-г, код ЄДРПОУ 43141471) задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Офісу великих платників податків ДФС щодо проведення документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль», за результатами якої складено акт від 03.07.2019 року №1969/28-10-41-04/5418365.
3. Визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДФС щодо не зупинення проведення документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль».
4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.07.2019 року №0004544104, прийняте Офісом великих платників податків ДФС.
5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.07.2019 року №0004524104, прийняте Офісом великих платників податків ДФС.
6. В іншій частині позову - відмовити.
7. Стягнути з Офісу великих платників податків ДПС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська (б. 11-г, код ЄДРПОУ 43141471) на користь Приватного акціонерного товариства «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» (12201, Житомирська область, Радомишльський район, м. Радомишль, вул. Микгород, б. 71, код ЄДРПОУ 05418365) суму сплаченого ним судового збору у розмірі 24965 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 35 коп.
8. В задоволенні стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.
Суддя М.А. Бояринцева