29 квітня 2020 року Чернігів Справа № 620/1060/20
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить: визнати протиправною відмову відповідача у перерахунку стажу для призначення позивачу пенсії за віком; зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком з 17.09.2019, з зарахуванням в загальний стаж періоду роботи з 22.08.1980 по 11.09.1992 у пільговому обчисленні (за 1 рік праці - 1 рік 6 місяців стажу).
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ним було подано всі належні докази на підтвердження його роботи в районі Крайньої Півночі, у період з 22.08.1982 по 11.09.1992, проте відповідачем протиправно відмовлену у зарахуванні вказаного пільгового стажу при призначенні пенсії.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову посилаючись на те, що позивачем до заяви про призначення пенсії не було надано трудових договорів з підприємствами та організаціями в районах Крайньої Півночі. Вказує, що відповідно до записів у трудовій книжці позивача він працював з 22.08.1980 по 11.09.1992 в Ангаро-Ленській геофізичній експедиції. Відповідно до довідки, виданої AT «Іркутськгеофізика» за № - А 198 від 17.06.2019, робота в даний період проводилась в особливих умовах праці, а саме в районах Крайньої Півночі (Каганський район, Іркутська область) та зазначено, що трудовий договір «Про роботу на підприємствах, організаціях районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі» в архіві не зберігся.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 17.09.2019 та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як вбачається з копії інформаційної довідки Менського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 28 років 10 місяців 12 днів. При цьому, період роботи позивача з 22.08.1980 по 11.09.1992, як трудовий стаж вироблений районах Крайньої Півночі, зараховано з розрахунку рік за рік (а.с. 11).
26.11.2019 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою в якій просив зарахувати в пільговому обчисленні стаж роботи з 22.08.1980 по 11.09.1992, в районі Крайньої Півночі, здійснити перерахунок та виплату недоплачених йому сум пенсії з урахуванням пільгового обчислення стажу з 27.08.2019. До заяви було додано копію трудової книжки та копію архівної довідки про час роботи ОСОБА_1 в умовах Крайньої Півночі (а.с. 16-17).
Листом від 23.12.2019 № 4751/02/П-12 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області відмовило позивачу у перерахунку пенсії, посилаючись на те, що позивачем до заяви про призначення пенсії не надано трудових договорів з підприємствами та організаціями в районах Крайньої Півночі (а.с. 18-19).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Положеннями статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 5 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген, зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Підпунктом «д» пункту 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.
Згідно пункту 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.
З аналізу викладених норм слідує, що для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані один з документів: трудова книжка, письмовий трудовий договір, довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Тобто, наявність письмового трудового договору не є виключною і єдиною підставою для пільгового обчислення страхового стажу і вказана норма надає особі можливість надавати вказані документу за її вибором.
Крім того, у пункті 2 Розділу 1 Інструкції про порядок надання пільг особам, що працюють в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої Постановою Державного Комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року № 530/П-28, вказано, що пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26 вересня 1967 року, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору.
Так, відповідно до записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 у період з 22.08.1980 по 11.09. 1992 ОСОБА_1 працював в Анраго-Ленській геофізичній експедиції Виробничого геологічного підприємства «Іркутськгеофізика» (а.с. 8-9).
Відповідно до копії архівної довідки Акціонерного товариства «Іркутськгеофізика» від 17.06.2019 № А-198 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) працював з 22.08.1980 (наказ про прийом від 28.08.1980 № 124) по 11.09.1992 (наказ про звільнення від 12.05.1992 № 30) на посаді водія спецавтомобіля електророзвідувальних партій ОСОБА_2 -Ленської геофізичної експедиції, що була структурним підрозділом Виробничого геологічного підприємства «Іркутськгеофізика», на даний час АТ «Іркутськгеофізика». Робота здійснювалась в особливих умовах праці: в районі Крайньої Півночі (Катангський район Іркутської області) (а.с. 13).
Таким чином, факт роботи позивача в місцевостях Крайньої Півночі у період з 22.08.1980 по 01.01.1991 підтверджено записом у його трудовій книжці та архівною довідкою Акціонерного товариства «Іркутськгеофізика» від 17.06.2019 № А-198, які містять дані про те, що позивач користувався пільгами, передбаченими для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі, відтак дії відповідача щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 в пільговому обчисленні стажу роботи у районах Крайньої Півночі у період з 22.08.1980 по 01.01.1991, з розрахунку один рік фактичної роботи за один рік шість місяців є протиправними.
Що стосується визначення трудового стажу, відпрацьованого в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, після 01.01.1991, то Законами України «Про пенсійне забезпечення» і «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено пільг при його обчисленні.
Не йдеться про пільгове обчислення такого стажу в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, Тимчасовій угоді між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993 та затвердженому відповідно до Тимчасової угоди Порядку переведення і виплати пенсій (постанова правління Пенсійного фонду від 07.08.1996 № 10-3).
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зарахування в пільговому обчисленні стажу роботи позивача після 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 10.01.2019 у справі №352/1612/15а, від 19.09.2019 у справі № 348/2208/16-а.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у зарахуванні періоду стажу роботи в районах Крайньої Півночі з 22.08.1980 по 01.01.1991 при пільговому обчисленні пенсії та здійсненні її перерахунку; зобов'язання відповідача здійснити з 17.09.2019 перерахунок пенсії позивача з урахуванням стажу роботи в районі Крайньої Півночі з 22.08.1980 по 01.01.1991 на пільгових умовах, із застосуванням пільгового коефіцієнта, а саме: один рік роботи в районі Крайньої Півночі за один рік і шість місяців.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 420,40 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, буд. 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні періоду стажу роботи в районах Крайньої Півночі з 22.08.1980 по 01.01.1991 при пільговому обчисленні пенсії та здійсненні її перерахунку.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 17.09.2019 перерахунок пенсії позивача з урахуванням стажу роботи в районі Крайньої Півночі з 22.08.1980 по 01.01.1991 на пільгових умовах із застосуванням пільгового коефіцієнта, а саме: один рік роботи в районі Крайньої Півночі за один рік і шість місяців.
В решті позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29.04.2020.
Суддя В.О. Непочатих