28 квітня 2020 року Чернігів Справа № 620/943/20
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Клопота С.Л.
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності незаконною та стягнення коштів,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулась з позовом до Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України та просять:
- визнати бездіяльність відповідачів по невиплаті одноразової грошової допомоги працівнику Державної кримінально-виконавчої служби України - ОСОБА_3 , у зв'язку із встановленням II групи інвалідності незаконною;
- стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь позивачів 350 275,00 грн. 00 коп. одноразової грошової допомоги працівнику Державної кримінально - виконавчої служби України, у зв'язку із встановленням II групи інвалідності.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_3 мав право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015.
В порушення норм чинного законодавства така виплата йому проведена не була.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями померлого ОСОБА_3 і мають право на отримання незаконно не виплачених йому грошових сум.
Ухвалою судді від 01.04.2020 відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення хвали про відкриття провадження у справі для надання відзиву на позов.
Представник відповідача у встановлений ухвалою судді строк подав відзив на позов, у якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне.
ОСОБА_3 проходив службу в органах МВС України з 01.01.1987 по 01.08.2004 в слідчому ізоляторі № 31 (в Державній кримінально-виконавчій службі України у Чернігівської області).
Наказом начальника управління Державної пенітенціарної служби України у Чернігівській області від 01.08.2004 ОСОБА_3 був звільнений зі служби відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ за вислугою років.
Військово-лікарська комісія УМВС України у Чернігівській області здійснила медичний огляд його, та встановила, що захворювання, яке ОСОБА_3 отримав, пов'язане з виконанням службових обов'язків і проходженням служби в ОВС, про що видано свідоцтво про хворобу №580 від 14.07.2004.
У серпні 2017 року, відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_3 , встановлено II групу інвалідності.
В вересні 2017 року ОСОБА_3 , звернувся із заявою до начальника Чернігівського СІЗО про виплату одноразової допомоги, у зв'язку з тим, що захворювання, яке слугувало для встановлення групи інвалідності пов'язане із проходженням служби.
Листом від 11.09.2017 ОСОБА_3 , було відмовлено, у зв'язку з тим, що ним було пропущено строк звернення з відповідною заявою.
У листопаді 2017 року ОСОБА_3 , звернувся із ідентичною заявою до Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015.
У серпні 2018 року ОСОБА_3 , отримав лист від 30.08.2018 № 3.3-7440 за підписом В.о. начальника управління Пеховського А.Ю., згідно з яким відмовлено останньому у виплаті одноразової грошової допомоги.
Після того ОСОБА_3 подав заяву до Чернігівського окружного адміністративного суду, оскарживши дії Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України щодо не складення висновків про виплату грошової допомоги.
Центральним міжрегіональним управлінням з питані виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України суду було подано протоколи та висновок про призначення грошової допомоги від 29.03.2018.
Відповідно до даного висновку, сума одноразової допомоги до виплати становила 350 275,00 гривень. Також, ідентична сума грошової допомоги вказується у протоколі № 4-18 від 30.03.2018.
Ці вище вказані документи були передані Міністерству юстиції України для здійснення оплати.
Міністерство юстиції України, відмовило ОСОБА_3 у виплаті грошової допомоги, мотивуючи свою вімову тим, що після первинного огляду МСЕК минуло більше ніж два роки, призначити та виплатити грошову допомогу не має підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер.
Позивачі по справі, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , є спадкоємцями померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (дружина та донька), що підтверджується довідкою нотаріальної контори.
Рішення про виплату ОСОБА_3 суми одноразової допомоги прийнято не було.
Ця сума, на його користь, за рішенням суду не стягувалась.
В спорах про правомірність не виплати особі сум грошової допомоги, в разі смерті цієї особи, правонаступництво не допускається.
З огляду на наведене, на підставі приписів п. 1, ч. 4 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 помер, провадження у справі, в частині вимог щодо визнання незаконною бездіяльності Міністерства юстиції України та Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України по невиплаті одноразової грошової допомоги працівнику Державної кримінально-виконавчої служби України - ОСОБА_3 , у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, необхідно закрити.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Спір про стягнення з відповідачів в солідарному порядку на користь позивачів 350 275 грн. одноразової грошової допомоги працівнику Державної кримінально-виконавчої служби України, у зв'язку із встановленням ОСОБА_3 II групи інвалідності, регулюється нормами спадкового права, тобто є спором про право.
Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності незаконною та стягнення коштів необхідно закрити.
Керуючись ст. ст. 139, 227, 238, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності незаконною та стягнення коштів - закрити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання в повному обсязі.
Рішення складено в повному обсязі 28.04.2020
Суддя С.Л. Клопот