29 квітня 2020 року справа № 580/1110/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23) в якому просить:
-визнати протиправним рішення управління Пенсійного фонду в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, викладене у листі від 12.03.2020 року про відмову у проведенні перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до Закону України “Про прокуратуру” з урахуванням рішення Конституційного суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)2019;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01 жовтня 2017року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, виходячи з розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Черкаської області №18/248 вих 20 від 28.02.2020 без обмеження граничного розміру з урахуванням раніше проведених виплат;
-зобов'язати ГУ ПФУ в Черкаській області виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією здійснити разово та однією сумою, без застосування постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018р. “Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду”, якою затверджено “Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду”;
-встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є непрацюючим пенсіонером, який відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури” має право на перерахунок пенсії, у зв'язку із змінами в оплаті праці.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надав.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
ОСОБА_1 є пенсіонером органів прокуратури, який перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію по інвалідності в розмірі 60% заробітної плати, призначену відповідно до вимог статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ з 2015 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №657 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури” були підвищені розміри посадових окладів працівників органів прокуратури України та надбавки за класні чини.
03.03.2020 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії, на умовах її призначення, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури”, якою були збільшені посадові оклади працівників прокуратури та деякі інші доплати, а також на підставі рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019.
Для проведення перерахунку пенсії до заяви додано довідку прокуратури Черкаської області від 28.02.2020 року № 18/248 вих.-20 про розмір заробітної плати(грошового забезпечення) що враховуються для перерахунку пенсії.
12.03.2020 року управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області листом, позивачеві відмовлено в проведенні перерахунку призначеної раніше пенсії.
Так, у відповідності до вказаного листа, відповідач вважає, що підстави для перерахунку пенсії позивачеві згідно довідки про заробітну плату прокуратури Черкаської області від 28.02.2020 року № 18/248 вих.-20 відсутні, оскільки розмір заробітної плати зазначено на 06.09.2017 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657. А право на переахунок призначених пенсій виникає за зверненнями, що надходять починаючи з 13 грудня 2019 року, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настає не раніше 13 грудня 2019 року.
Позивач вважає неправомірною відмову в перерахунку пенсії звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15.07.2015 року визначалися Законом України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ).
Відповідно до ст. 50-1 Закону України “Про прокуратуру” (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Згідно ч. 8 ст. 50-1 Закону України “Про прокуратуру” прокурорам і слідчим, що визнані інвалідами I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років.
Частиною 12 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Отже, на момент призначення пенсії позивачеві порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частинах 12 та 18 статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” №1789-ХІІ.
Суд зазначає, що станом на дату призначення пенсії позивачу, положення статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ передбачали її виплату в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, а також можливість її перерахунку.
Разом з тим, станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії (03 березня 2020 року) правове регулювання відносин, що виникають у сфері пенсійного забезпечення прокурорів змінилося.
З 1 квітня 2015 року набрав чинності Закон № 213-VIII (крім, зокрема, положень пункту 15 розділу І цього Закону (стосуються внесення змін до статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII “Про прокуратуру”), які набрали чинності з 25 квітня 2015 року) частину п'ятнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ замінено чотирма частинами в новій редакції (п'ятнадцятою-вісімнадцятою).
Зокрема, частина п'ятнадцята (в новій редакції цієї статті) серед іншого передбачає, що “максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність”.
Щодо умов і порядку перерахунку такої пенсії, слід зазначити, що з 1 січня 2015 року ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено в новій редакції (у відповідності із Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України”), відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 5 розділу ІІІ “Прикінцеві положення” Закону № 213-VIII (набрав чинності з 1 квітня 2015 року) передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про судоустрій і статус суддів”, “Про статус народного депутата України”, “Про Кабінет Міністрів України”, “Про судову експертизу”, “Про Національний банк України”, “Про службу в органах місцевого самоврядування”, “Про дипломатичну службу”, Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Поряд з цим, з 15 липня 2015 року набрав чинності Закон № 1697-VII (за винятком окремих його положень), який теж містить положення щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури (стаття 86).
Відповідно до п.п. 1 п. 3 розділу ХІІ Закону № 1697-VII з набранням чинності цим Законом таким, що втратив чинність, зокрема, є Закон № 1789-ХІІ, крім <…> частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 <…>.
Норми щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 1789-ХІІ, містились у частинах тринадцятій, вісімнадцятій статті 50-1 цього Закону, отже з набранням чинності Законом № 1697-VII ці положення статті 50-1 втратили чинність.
Щодо правового регулювання перерахунку пенсії за Законом № 1697-VII, слід зазначити, що згідно ч. 13 ст. 86 цього Закону пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.
Згідно ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII (в редакції Закону України від 24 грудня 2014 року № 76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок його пенсії по інвалідності, положення статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (крім частин третьої, четвертої, шостої, одинадцятої) втратили чинність згідно з Законом № 1697-VII. Визначення умов і порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, за Законом № 1697-VI віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.
Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури (як було передбачено ч. 17, а потім 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а потім - ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII) зумовило неможливість проведення відповідачем відповідно перерахунку.
Аналогічні правові висновки були викладені в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 року справа № 127/11766/16-а, від 14.02.2018 року справа № 569/5531/16-а, від 22.08.2018 року № 754/15912/16-а тощо.
Разом з тим, вирішуючи дану справу, суд враховує Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, яким було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вищевказаного рішення, положення частини двадцятої статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Окрім того, було встановлено такий порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, а відтак, позивач має право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам, відповідно до положень ч. 20 ст. 86 Закону України “Про прокуратуру” з 13 грудня 2019 року.
Законом № 213-VІІ внесено зміни до частини п'ятнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, згідно з якою максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Однак, вказана норма набрала чинності після призначення пенсії позивачу і не може застосовуватися до нього, відповідно до ст. 58 Конституції України.
Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” №3668-VІ передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
В контексті викладеного, застосування нових положень до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, суперечить вимогам частини 1 статті 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.
Тобто безпідставним є застосування до правовідносин норм Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 № 1697-VІІ, оскільки вказаний закон поширює свою дію на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності.
Таким чином, дії відповідача що відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії з 13.12.2019, виходячи з розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Черкаської області №18/248 вих 20 від 28.02.2020 без обмеження граничного розміру з урахуванням раніше проведених виплат є протиправні.
При цьому, позивачем не доведено необхідності встановлювати судовий контроль за виконанням рішення суду, оскільки підстав для невиконнання рішення суду відповідачем не має в силу ст. 129 Конституції України.
У зв'язку з цим суд вважає необхідним задовольнити позов частково.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено суду правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Положеннями ч. 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Суд зазначає що між ОСОБА_1 та адвокатом Яременком В.А. укладено договір №6/20 від 17.03.2020 про надання правничої допомоги та передбачено обсяг робіт.
До заяви наданий розрахунок з детальним описом наданих послуг, а саме: вивченння нормативної бази та судової практики - 2000грн.; збір матеріалів та підготовка позову - 2000грн.; участь у судовому засіданні - 1000 грн.
Окрім того, в матеріалах наявна квитанція № 49007063 про перерахунок грошових коштів в розмірі 3000грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України “Про судовий збір” з відповідача останній у відповідності до ст. 139 КАС України не стягується.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, викладене у листі від 12.03.2020 року про відмову у проведенні перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до Закону України “Про прокуратуру” з урахуванням рішення Конституційного суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії, виходячи з розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Черкаської області №18/248 вих 20 від 28.02.2020 без обмеження граничного розміру з урахуванням раніше проведених виплат.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 3000(три тисячі) грн.
Копію рішення направити сторонам.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Суддя П.Г. Паламар