29 квітня 2020 року м. Рівне №460/2399/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
доУправління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1
про визнання дій неправомірними, скасування постанови, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області звернулося до суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просило:
- визнати неправомірними дії Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо винесення постанови про накладення штрафу в сумі 10200,00 грн. від 12.03.23020;
- скасувати постанову Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в сумі 10200,00 грн. від 12.03.2020 у ВП №60843039.
Мотивуючи вимоги позову пенсійний орган зазначав, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 07.08.2019 у справі №460/1567/19, що набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду у Рівненській області виплатити на користь ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника за період з 01.05.2018 по 30.09.2018 в розмірі 21857,75 грн. Разом з тим, відповідний порядок, який би регулював вказані виплати, Кабінетом Міністрів України не прийнятий, що призвело до того, що Пенсійний фонд України не має правових підстав та законного способу дій для реалізації своїх повноважень. Наголошував, що такі виплати проводяться за рахунок коштів, виділених із Державного бюджету України, інші ж кошти, які могли бути спрямовані на виконання рішення суду, в Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області відсутні. Виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України і вимагати від нього дій, які виходять за межі його повноважень, немає правових підстав. Позивач зазначав, що Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області звернулось з листом до Пенсійного фонду України для виділення коштів на виконання таких судових рішень. Оскільки підтвердженим є вжиття Головним управлінням конкретних заходів щодо повного виконання рішення суду у даній справі та відсутні вина або умисел на навмисне невиконання в повному обсязі рішення суду, то відсутні підстави для застосування штрафу. За наведеного, позивач просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 21.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №460/2399/20. Розгляд справи вирішено провести за правилами ст.287 КАС України, у порядку письмового провадження, протягом десяти днів після відкриття провадження у справі. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 .
Позиція відповідача щодо позовних вимог висловлена ним у відзиві на позовну заяву, відповідно до змісту якого він заперечував проти їхнього задоволення. На обґрунтування своїх заперечень вказував, що 11.12.2019, на підставі ст.3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60843039. Листом від 21.01.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомило, що ОСОБА_1 добровільно нараховані пенсійні кошти, як того вимагало рішення суду, а також зазначило, що такі кошти будуть виплачуватися на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Тобто, фактичного виконання в повному обсязі рішення з виконавчим документом не відбулося. Зокрема, позивач не звертався до державного виконавця з повідомленнями про виконання судового рішення. Також позивач не звертався до суду із заявами про роз'яснення рішення суду та встановлення способу його виконання, що могло б свідчити про вжиття заходів стосовно виконання рішення суду та можливу наявність поважних причин його невиконання. Враховуючи положення ст.18, 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", за невиконання без поважних причин боржником рішення суду, державним виконавцем обґрунтовано та законно 14.02.2020 накладно на позивача штраф у розмірі 5100,00 грн., а 12.03.2020 повторно та у подвійному розмірі. Окрім того, відповідач наголошував, що держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. За наведеного сторона відповідача просила в позові відмовити повністю (а.с.28-29).
Згідно з ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 07.08.2019 у справі №460/1567/19, що набрало законної сили 06.11.2019, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо відмови у виплаті заборгованості по пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 за період з 01 травня 2018 року по 30 вересня 2018 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області виплатити на користь ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника за період з 01 травня 2018 року по 30 вересня 2018 року в розмірі 21857,75 грн.
02.12.2019 Рівненським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі №460/1567/19 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області виплатити на користь ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника за період з 01 травня 2018 року по 30 вересня 2018 року в розмірі 21857,75 грн. (а.с.33).
11.12.2019 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60843039, за якою відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №460/1567/19, виданого Рівненським окружним адміністративним судом 02.12.2019. Вказаною постановою встановлено строк виконання рішення суду боржником (Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області) - 10 робочих днів (а.с.36).
Листом від 21.01.2020 за №1700-0802-8/208 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомило Відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, що ОСОБА_1 добровільно нараховані пенсійні кошти, як того вимагало рішення суду у справі №460/1567/19, з огляду на що просило закрити виконавче провадження №60843039 та скасувати стягнення виконавчого збору. До листа було долучено протокол індивідуального перерахунку, яким підтверджено донарахування пенсії ОСОБА_1 (а.с.7; 39-40)
У межах виконавчого провадження №60843039, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), за невиконання рішення суду в повному обсязі, 14.02.2020 винесено постанову про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у розмірі 5100, 00 грн. Зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення (а.с.42).
Крім того, у матеріалах справи міститься лист Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 27.02.2020 №1700-08-9/3941, направлений Пенсійному Фонду України, в якому висловлено прохання виділити кошти в сумі 21857,75 грн. для виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07.08.2019 у справі №460/1567/19 за позовом ОСОБА_1 , який наразі адресатом не вирішений (а.с.6).
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 12.03.2020 у виконавчому провадженні №60843039, за невиконання без поважних причин рішення суду, на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області накладено штраф у розмірі 10200,00 грн. Зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення (а.с.5, 45).
12.03.2020 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №60843039 (а.с.47).
Не погоджуючись з постановою державного виконавця від 12.03.2020 про накладення штрафу та вважаючи її протиправною, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, звернулось до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII визначені умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до ст.1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 3 Закону України № 1404-VIII визначено перелік документів, що підлягають примусовому виконанню, до яких належать і виконавчі листи, що видаються судами.
Отже, правовою підставою для відкриття виконавчого провадження, зокрема є виконавчий документ, виданий на підставі та на виконання рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 5 статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Частиною 6 статті 26 Закону №1404-VIII визначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно з ст.63 цього Закону за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
У відповідності до вимог ст.75 Закону №1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення можуть бути винесені лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником, та які не залежали від його волевиявлення.
Згідно із пунктом 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління ПФУ від 22.12.2014 №28-2 (далі - Положення), Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальними органами Пенсійного фонду України. Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаними управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.
Відповідно до пп.2, 4 п.4 Положення основним завданням Управління, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів ПФУ та інших джерел, визначених законодавством; планування доходів та видатків коштів ПФУ в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечення виконання бюджету ПФУ.
Як вбачається з матеріалів справи, пенсія ОСОБА_1 перерахована на підставі судового рішення, проте її виплата не здійснена у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок №365).
Відповідно до п.15 вказаного Порядку №365 орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
При цьому, суд враховує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2019 у справі №640/18720/18, що набрало законної, визнано протиправними та нечинними підпункт 2 пункту 1, підпункт 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №335 від 25 квітня 2018 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. №365" в частині, що стосується сум невиплачених пенсій.
Станом на час вирішення даної справи, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2019 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019 у справі №640/18720/18, якою таке рішення залишено без змін, перебувають на касаційному перегляді Верховним Судом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, яким визначено механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету (далі - Порядок №649).
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019 у справі №640/5248/19 визнано протиправним та скасовано Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.01.2020 у справі №640/5248/19 апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019 повернуто особі, яка її подала.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 у даній справі апеляційну скаргу Пенсійного фонду України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 також повернуто апелянту.
Згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019 у справі №640/5248/19, набрало законної сили 20.01.2020.
Поряд з цим, судом встановлено, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2020 клопотання Кабінету Міністрів України та Пенсійного фонду України про поновлення строку на апеляційне оскарження - задоволено. Поновлено Кабінету Міністрів України та Пенсійному фонду України строк на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019. Відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Кабінету Міністрів України, Пенсійного фонду України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 у справі №640/5248/19 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування порядку погашення заборгованості.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.02.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.01.2020 у справі №640/5248/19. Витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва справу №640/5248/19.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020 у справі №640/5248/19 заяву Кабінету Міністрів України - задоволено. Зупинено дію рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування порядку погашення заборгованості до розгляду справи апеляційним судом.
Отже, станом на час виникнення спірних правовідносин та розгляду даної адміністративної справи Порядок №649 є чинним.
Відповідно до п.2 Порядку №649 боржник - це орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення; рішення - рішення суду, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", на виконання яких стягувачу нараховано пенсію, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та залишається невиплаченою, або рішення суду про стягнення коштів.
Згідно з п.5, 6, 8 цього ж Порядку для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Комісія приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.
Пунктами 10, 11 Порядку №649 передбачено, що виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.
Боржник у триденний строк повідомляє стягувачу про виділення коштів та не пізніше десяти робочих днів з дня надходження коштів у межах встановленого Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоду виплати пенсії зобов'язаний здійснити виплату стягувачу суми, що підлягає виплаті, у порядку, встановленому статтею 47 зазначеного Закону.
З аналізу вказаних положень слідує, що виплати пенсій можуть бути здійснені позивачем виключно за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має. Крім того, відповідно до ст.23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідного бюджетного асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Таким чином, невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Висновки аналогічного характеру викладені в постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а, від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а, Верховного Суду України від 24.03.2015 у справі №21-66а15.
За вимогами ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, тобто коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.
Як встановлено судом та учасниками справи не заперечувалося, на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду позивач провів нарахування ОСОБА_1 пенсії як внутрішньо переміщеній особі за період з 01.05.2018 по 30.09.2018 в розмірі 21857,75 грн., що також підтверджується відповідним протоколом. Зазначена сума обліковується як заборгованість перед ОСОБА_1 , через відсутність бюджетного та іншого фінансування.
Доказів виділення боржнику коштів для виплати суми заборгованості матеріали справи не містять.
Отже, невиконання рішення суду у повному обсязі в даному випадку обумовлене об'єктивними причинами, які не залежали від Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області.
Та обставина, що позивач не звертався до суду із заявами про роз'яснення рішення суду та встановлення способу його виконання, жодним чином не спростовує поважність невиконання ним такого рішення у повному обсязі, а лише підтверджує зрозумілість позивачу відповідного судового рішення.
Крім того, варто зазначити, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27.03.2020 у справі №460/1416/20 позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та скасування постанови - задоволено повністю. Визнано протиправними дії Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо винесення постанови про накладення штрафу в сумі 5100,00 грн. від 14.02.2020 у виконавчому провадженні №60843039. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в розмірі 5100,00 грн. від 14.02.2020 у виконавчому провадженні №60843039.
Станом на час розгляду даної справи судом, апеляційних скарг на вказане рішення суду подано не було.
Враховуючи, що позивачем не повністю виконано рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07.08.2019 у справі №460/1567/19 не з його вини, а за відсутності бюджетного фінансування, алгоритм отримання якого врегульовано державою у Порядку №649, суд дійшов висновку, що постанова про накладення штрафу у подвійному розмірі прийнята без урахування всіх обставин невиконання судового рішення, а тому не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в ч.2 ст.2 КАС України, а отже підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до приписів ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На переконання суду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на момент розгляду справи, не надав суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення. Натомість, факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст.139 КАС України.
Оригінал платіжного доручення про сплату судового збору знаходиться в матеріалах справи (а.с.15).
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Короленка, 7, код ЄДРПОУ 21084076) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (33028, м. Рівне, вул. Замкова, 29, код ЄДРПОУ 43317547), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про скасування постанови - задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дії Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо винесення постанови про накладення штрафу в сумі 10200,00 грн. від 12.03.23020.
Скасувати постанову Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в сумі 10200,00 грн. від 12.03.2020 у виконавчому провадженні №60843039.
Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2102,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 29 квітня 2020 року.
Суддя Борискін С.А.