Справа № 560/1050/20
іменем України
29 квітня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу,
Позивач звернувся до суду з позовом від 20.02.2020, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Білошицького О. від 11.01.2020 № 22 «Про застосування до працівника управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення», про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
В обгрунтування позову ОСОБА_1 вказує, що до нього безпідставно застосовано дисциплінарне стягнення за не проведення розгляду справи про адміністративне правопорушення та не притягнення до адміністративної відповідальності водія, особу якого не встановлено, а також про неповідомлення керівника про можливе отримання неправомірної вигоди лейтенантом поліції ОСОБА_2 , так як він не вчинив порушень закону, що підтверджується його поясненням та матеріалами службового розслідування. Крім цього, висновок службового розслідування, який 10.01.2020 затверджено т.в.о начальника департаменту патрульної поліції Білошицьким О., підписаний лише двома членами комісії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Член комісії ОСОБА_5 цей висновок не підписав, так як у період з 23.12.2019 по 28.01.2020 перебував у відпустці, що свідчить про порушення порядку проведення службового розслідування, адже комісією прийнято рішення у не повному складі. Також, наголошує, що у його діях відсутній склад дисциплінарного проступку (арк. спр.2-4).
Після усунення позивачем недоліків позову, суд, відповідно до ухвали від 05.03.2020 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та витребував докази (арк. спр. 24-25).
23.03.2020 до суду поступив Відзив на позов за №6264/41/18/20 від 19.03.2020 в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Вважає, що службовим розслідуванням підтверджено вчинення позивачем дисциплінарного проступку, зокрема відеозаписами портативних відеореєстраторів встановлено: " 12.07.2019 о 23 год. 53 хв. екіпажем "Сапфір-0513" в складі інспекторів Стельмаха В.М. та ОСОБА_2 на автомобільній дорозі Н-03 "Житомир - Чернівці" на підставі п.п.1, 2 ч.1 статті 35 Закону України "Про Національну поліцію" зупинено невстановлений легковий автомобіль за порушення п.31.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР, а саме непрацюючу праву фару, що підтвердив водій при зупинці... Після чого ОСОБА_1 встановлено, що на даний автомобіль у водія відсутній поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за що передбачено адміністративну відповідальність частиною 1 статті 126 КУпАП. Після нетривалого спілкування водій продовжив рух. Одночасно, ОСОБА_2 зупинив інший невстановлений автомобіль та спілкувався з водієм, зазначеного автомобіля. О 23 год. 56 хв., повернувшись до службового автомобіля ОСОБА_1 запитав у ОСОБА_2 , який також закінчив розмову з іншим водієм, чи дійсно був відсутній страховий поліс у зупиненого водія, на що ОСОБА_2 підтвердив його відсутність. О 23 год. 57 хв. Стельмах запитав у ОСОБА_2 , яке він прийняв рішення, на що ОСОБА_2 відповів, що водій дав йому 200 гривень, а ОСОБА_2 дав йому 100 гривень здачі оскільки водій повідомив, що йому не вистачить коштів заправити автомобіль. У відповідь ОСОБА_1 відповів ненормативною лексикою та обоє розсміялись... В ході дослідження вказаного відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 під час спілкування із ОСОБА_2 в службовому автомобілі висловлювався ненормативною лексикою, чим порушив вимоги абзацу 10 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС №1179 від 09.11.2016.". Також, в ході службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що інспектор роти №2 батальйону УПП в Хмельницькій області лейтенант поліції ОСОБА_1 під час виконання службових обов'язків 12.07.2019 не здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення та не притягнув до адміністративної відповідальності невстановленого водія, відповідальність за що передбачена частиною 1 ст.126 КУпАП. Крім цього, під час спілкування ОСОБА_1 з ОСОБА_6 , ОСОБА_1 стало відома інформація, яка містить ознаки кримінального правопорушення, про що останній зобов'язаний був повідомити свого керівника, однак в супереч вимог підпункту 11 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, повідомлення відсутнє.
Голова дисциплінарної комісії не подавав вмотивованого рапорту щодо внесення змін до персонального складу дисциплінарної комісії, так як не було правових підстав для цих змін. Перебування у відпустці члена комісії з 23.12.2019 по 28.01.2020 не є підставою для зміни персонального складу дисциплінарної комісії (арк. спр.186-191).
З'ясувавши обставини на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, оцінивши надані учасниками справи докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.
Відповідно до Висновку службового розслідування від 09.01.2020, затвердженого 10.01.2020 т.в.о. начальника Департаменту патрульної поліції Білошицьким О., дисциплінарна комісія вважає, зокрема, п.3: " За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у не притягненні до адміністративної відповідальності невстановленого водія, яким порушено вимоги абз. г) пункту 2.1 ПДР, відповідальність за яке передбачена частиною 1 ст.126 КУпАП, неповідомлення свого керівника про виявлення порушення службової дисципліни, а саме про можливе отримання неправомірної вигоди ОСОБА_2 та висловлювання ненормативною лексикою під час виконання службових обов'язків, чим порушено вимоги пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18, пункту 3 частини 1 статті23 Закону України "Про національну поліцію" пунктів 1, 16, 11 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", пунктів 1 та 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015, абзаців 1, 2, та 10 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС №1179 від 09.11.2016, на підставі пункту 4 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до інспектора роти №2 батальйону №1 полку УПП в Хмельницькій області ДПП (т.в.о. командира роти №1 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП) лейтенанта поліції ОСОБА_7 Віталія Миколайовича застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідальність.". Цей висновок підписали голова комісії ОСОБА_8 та члени комісії: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а на проти прізвища ОСОБА_11 зроблено запис "Відпустка" (арк. спр.203-214).
Згідно з наказом №22 від 11.01.2020 "Про застосування до працівника управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення" стверджено, що службовим розслідуванням встановлено: "... що 21.12.2019 працівником відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Хмельницькій області ДПП під час перегляду відеозаписів з портативних відеореєстраторів поліцейських виявлено факт можливого отримання неправомірної вигоди інспектором роти №2 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_1 та інспектором роти №2 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_2 12.07.2019 близько 23 год. 53 хв. у м. Хмельницькому.". Також встановлено, що інспектором роти №2 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП лейтенантом поліції Стельмахом В.М. під час зупинки 12.07.2019 невстановленого автомобіля не здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення та не притягнув до адміністративної відповідальності водія за ст.126 КУпАП. Крім цього, не повідомив свого керівника про можливе порушення службової дисципліни ОСОБА_2 , чим порушив підпункт 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, і висловлювався нецензурною лайкою в під час розмови із ОСОБА_2 . Факт вчинення протиправних дій інспектором роти №2 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_1 підтверджений службовим розслідуванням. Вирішено за вчинення дисциплінарного проступку до інспектора роти №2 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність (арк. спр.20).
Отже, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення за подію, яка мала місце 12.07.2019, і була виявлена 21.12.2019 під час перегляду відеозаписів з портативних відеореєстраторів поліцейських, яка (подія) виразилася у встановлені: 1) можливого отримання неправомірної вигоди інспектором роти №2 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_1 та інспектором роти №2 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_2 12.07.2019 близько 23 год. 53 хв. у м. Хмельницькому; 2) не здійснення ОСОБА_1 розгляду справи про адміністративне правопорушення та не притягнення до адміністративної відповідальності водія за ст.126 КУпАП; 3) не повідомлення ОСОБА_1 свого керівника про можливе порушення службової дисципліни ОСОБА_2 ; 4) висловлювання ОСОБА_1 нецензурною лайкою під час розмови із ОСОБА_2 .
Згідно з ч.1 ст.18 Закону України від 02.07.2015, № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII), поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Частиною 1 ст. 23 Закону № 580-VIII визначені основні повноваження поліції, зокрема п.3 цієї частини, який вказує відповідач у спірному наказі, вказано що поліція відповідно до покладених на неї завдань: вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 15.03.2018, № 2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (далі - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Пунктом 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015, № 1395 в редакції на час спірних правовідносин визначено (далі - Інструкція №1395), що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121 - 1, 121 - 2, частинами першою, другою, третьою і п'ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124 1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132 - 1, частинами шостою і одинадцятою статті 133 - 1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152 - 1 КУпАП.
Відповідно до пункті 1 - 2 розділу ІІІ Інструкції №1395, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121 1, 121 2, частинами першою, другою, третьою і п'ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124 1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132 1, частинами шостою і одинадцятою статті 133 1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152 1 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно з п.12 розділу ІІІ Інструкції №1395, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення поліцейський може звільнити особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Пунктом 7 розділу VІ Інструкції №1395 визначено, що постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також за наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 22 КУпАП визначено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. При цьому потрібно враховувати, що поняття малозначності правопорушення відсутнє в цьому Кодексі, а так само і конкретний перелік складів правопорушень, при вчиненні яких орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу про адміністративне правопорушення, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Згідно з ч.1 ст.126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У письмовому поясненні від 28.12.2019 позивач, зокрема, пояснив: 1) що не заперечує зупинки автомобіля з непрацюючою фарою 12.07.2019; 2) не оформлення адміністративних матеріалів на водія в якого була помилка у листі страхового полюсу; 3) відсутності підстав для притягнення до адмінвідповідальності водія; 4) його напарник ОСОБА_2 неправомірної вигоди не отримував (арк. спр. 199-200). Це, на думку суду, не відповідає Висновку службового розслідування від 09.01.2020 щодо цього, і відповідно наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 , які вказані у спірному наказі, адже відповідач: 1) не встановив порушення щодо зупинки автомобіля невстановленого водія з непрацюючою фарою, і цю зупинку автомобіля з непрацюючою фарою фактично не заперечує позивач, що не є порушенням; 2) жодних доказів відсутності страхового полюса у водія невстановленого автомобіля не надано суду, як і не має доказів порушень щодо його оформлення, на що посилається позивач, тому не могло бути порушення вимог КУпАП ( в тому числі ст.126 КУпАП); 3) немає будь-яких доказів факту можливої неправомірної вигоди позивача чи ОСОБА_2 , тому, відповідно, не було про що повідомляти керівництво. Цей висновок суду, не спростовується: 1) звільненням ОСОБА_2 наказом №956 о/с від 06.12.2019 про що, також вказано в оскаржуваному наказі, і іншими припущеннями відповідача вказаних у висновку службового розслідування та оскаржуваному наказі; 2) розмовою позивача з ОСОБА_2 в якій останній сказав, що водій дав йому 200 гривень, якому він повернув 100 гривень для заправки автомобіля, що викликало сміх співрозмовників та ненормативну лексику ОСОБА_1 ; 3) інші припущення відповідача, зокрема про не проведення жодної перевірки у ІПНП в період з 20 год. 12.07.2019 до 08 год. ( 3 стор. Висновку службового розслідування).
При цьому, позивач не спростовує факт свого висловлювання ненормативною лайкою під час розмови із ОСОБА_2 , що зафіксовано відеореєстратором, про що вказано у службовому розслідуванні та було однією з підстав притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до статті 37 Закону України "Про запобігання корупції", Закону України "Про Національну поліцію", з метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов'язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України, наказом МВС України від 09.11.2016, № 1179, затверджено Правила етичної поведінки поліцейських.
Пунктом 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських визначено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен:
неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;
поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;
у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків;
неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України;
виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку;
поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;
контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;
мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу;
дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики;
зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Отже, поліцейський під час виконання службових обов'язків повинен, зокрема, дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики, що не спростовує позивач, і встановив відповідач з відеореєстратора фіксації події, яка мала місце 12.07.2019 та матеріалами службового розслідування.
Згідно з ст.12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Частиною 10 ст.14 Дисциплінарного статуту визначено, що порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно пунктів 7, 9 розділу УІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України №893 від 07.11.2018, висновок службового розслідування підписують голова, заступник голови та члени дисциплінарної комісії.
Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов'язки керівника.
Відповідно до п.3 розділу І Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України №893 від 07.11.2018, дисциплінарна комісія утворюється у складі не менше трьох осіб, з яких визначається голова дисциплінарної комісії. У разі призначення службового розслідування за відомостями про скоєння поліцейським дисциплінарного проступку, що потребує значного обсягу дій, зокрема опитування великої кількості поліцейських та інших осіб, витребування та аналізу значного обсягу матеріалів, уповноважений керівник може призначати заступника голови дисциплінарної комісії. Головою дисциплінарної комісії, утвореної в поліції, може бути лише поліцейський.
Згідно з п.11 розділу І Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, унесення змін до персонального складу дисциплінарної комісії здійснюється шляхом видання відповідного письмового наказу уповноваженого керівника на підставі вмотивованого рапорту голови дисциплінарної комісії, що свідчить про наявність правових підстав для внесення змін до персонального складу дисциплінарної комісії. У разі відсутності з поважних причин голови дисциплінарної комісії зазначений(а) рапорт (заява) подається заступником голови дисциплінарної комісії або членом дисциплінарної комісії, визначеним з дотриманням частини шостої статті 2 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Пунктом 12 розділу І Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України визначено, що голова, заступник голови (у разі призначення) та члени дисциплінарної комісії зобов'язані завчасно письмово поінформувати про наявність підстав, що унеможливлюють подальше виконання ними обов'язків у складі зазначеної комісії, уповноваженого керівника, який її утворив, для внесення змін до персонального складу цієї комісії.
Відповідно до п.13 розділу І Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, дисциплінарна комісія створюється на строк проведення службового розслідування.
Згідно з п.14 розділу І Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, дисциплінарна комісія розпочинає свою діяльність із моменту видання уповноваженим керівником письмового наказу про призначення службового розслідування, в якому зазначається інформація про створення дисциплінарної комісії, призначення її голови та затвердження персонального складу.
Позивач покликається на п.2 розділу ІІІ розділу Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, яким, зокрема, у підпункті 7 цього пункту визначено, що голова дисциплінарної комісії: у разі систематичного невиконання обов'язків членом дисциплінарної комісії інформує про це керівника, який призначив службове розслідування, а також подає йому пропозиції про внесення змін до персонального складу комісії, що не спростовує доводи відповідача про його право не вносити зміни до складу дисциплінарної комісії у випадку тимчасової відсутності одного з членів комісії, адже цей пункт стосуєтся тільки у випадку систематичного невиконання обов'язків членом дисциплінарної комісії, чого не було ( ОСОБА_5 у період з 23.12.2019 по 28.01.2020 перебував у відпустці, відповідно до наказу №880 о/с від 15.11.2019).
Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач частково довів позовні вимоги, зокрема, щодо наявності підстав для скасування наказу №22 від 11.01.2020 в частині застосування дисциплінарного стягнення за: непроведення розгляду справи про адміністративне правопорушення та непритягнення до адміністративної відповідальності водія, яким порушено вимоги абз. г) пункту 2.1 ПДР, відповідальність за що передбачена частиною 1 ст. 126 КУпАП, неповідомлення свого керівника про виявлення порушення службової дисципліни, а саме про можливе отримання неправомірної вигоди ОСОБА_2 , чим порушено вимоги пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18, пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про національну поліцію" пунктів 1, 16, 11 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", пунктів 1 та 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015, про що вказано в описовій та резолютивній частинах оскаржуваного наказу. При цьому, позивач не довів, а суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, довів порушення ОСОБА_1 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України №1179 від 09.11.2016, щодо дотримання норм ділового мовлення, і не допущення використання ненормативної лексики поліцейським, тому в цій частині наказ не підлягає скасуванню, і свідчить про законність застосування на підставі пункту 4 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до інспектора роти №2 батальйону №1 полку УПП в Хмельницькій області ДПП (т.в.о. командира роти №1 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП) лейтенанта поліції Стельмаха Віталія Миколайовича дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідальність.". Тобто, відповідач службовим розслідуванням повинен встановлювати порушення закону поліцейським, які мали місце, тому відповідно за встановлене (доведене) порушення ОСОБА_1 повинен нести дисциплінарну відповідальність, а не робити припущення (можливе отримання неправомірної вигоди та інше описане вище) про можливі порушення, які у цьому випадку не можуть бути дисциплінарним проступком, що підтверджено доказами наданими учасниками, які перевірені судом.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 864 гривень, згідно з квитанцією №15 від 20.02.2020 (арк. спр. 1), тому з урахуванням вимог ч. 3 ст. 139 КАС України, на користь ОСОБА_1 слід присудити половину від суми сплаченого судового збору, так як позов задоволено тільки в частині.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 від 20.02.2020, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №22 від 11.01.2020 в частині застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 , як вказано в описовій та резолютивній частині оскаржуваного наказу, за: непроведення розгляду справи про адміністративне правопорушення та непритягнення до адміністративної відповідальності водія, яким порушено вимоги абз. г) пункту 2.1 ПДР, відповідальність за яке передбачена частиною 1 ст. 126 КУпАП, неповідомлення свого керівника про виявлення порушення службової дисципліни, а саме про можливе отримання неправомірної вигоди ОСОБА_2 , чим порушено вимоги пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18, пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про національну поліцію" пунктів 1, 16, 11 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", пунктів 1 та 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015.
Відмовити у скасуванні наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №22 від 11.01.2020 в частині застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 за порушення ОСОБА_1 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України №1179 від 09.11.2016, щодо дотримання норм ділового мовлення, і не допущення використання ненормативної лексики поліцейським.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 432,00 (чотириста тридцять дві) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
Рішення надати сторонам.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 29 квітня 2020 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Департамент патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федіра Ернста, 3, м. Київ, 03048 , код ЄДРПОУ - 40108646)
Головуючий суддя А.І. Петричкович