про залишення позовної заяви без руху
29 квітня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/1089/20
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Морська Г.М., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
ОСОБА_1 (далі-позивач) через свого представника звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі-відповідач), в якому просить (мовою оригіналу):
«Визнати протиправним та скасувати рішення про розмір поновленої пенсії Позивачці та зобов'язати Відповідача провести перерахунок пенсії Позивачки, починаючи з 26.12.2017 року у розмірі відповідно до ст.27, ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розрахувавши середньомісячний заробіток Позивачки, застосувавши відомий розмір її заробітної плати, вірний коефіцієнт стажу, та показник середньої заробітної плати 2014-2016 року - у розмірі 3764,40 грн., та з 01.01.2018 року - показник середньої заробітної плати за 2016-2017 року - у розмірі 5377,90 грн., з проведенням розрахунку, відповідно до вимог діючого законодавства та щоквартального підвищення розміру пенсії, починаючи з 26.12.2017 року, з проведенням індексації і компенсацією втрат частини доходів на усі несвоєчасно нараховані суми Позивачці, починаючи з 26.12.2017 року до їх фактичної виплати.»
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України з наступних підстав.
Відповідно п.4 ч.5 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач зазначає зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
За змістом ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;
12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;
13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Також ч.2 ст.9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Разом з тим позовна вимога, сформульована позивачем у прохальній частині позову, а саме: «Визнати протиправним та скасувати рішення про розмір поновленої пенсії Позивачці…» не відповідає вищевикладеним нормам процесуального закону, оскільки не зазначено реквізити оскаржуваного рішення.
Окрім того, позивач просить «… зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії позивачки з 26.12.2017 року … розрахувавши середньомісячний заробіток Позивачки, застосувавши відомий розмір її заробітної плати, вірний коефіцієнт стажу…».
Прохальна частина позову не містить числової величини "відомого розміру заробітної плати позивачки" та "вірного коефіцієнту стажу", із застосуванням яких позивачка просить суд зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії.
Необхідно зазначити, що позивачу слід уточнити зазначені вимоги та привести їх у відповідність до положень ст.ст.5, 245 КАС України.
Разом з тим, необхідно зазначити, що Законом України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” № 5492-VI від 20.11.2012, що набрав чинності 06.12.2012р. (далі - Закон № 5492-VI ) визначено назви та види документів, які зокрема, посвідчують особу та підтверджують громадянство України.
Так, п. 1 ч. 1 ст. 13 вказаного Закону визначено, що документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України є: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України.
Відповідно до ч. 1 розділу V “Перехідні положення» Закону № 5492-VI документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, видані до дня набрання чинності цим Законом, є чинними до закінчення строку їх дії та не підлягають обов'язковій заміні.
Позивачем до позовної заяви додана копія паспорта ОСОБА_1 для виїзду за кордон, який виданий 26.06.2001 року та був дійсний до 26.06.2011 р. Інші відмітки про продовження терміну дії паспорта відсутні.
Таким чином, на дату звернення представника позивача до суду із даним адміністративним позовом, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, який доданий до позовної заяви є недійсним.
Відповідно до положень ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Разом з тим, суд звертає увагу, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) " від 30.03.2020 №540-ІХ, який набрав чинності 02.04.2020 р., розділ VI "Прикінцеві положення " Кодексу адміністративного судочинства доповнено пунктом 3, згідно якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, продовжуються на строк дії такого карантину.
З огляду на викладене позовна заява відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме позивачу необхідно надати до суду оформлену належним чином позовну заяву, сформулювавши позовні вимоги відповідно до способів захисту права, які передбачені ст.ст.5, 245 КАС України.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалила:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу для усунення недоліків позовної заяви строк - до закінчення карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/1089/20 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя Г.М. Морська