29 квітня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/527/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Пекного А.С. ,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛЬПРОМ" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЛЬПРОМ" (далі-позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі-відповідач-1), Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі-відповідач-2), в якому просить скасувати рішення комісії ДПС України від 04.09.2019р. №1268376/38957895 та №1268378/38957895, від 29.10.2019р. №1317277/38957895 та №1317276/38957895 про відмову в реєстрації податкових накладних №1 від 26.07.2019р., №2 від 31.07.2019, №5 від 14.08.2019р., №7 від 23.08.2019 в ЄРПН, зобов'язати ДПС України зареєструвати податкові накладні №1 від 26.07.2019р., №2 від 31.07.2019р., №5 від 14.08.2019р., №7 від 23.08.2019р., датою надсилання їх до ДПС України, а також зобов'язати ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі виключити позивача з Переліку ризикових платників податків.
Ухвалою від 03.03.2020р. вказаний позов залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків. Ухвала суду виконана, недоліки позову усунуті.
Ухвалою від 20.03.2020р. провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву та зобов'язано надати докази.
Ухвалою від 29.04.2020р. відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-2 про залишення позовної заяви без розгляду.
До суду надійшов відзив на позовну заяву, який підписано представником відповідача-1 - Малюченком С.Я., до відзиву додана довіреність, відповідно до якої ДПС України уповноважує Малюченка С.Я. представляти інтереси ДПС України.
Дослідивши вказаний відзив на позовну заяву, суд дійшов до висновку про його повернення відповідачу з огляду на таке.
Частиною першою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (у чинній редакції; далі - КАС України) встановлено, що сторона в адміністративній справі може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Отже, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як “представництво” і “самопредставництво”. При цьому особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника (частина друга цієї статті).
Що стосується представництва, то за визначенням, наведеним у статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ним є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (частини перша та третя вказаної статті).
2 червня 2016 року за №1401-VIII Верховною Радою України було прийнято зміни до Конституції України, відповідно до яких з 1 січня 2020 року представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах здійснюється виключно прокурорами або адвокатами. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)”, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
Вказані зміни набули чинності 30 вересня 2016 року.
Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Отже, представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах з 1 січня 2020 року здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.
Водночас, підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV “Перехідні положення” Конституції України врегульовані саме питання представництва. Про “самопредставництво” в Конституції України не йдеться, воно передбачено лише відповідними положеннями процесуальних кодексів. Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Таке розуміння цих правовідносин закладене у частині 10 статті 39 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII. Таке ж визначення означеного поняття було відображено у попередній редакції статті 55 КАС України.
Разом з тим, змінами, внесеними до КАС України Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення” від 18 грудня 2019 року № 390-IX розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб'єкта владних повноважень і визначено, що “юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені” та визначено вичерпний перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: “відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту)” (частина третя статті 55 КАС України у чинній редакції). Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина четверта цієї статті).
На переконання суду, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене саме її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Разом із тим, документи, надані представником відповідача-1 з метою представництва інтересів ДПС України, наведеним вище вимогам не відповідають.
Жодних доказів про наявність у Малюченка С.Я. повноважень діяти від імені ДПС України без додаткового уповноваження відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (в порядку самопредставництва органу місцевого самоврядування), а відтак і підписувати процесуальні документи - до суду не надано. Також до суду не надано доказів наявності у ОСОБА_1 свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Згідно з ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Оскільки Кодексом адміністративного судочинства України не врегульовано питання повернення відзиву на позовну заяву у зв'язку з підписанням її особою, яка не має права її підписувати, то суд дійшов висновку за необхідне застосувати аналогію закону та повернути відповідачу відзив на позовну заяву, як такий, що підписано особою, яка не підтвердила свої повноваження щодо його подання та підписання у відповідності до п.2. ч.4 ст.169 КАС України.
Разом з тим, суд звертає увагу відповідача-1 на наявність права викладення своїх заперечень щодо позову у відзиві, підписаного уповноваженою на те особою, відповідно до норм чинного законодавства України (у порядку самопредставництва або представництва).
Крім того, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що наявні у справі документальні докази не дають змоги встановити всі обставини у справі та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Частиною 1 статті 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно вимогам частин першої - четвертої статті 242 КАС рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Отже, з метою повного і всебічного з'ясування всіх обставин в даній справі та ухвалення законного рішення, суд вважає за необхідне витребувати додаткові докази.
Керуючись ст. 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Відзив на позовну заяву повернути Державній податковій службі України.
Зобов'язати Державну податкову службу України протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали надати до суду засвідчені належним чином копії усіх документів, на підставі яких прийняті оскаржувані рішення (у тому числі, але не виключно докази витребування у позивача документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, копії пояснень та документів, наданих позивачем на виконання таких вимог податкового органу, докази адміністративного оскарження позивачем рішень про відмову реєстрації податкових накладних та рішень податкового органу, прийнятих за наслідками розгляду таких скарг).
Ухвала в частині повернення відзиву на позовну заяву може може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.
Ухвала в частині витребування доказів оскарженню не підлягає та є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання.
Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя А.С. Пекний