29 квітня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/1404/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
16 березня 2020 року Головне управління ДПС у Полтавській області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 3361,87 грн., з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 4083 грн., з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 34633,43 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 березня 2020 року зобов'язано відділ реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Миргородської міської ради надати до суду інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1
30 березня 2020 року до суду від відділу реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Миргородської міської ради надійшла інформація про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, прийнято рішення розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 27.04.2020.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі обставини та відповідні правовідносини.
ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець 16.01.2006 та перебувала на обліку як платник податків і зборів.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 09.10.2019 припинено підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 , про що до реєстру внесено відповідний запис /а.с. 51/.
За відповідачем обліковується податковий борг загалом у розмірі 42078,30 грн, у т.ч.: 3361,87 грн - зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, 4083 грн - єдиного податку з фізичних осіб, 34633,43 грн - з орендної плати з фізичних осіб, що виник за таких обставин.
ФОП ОСОБА_1 подала до Миргородської ОДПІ заяву про застосування спрощеної системи оподаткування від 28.05.2012 року, в якій просила перевести її на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01 січня 2012 року та повідомила про обрання ставки єдиного податку, встановленої для 2 групи /а.с. 24/.
Відповідно до пунктів 291.2 та 291.3 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Підпунктом 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 ПК України встановлено, що єдиний податок належить до місцевих податків.
З аналізу пункту 291.4 статті 291 ПК України слідує, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на першу, другу, третю та четверту групи платників єдиного податку.
Згідно з підпунктом 2 цього пункту до другої групи належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
За змістом пункту 293.1 статті 293 ПК України ставки єдиного податку для платників другої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Пунктом 293.2 статті 293 ПК України встановлено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, зокрема для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
За змістом пункту 295.1 статті 295 ПК України платники єдиного податку другої групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Однак, відповідачем обов'язок зі сплати єдиного податку за період з 20.11.2018 по 20.04.2019 включно у строк, визначений Податковим кодексом України, не виконано.
Наявність у відповідача податкового боргу на загальну суму 4083,00 грн підтверджується наявною у матеріалах справи копією витягу з інтегрованої картки платника податків з єдиного податку з фізичних осіб.
Крім того, згідно пп.266.1.1 п.266.1, пп.266.2.1 п.266.2 ст. 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідач є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Полтавській області у відношенні відповідача було винесено податкове повідомлення - рішення від 15.03.2019 форми "Ф" № 0010873-55-1620 на суму 3361,87 грн. за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік /а.с. 9/.
Вказане податкові повідомлення - рішення отримано відповідачем 22.04.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, відповідачем не оскаржувалося, а тому вказана в ньому сума є повністю узгодженою.
Також, платником податків 19.02.2018 подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), у якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання зі сплати орендної плати на 2018 рік загалом у розмірі 24645,46 грн з щомісячною сплатою упродовж січня - листопада 2018 року по 2053,79 грн, а у грудні 2018 року - 2053,77 грн /а.с. 10-12/.
08.02.2019 ФОП ОСОБА_1 подано до податкової інспекції податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), у якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання зі сплати орендної плати на 2019 рік загалом у розмірі 24645,60 грн з щомісячною сплатою упродовж січня - грудня 2019 року по 2053,80 грн /а.с. 13-15/.
З огляду на несплату платником податку податкових зобов'язань за період з 30.11.2018 по 30.01.2020 утворився податковий борг загалом у розмірі 30806,95 грн.
Крім того, контролюючим органом проведено ряд податкових перевірок /а.с. 16-23/, за результатами яких платнику податків надіслані податкові повідомлення-рішення від 05.11.2018 №0002235513, яким ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції в розмірі 676,35 грн. та №0002225513, яким ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції в розмірі 3150,13 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення надіслані платнику податків на податкову адресу, однак повернуті позивачу з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
З огляду на несплату відповідачем грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб, за 2018-2019 роки за особовим рахунком ФОП ОСОБА_1 відображено податковий борг загалом у розмірі 34633,43 грн.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Виходячи із приписів пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, сума податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає платник податків у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Отже, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, є узгодженим з дня подання такої декларації.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пунктом 56.17 ст. 56 ПК України визначено, що процедура адміністративного оскарження закінчується: зокрема, днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Відповідно до п. 59.1, 59.5 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
З метою погашення податкового боргу позивачем було сформовано податкову вимогу форми Ф від 05.10.2016 №20545-17, яка була надіслана за адресою відповідача та повернута позивачу з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" /а.с. 25-26/.
З моменту направлення податкової вимоги до подачі даного позову, податковий борг відповідача не переривався, податкова заборгованість не погашалася.
Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 статті 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно з п.65.10.8 ст.65, та п.97.3 ст.97 ПК України державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.
Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги той факт, що відповідач належними доказами не довів факту погашення узгодженої суми заборгованості у загальному розмірі 42078,30 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відповідні витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 43142831) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) податковий борг:
- з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 4083,00 грн. (чотири тисячі вісімдесят три гривні) на р/р UA758999980314080699000016012, код класифікації доходів бюджету 18050400, отримувач УК Миргородськ. р-н/м. Миргород/18050400, код отримувача 37845125, банк отримувача Казначейство України (ЕАП);
- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 3361,87 грн. (три тисячі триста шістдесят одна гривня вісімдесят сім копійок) на р/р UA858999980314060512000016012, код класифікації доходів бюджету 18010300, отримувач УК Миргородськ. р-н/м. Миргород/18010300, код отримувача 37845125, банк отримувача Казначейство України (ЕАП);
- з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 34633,43 грн. (тридцять чотири тисячі шістсот тридцять три гривні сорок три копійки) на р/р UA478999980334129815000016012, код класифікації доходів бюджету 18010900, отримувач УК Миргородськ. р-н/м. Миргород/18010900, код отримувача 37845125, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва