Справа № 420/251/20
29 квітня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді -Юхтенко Л.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу питання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дії щодо визначення суми плати за проїзд великовагового транспортного засобу у розмірі 265, 34 євро згідно розрахунку № б/н від 13.11.2019 року за позовною заявою ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14) в особі Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4) про визнання протиправними дій; визнання протиправною та скасування постанови №169496 від 16.12.2019 року, -
До Одеського окружного адміністративного суду 13 січня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14) в особі Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4) про визнання протиправними дії щодо визначення суми плати за проїзд великовагового транспортного засобу у розмірі 265, 34 євро згідно розрахунку № б/н від 13.11.2019 року; визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №169496 від 16.12.2019 року.
Ухвалою від 14 січня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою від 10 березня 2020 року задоволено клопотання відповідача та розгляд справи продовжено за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою, занесеною до протоколу підготовчого засідання 25 березня 2020 року закрито підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду по суті на 15 квітня 2020 року на 12 годину 00 хвилин.
На відкрите судове засідання позивач та його представник не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки представником позивача.
До суду 13 лютого 2020 року (вхід. №6601/20) від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача.
Також до суду 13 лютого 2020 року (вхід. №6600/20) від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.
Представник відповідача на судове засідання також не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки, про причини нез'явлення суд не повідомив.
В Україні на час розгляду та вирішення справи встановлений карантин до 11 травня 2020 року та Радою суддів України листом від 16 березня 2020 року № 9рс-186/20 рекомендовано по можливості проводити судові засідання за відсутністю сторін та в порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З цих підстав, суд постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання від 15 квітня 2020 року, про продовження розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дії щодо визначення суми плати за проїзд великовагового транспортного засобу у розмірі 265, 34 євро згідно розрахунку № б/н від 13.11.2019 року не належать розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Так, предметом оскарження є дії відповідача щодо визначення суми плати за проїзд великовагового транспортного засобу згідно з розрахунку.
За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС України, публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Положеннями пунктів 1, 5 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
Слід зазначити, що публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
У спірних відносинах, що склались у цій справі відповідач, відповідно до наданих йому повноважень та за умови встановлення під час проведення габаритно-вагового контролю перевищення автомобілем перевізника вагових або габаритних показників, параметри яких перевищують нормативні, за встановленою формулою здійснив лише нарахування плати за проїзд, що оформлюється розрахунком.
У свою чергу, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Тобто, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке порушує безпосередньо права чи обов'язки позивача.
З огляду на викладене, суд вважає, що повноваження відповідача у цьому випадку обмежуються лише нарахуванням плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів. Водночас, сама плата за проїзд є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування та у разі недобровільної сплати стягується шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо визначення суми плати за проїзд великовагового транспортного засобу у розмірі 265, 34 євро згідно розрахунку № б/н від 13.11.2019 року по своїй суті ніяким чином не впливають на права та обов'язки сторін у справі, такий розрахунок не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, а тому він не може бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 23.01.2020 року по справі № П/811/1456/17.
Враховуючи вищевикладені встановлені судом обставини та також висновки Верховного Суду з питання підсудності аналогічних спірних правовідносин, суд доходить висновку, що вказані позовні вимоги не належать розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Тому, суд доходить висновку, що в частині позовних вимог про визнання протиправними дії щодо визначення суми плати за проїзд великовагового транспортного засобу у розмірі 265, 34 євро згідно розрахунку № б/н від 13.11.2019 року провадження у справі належить закриттю.
Відповідно до ч. 1 ст. 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Однак, суд зазначає, що у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 23.01.2020 року по справі № П/811/1456/17 у п. 40 зазначено: «при цьому Велика Палата Верховного Суду, ухвалюючи 30 січня 2019 року судове рішення у справі № 803/3/18, у якій предметом зустрічного позову були аналогічні позовні вимоги, зазначила, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. З огляду на це, такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду».
Керуючись ст. ст. 5, 19, 238, 239, 243, 256, 295, 297 КАС України, суд -
Провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14) в особі Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4) в частині позовних вимог про визнання протиправними дії щодо визначення суми плати за проїзд великовагового транспортного засобу у розмірі 265, 34 євро згідно розрахунку № б/н від 13.11.2019 року, - закрити.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 розділу УІ Прикінцевих положень КАС України.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 256 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко