28 квітня 2020 р. Справа №818/1410/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Глазька С.М.,
суддів - Гелети С.М., Осіпової О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Провозіна О.І.,
представника відповідача - Вортоломея М.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення суду по адміністративній справі №818/1410/18 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Сумської області про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Прокуратури Сумської області (далі - відповідач), в якій просила суд:
- визнати неправомірною відмову Прокуратури Сумської області в наданні ОСОБА_1 довідки про розмір заробітної плати за посадою, з якої позивач була звільнена на пенсію, станом на даний час;
- зобов'язати Прокуратуру Сумської області надати ОСОБА_1 довідку про розмір заробітної плати, з якої її було звільнено на пенсію, з урахуванням фактично отриманих виплат і умов оплати праці, що існували на день звільнення з роботи, а саме: окладу, класного чину, вислуги років, щомісячної премії, надбавки за виконання особливо важливої роботи, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб, надбавки за звання "Заслужений" - станом на момент звернення за довідкою відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" з деталізацією відповідних сум.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані наступним. Позивач є пенсіонером органів прокуратури та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області, як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України "Про прокуратуру". Постановою Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012, якими підвищено посадові оклади і змінено розмір надбавок за класні чини працівникам органів прокуратури, а відтак, на підставі ч.17 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру", у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, у позивача з'явилось право на перерахунок пенсії.
Для реалізації передбаченого Законом права на перерахунок пенсії ОСОБА_1 звернулась до Прокуратури Сумської області із заявою про надання довідки про розмір заробітної плати, з якої її було звільнено на пенсію, з урахуванням фактично отриманих виплат і умов оплати праці, що існували на день звільнення з роботи, а саме: окладу, класного чину, вислуги років, щомісячної премії, надбавки за виконання особливо важливої роботи, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб, надбавки за звання "Заслужений".
Однак, листом від 12.03.2018 №18-3280-18 позивачу відмовлено у наданні довідки з посиланням на відсутність нормативно-правового акту Кабінету Міністрів України щодо визначення порядку перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про прокуратуру".
На переконання ОСОБА_1 , відмова відповідача у наданні довідки про розмір заробітної плати за посадою, з якої позивач була звільнена на пенсію є протиправною, оскільки дотримані всі вимоги встановлені законодавством для видачі такої довідки.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено з тих підстав, що на час звернення позивача до прокуратури області із заявою про надання оновленої довідки про заробітну плату, складові якої відповідають заробітній платі працюючого працівника органів прокуратури для здійснення перерахунку пенсії за вислугу років на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» на 01.12.2017 був відсутній нормативний акт, який би регламентував підстави, форму, зміст, механізм та суб'єкта її видачі.
13.01.2020 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 за виключними обставинами. Заява обґрунтована тим, що Конституційний Суд України 13.12.2019 прийняв рішення № 7-р(ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19), яким визнав, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-УІІ зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України та постановив, що частина 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачена йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
У зв'язку із цим, на підставі п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України, позивач просила скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 та прийняти нове, яким позов задовольнити.
Ухвалою суду від 16.01.2020 відкрито провадження за виключними обставинами за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 у справі № 818/1410/18, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
04.02.2020 від відповідача до суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні заяви позивача про перегляд судового рішення за виключними обставинами, посилаючись на те, що на момент звернення позивача до Прокуратури Сумської області у 2018 році, положення частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII були чинними, а тому прийняття рішення Конституційним Судом України від 13.12.2019 року у справі № 7-р(ІІ)2019 на спірні правовідносини не впливає, оскільки останні виникли до прийняття зазначеного рішення.
Враховуючи наведені обставини, Прокуратура Сумської області вважає заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення суду необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Ухвалою суду від 04.03.2020 провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду за наслідками перегляду за виключними обставинами зразкової справи № 825/506/18.
Ухвалою суду від 09.04.2020 поновлено провадження у справі, призначено справу до розгляду на 28.04.2020.
У судове засідання позивач не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с.136).
Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 у справі № 818/1410/18 та залишити судове рішення в силі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності відповідно до вимог ст. 90 КАС України, суд визнає, що заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2010 року є пенсіонером органів прокуратури та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області, як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України "Про прокуратуру".
Постановою Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012, якими підвищено посадові оклади і змінено розмір надбавок за класні чини працівникам органів прокуратури, а відтак, на підставі ч.17 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру", у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, ОСОБА_1 звернулась до Прокуратури Сумської області із заявою про надання довідки про розмір заробітної плати, з якої її було звільнено на пенсію, з урахуванням фактично отриманих виплат і умов оплати праці, що існували на день звільнення з роботи, а саме: окладу, класного чину, вислуги років, щомісячної премії, надбавки за виконання особливо важливої роботи, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб, надбавки за звання "Заслужений".
Листом Прокуратури Сумської області від 12.03.2018 №18-3280-18 позивачу відмовлено у наданні довідки з посиланням на відсутність нормативно-правового акту Кабінету Міністрів України щодо визначення порядку перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про прокуратуру".
Вважаючи таку відмову необґрунтованою, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернулася з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі (ч. 2 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії).
Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (ч. 12 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії).
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (ч. 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії).
Починаючи з 01.01.2015 вказану норму викладено у новій редакції, відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Аналогічні положення також викладено у ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (чинній станом на момент розгляду даної справи судом), згідно з якими умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Суд зазначає, що Кабінетом Міністрів України не було визначено умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, в той час як станом на момент призначення позивачу пенсії законодавством було встановлено право осіб, яким призначена пенсія, згідно із Законом України «Про прокуратуру», на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
В той же час, станом на момент звернення позивача до Прокуратури Сумської області із заявою про видачу довідки про заробітну плату питання такого перерахунку чинним законодавством не врегульоване, в той час як передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури повинні бути визначені Кабінетом Міністрів України.
Згідно з викладеного у рішеннях Конституційного Суду України (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій) розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.
Так, Конституційний Суд України сформулював чітку правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі в органах прокуратури. Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що їх служба пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей, а тому це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Також суд зазначає, що відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування правомірності відмови позивачу у наданні вказаної довідки у контексті позиції Європейського суду з прав людини, який визначив, що відсутність нормативно-правового акта, який би визначив розмір виплати, на яку розраховує заявник, є невиправданим втручанням.
Вказане свідчить про те, що дії відповідача щодо відмови у видачі позивачу довідки-розрахунку її заробітної плати є неправомірними.
Окрім того, суд вважає за доцільне звернути увагу на таке.
Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Отже, непроведення перерахунку пенсії позивачу на підставі та у порядку, визначеному у законі, чинному на момент призначення їй пенсії, є втручанням у її майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу.
Також суд вважає безпідставними посилання відповідача на факт невизначення Кабінетом Міністрів України (станом на час звернення позивача) умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.
Постановою Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 826/8546/18 залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019, якими визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури та зобов'язано Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та прийняти рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
При цьому, Верховний Суд звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом покладено саме на Уряд.
Неприйняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акта, який би визначав умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для відмови пенсіонеру у такому перерахунку, оскільки це порушує статтю 22 Конституції України.
Більш того, рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018(2413/18, 2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру2 від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Пунктом 3 установлено такий порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: « 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
У своєму рішенні від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 Конституційний суд України зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону.
Частина двадцята статті 86 Закону в первинній редакції передбачала низку підстав для перерахунку призначених пенсій. Проте згідно з чинною редакцією оспорюваного положення Закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури вже не врегульовуються Законом, а повноваження щодо їх визначення делеговано Кабінету Міністрів України.
Враховуючи міжнародні стандарти діяльності органів прокуратури та юридичні позиції Конституційного Суду України, метою нормативного регулювання, зокрема питань соціального захисту працівників прокуратури, є уникнення втручання інших органів влади в діяльність прокуратури з метою додержання принципу поділу влади та закріплення виключно на рівні закону питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури.
До повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.
Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на правомірність відмови у видачі довідки-розрахунку заробітної плати в органах прокуратури для перерахунку пенсії з урахуванням змін, внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657.
Враховуючи викладене нормативне регулювання, рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018(2413/18, 2807/19) та обставини справи, суд вважає за доцільне зобов'язати Прокуратуру Сумської області видати ОСОБА_1 довідку - розрахунок її заробітної плати в органах Прокуратури Сумської області для перерахунку пенсії з урахуванням змін, внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657.
В частині позовних вимог щодо визнання неправомірною відмови Прокуратури Сумської області в наданні ОСОБА_1 довідки про розмір заробітної плати за посадою, з якої позивач була звільнена на пенсію, станом на даний час, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, оскільки відмова відповідача ґрунтувалася виключно з тих підстав, що були визнані неконституційними. Враховуючи те, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII у первинній редакції, якими передбачено у якості підстави для проведення перерахунку пенсії підвищення заробітної плати працівників прокуратури, до спірних відносин мають застосовуватись виключно з 13.12.2019 (з дня ухвалення Конституційним Судом України вищевказаного Рішення), то підстави для визнання неправомірною відмови Прокуратури Сумської області, викладеної в листі від 12.03.2018 № 18-3280-18, у наданні ОСОБА_1 довідки про розмір заробітної плати за посадою, з якої позивач була звільнена на пенсію, відсутні.
Також суд зазначає, що відповідно до КАС України, рішення суду повинно мати ефективний засіб для відновлення порушеного права позивача. У даній справі відновлення порушеного права позивача відбувається шляхом задоволення позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача видати ОСОБА_1 довідку - розрахунок її заробітної плати в органах Прокуратури Сумської області для перерахунку пенсії з урахуванням змін, внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657.
Суд також враховує, що при перегляді судового рішення за виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Прокуратури Сумської області судовий збір у розмірі 1966,00 грн., сплачений згідно з квитанціями від 02.04.2018 № 8 (а.с. 4) та від 10.01.2020 (а.с. 94).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295, 368, 369 КАС України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення суду по адміністративній справі №818/1410/18 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Сумської області про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 в адміністративній справі № 818/1410/18.
Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Прокуратури Сумської області про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Зобов'язати Прокуратуру Сумської області видати ОСОБА_1 довідку - розрахунок її заробітної плати в органах Прокуратури Сумської області для перерахунку пенсії з урахуванням змін, внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Прокуратури Сумської області (вул. Герасима Кондратьєва, 33, м. Суми, Сумська область, 40030, код ЄДРПОУ 03527891) судовий збір у розмірі 1966,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені, зокрема, статтею 295 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Повний текст рішення складений та підписаний 29 квітня 2020 року.
Головуючий суддя С.М. Глазько
Судді С.М. Гелета
О.О. Осіпова