справа № 380/2096/20
23 квітня 2020 року
14 год. 36 хв. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Гордійчук Г.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (79026 м. Львів вул. Стрийська 35) про визнання протиправними і скасування рішення
фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, у якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0103975505 від 10.12.2019.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у Головного управління ДПС у Львівській області відсутні повноваження для проведення камеральної перевірки, крім того, позивачем дотримано вимоги Податкового кодексу України при реєстрації податкових накладних, відтак податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами камеральної перевірки, є протиправним і підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 17.03.2020 відкрито спрощене провадження у справі з викликом сторін.
Позивач позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях (вх. № 20676 від 21.04.2020). Зазначив, що встановлена нормою пункту 120-1.1 ст. 12-1 Податкового кодексу України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися лише у разі, якщо платник не надіслав податкову накладну контролюючому органу у строк, встановлений цією статтею, відтак вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У судове засідання позивач не прибув, надіслав заяву (вх. № 19218 від 09.04.2020) про розгляд справи без участі представника. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх. № 18967 від 08.04.2020). Вказав, що позивач здійснив реєстрацію податкових накладних № 17 від 31.08.2019, № 14 від 18.09.2019 та № 16 від 30.09.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням термінів реєстрації (кількість днів порушення термінів - 1 день), чим допустив порушення вимог податкового законодавства. Таким чином вважає, що Головним управлінням ДПС у Львівській області правомірно винесено податкове повідомлення-рішення № 0103975505 від 10.12.2019. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.
У судове засідання представник відповідача не прибув, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ШКІ 7902609941137.
Суд з'ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив докази, якими вони обґрунтовуються, та встановив таке.
ОСОБА_1 зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як фізична особа-підприємець за номером запису 24150000000027722 від 30.10.2007 (а.с. 56) та згідно з свідоцтвом № 100317523 від 31.12.2010 є платником податку на додану вартість (а.с. 57).
Головним управління ДПС у Львівській області проведено камеральну перевірку на предмет своєчасності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .
За результатами вказаної перевірки складено акт № 02433/13-01-55-05/ НОМЕР_1 від 18.11.2019 (а.с. 16, 17).
Перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 граничних термінів реєстрації податкових накладних, а саме: ПН № 17 від 31.08.2019 (кількість днів порушення термінів реєстрації - 1), ПН № 14 від 18.09.2019 (кількість днів порушення термінів реєстрації - 1) та ПН № 16 від 30.09.2019 (кількість днів порушення термінів реєстрації - 1).
На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0103975505 від 10.12.2019, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 183 338,16 грн (а.с. 13).
Позивач, не погодившись із таким рішенням контролюючого органу, оскаржив таке до вищестоящого органу - Державної податкової служби України (а.с. 18-24).
Рішенням Державної податкової служби України № 7105/6/99-00-08-05-05-06 від 25.02.2020 податкове повідомлення-рішення № 0103975505 від 10.12.2019 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення (а.с. 27, 28).
Вважаючи податкове повідомлення-рішення прийнятим із порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся за захистом свого порушеного права до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керується таким.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246) та Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 557від 06.06.2017 (далі - Порядок № 557).
Згідно з п. 41.1 ст. 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» № 1200 від 18.12.2018 утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України внаслідок реорганізації Державної фіскальної служби шляхом поділу.
Відповідно до п. 2 зазначеної постанови Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
З наведеного слідує, що на Державну податкову службу України покладено виконання частини функцій контролюючого органу, передбачених п. 41.1 ст. 41 ПК України, відтак така визнається контролюючим органом у розумінні Податкового кодексу України. Виходячи з наведеного, суд критично оцінює посилання позивача на неповноважність Головного управління ДПС у Львівській області під час проведення камеральної перевірки.
Статтею 20 ПК України визначені права контролюючих органів. Підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім НБУ).
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Пунктом 14.1.60 ст. 14 ПК України визначено, що Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Відповідно до статті 200 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.
Пунктом 2 Порядку № 1246 наведені значення термінів, у якому вони вживаються у Порядку № 1246. Зокрема, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПКУ в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації; операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.
Згідно з п. 3 Поряду № 1246 операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Пунктами 10, 11 Порядку № 1246 встановлено, що після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку:
електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера); електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності).
Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки питань, перелік яких наведений у даному пункті.
Відповідно до пунктів 13, 14 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Згідно з пунктами 8, 9, 11 Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 557 від 06.06.2017, у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення. Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.
Існують кілька видів відповідей на електронні документи звітності, які відправляються автоматично з серверу (шлюзу) відповідної державної установи:
Повідомлення - означає, що ваш документ (або пакет документів) успішно прийнятий сервером державної установи;
Квитанція № 1 - означає, що підписи вашого документу (або пакету документів) було перевірено та успішно розшифровано. Якщо квитанція прийшла без поміток або з позначкою "із зауваженнями", то документ пройшов перевірку підписів. Якщо наявна позначка "не прийнято", то виникла проблема технічного характеру (подробиці в тексті квитанції).
Квитанція № 2 - означає, що ваш звіт або накладна розглянуті автоматичними системами контролю звітності. Вона може інформувати як про успішне подання документу, так і про якісь помилки, допущені при його заповненні.
Виходячи з системного аналізу вищезазначених норм, судом встановлено, що позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , виконав усі покладені на нього обов'язки як на платника податків щодо направлення податкових накладних до ЄРПН у строки, встановлені законодавством, про що свідчать відповідні повідомлення про отримання, у яких відображено дату та час отримання для реєстрації в ЄРПН, а саме:
- ПН № 17 від 31.08.2019 на суму ПДВ 85 678,63 грн, звіт доставлено в поштову скриньку ДПС України 13.09.2019 о 18:00 (а.с. 41, 42);
- ПН № 14 від 18.09.209 на суму ПДВ 3 270,00 грн, звіт доставлено в поштову скриньку ДПС України 15.10.2019 о 19:53 (а.с. 31, 32);
- ПН № 16 від 30.09.2019 на суму ПДВ 94 389,53 грн, звіт доставлено в поштову скриньку ДПС України 15.10.2019 о 19:55 (а.с. 36, 37).
Щодо податкової накладної № 17 від 31.08.2019 суд зазначає таке.
Судом встановлено, що податкову накладну № 17 від 31.08.2019 направлено на реєстрацію в ЄРПН 13.09.2019 о 18:00, тобто в межах встановленого Податковим кодексом терміну для реєстрації такої податкової накладної та у межах операційного дня.
Натомість, контролюючим органом протягом операційного дня (з 08:00 до 20:00 год.), у якому надсилалися податкова накладна, не направлено квитанцію про прийняття або неприйняття даної податкової накладної.
Таку квитанцію направлено позивачу 16.09.2019, тобто наступного робочого дня за днем їх подання (а.с. 43, 44).
Тому, ураховуючи положення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу, у зв'язку із ненадісланням відповідачем протягом операційного дня квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Крім того, в отриманій позивачем квитанції від 16.09.2019 зазначено, що документ не прийнято, оскільки сума ПДВ у документі (85 678,63) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні (50 907,22).
Суд вважає за необхідне зазначити, що до матеріалів справи долучено квитанцію про реєстрацію зведеної податкової накладної № 6 від 31.08.2019, успішно зареєстрованої в ЄРПН 13.09.2019 о 13:38:23 (а.с. 52, 53) та витяги щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ № 1318298 від 13.09.2019, сформований об 11:01:18 год., та № 1318329 від 13.09.2019, сформований о 17:19:10 год. (а.с. 54 та 55 відповідно).
Судом встановлено, що станом на 11:01:18 год. 13.09.2019 реєстраційний ліміт ПДВ у позивача складав 50 907,22. При цьому внаслідок реєстрації постачальником ПАТ «Львівський обласний виробничий комбінат» зведеної податкової накладної № 6 сума ліміту ПДВ у позивача повинна була збільшитися до 130 127,20. Однак станом на 17:19:10 год. 13.09.2019 року ліміт у позивача збільшено не було.
Збільшення ліміту відбулося лише 16.09.2019, що підтверджується успішним прийняттям повторно надісланої податкової накладної № 17 від 31.08.2019 (а.с. 47-49).
Суд зазначає, що технічні питання роботи сервера ДПС України, пов'язані з реєстрацією податкових накладних в ЄРПН, знаходяться поза межами впливу платника податку, а відтак не можуть братися до уваги при вирішенні питання щодо виконання платником податку покладеного на нього обов'язку щодо реєстрації податкової накладної.
Ураховуючи викладене, визначене у квитанції № 1 від 16.09.2019 обґрунтування щодо підстав для відмови у реєстрації податкової накладної не відповідає фактичним обставинам справи.
Вказане свідчить, що ФОП ОСОБА_1 вчасно, у встановлені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу строки, здійснено визначені цією статтею та Порядком № 1246 дії з реєстрації податкової накладної.
Отже, необхідність повторної реєстрації 16.09.2019 податкової накладної № 17 від 31.08.2019 і, відповідно, її невчасна реєстрація у Єдиному реєстрі податкових накладних відбулася не з вини позивача.
Щодо податкових накладних № 14 від 18.09.2019 та № 16 від 30.09.2019 суд зазначає таке.
Судом встановлено, що податкові накладні № 14 від 18.09.2019 та № 16 від 30.09.2019 направлено на реєстрацію в ЄРПН 15.10.2019 о 19:53 год. та 19:55 год. відповідно, тобто у межах встановленого Податковим кодексом терміну для реєстрації такої податкової накладної та у межах операційного дня.
Квитанції про прийняття таких податкових накладних позивачу було надіслано 16.10.2019 о 12:14 год. (а.с. 33, 34; 38, 39).
Оскільки податкові накладні № 14 від 18.09.2019 та № 16 від 30.09.2019 надійшли на реєстрацію контролюючому органу за 1 годину до закінчення операційного дня, то у силу дії норм пункту 9 Порядку № 1246 Головним управлінням ДПС у Львівській області своєчасно надіслано ФОП ОСОБА_1 квитанції про прийняття.
Однак суд не погоджується із висновками, викладеними у акті Головного управління ДПС у Львівській області № 02433/13-01-55-05/ НОМЕР_1 від 18.11.2019 про порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних № 14 від 18.09.2019 та № 16 від 30.09.2019.
Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Таким чином, податкове правопорушення, як і правопорушення будь-яке, має суб'єктивну сторону, тобто це повинно бути умисне порушення норми закону, або умисне не виконання її, коли повинен її виконати.
Встановлені судом обставини справи свідчать про відсутність у позивача складу податкового правопорушення.
Обов'язком позивача було своєчасне направлення податкових накладних до ЄРПН.
Платник податку не несе відповідальності за роботу телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем та програм. Несвоєчасна доставка відправлення адресату з будь-яких причин виключає відповідальність платника податків, який свій обов'язок виконав своєчасно.
Суд звертає увагу відповідача, що 14.08.2018 у рамках справи № 803/1583/17, адміністративне провадження № К/9901/49627/18 (ЄДРСРУ № 75932783) та від 28.08.2018 у справі № 806/1965/16, адміністративне провадження № К/9901/39361/18 (ЄДРСРУ № 76138384) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду підтвердив висновок, який викладено у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 815/2745/17 та від 30.01.2018 у справі № 816/390/17 про те, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України, лише за наявності його вини.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладено у постанові № 1640/3102/18 від 12.02.2020 (адміністративне провадження № К/9901/18115/19; № ЄДРСР 87602316), встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися лише в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що поданими позивачем доказами доведено здійснення всіх передбачених законодавством дій для своєчасної реєстрації податкових накладних, що виключає склад податкового правопорушення та доводить безпідставність і протиправність податкового повідомлення-рішення № 0103975505 від 10.12.2019.
Суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що саме на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій та мінімізують ризик помилок.
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
З урахуванням встановлених фактів, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII “Перехідні положення” КАС України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 0103975505 від 10.12.2019.
3. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Львівській області (79026 м. Львів вул. Стрийська 35; код за ЄДРПОУ 43143039) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цією ухвалою, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Повний текст рішення складено та підписано 28.04.2020.
Суддя Р.П. Качур