справа №1.380.2019.005986
28 квітня 2020 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Карп'як О.О., секретар судового засідання Лубоцька Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської окремої авіаційної ескадрильї (Військова частина НОМЕР_1 ) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,-
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Харківської окремої авіаційної ескадрильї (Військова частина НОМЕР_1 ) (61031, м. Харків, вул. Аерофлотська, 16) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, в якій, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Харківської окремої авіаційної ескадрильї (військової частини НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з серпня 2015 року по листопад 2016 року;
- зобов'язати Харківську окрему авіаційну ескадрилью (військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з серпня 2015 року по листопад 2016 року.
Ухвалою судді від 15 листопада 2019 року відкрито провадження та призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі доказами.
Ухвалою суду від 26 грудня 2019 року, здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання на 13.01.2020, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) (адреса: АДРЕСА_2 ).
Ухвалою від 13.01.2020 року відкладено розгляд справи на 17.02.2020 в зв'язку з неявкою сторін.
17.01.2020 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без його участі.
Ухвалою від 17.02.2020 року прийнято до розгляду заяву позивача від 17.01.2019 року про уточнення позовних вимог, підготовче провадження в адміністративній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 10 березня 2020 року.
Ухвалою від 10.03.2020 року відкладено розгляд справи на 30.03.2020 у зв'язку з неявкою сторін.
Ухвалою від 30.03.2020 року відкладено розгляд справи на 28.04.2020 у зв'язку з неявкою сторін.
Ухвалою від 03.04.2020 року задоволено заяву представника відповідача про участь в судовому засіданні 28.04.2020 в режимі відеоконференції, проведення якої доручено Харківському окружному адміністративному суду.
В судове засідання 28.04.2020 року учасники справи не з'явились, не забезпечили явки повноважених представників.
27.04.2020 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про проведення розгляду справи без його участі.
Відповідач та третя особа були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №7901827396292, №7901827396314.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Ухвалою від 28.04.2020 року у зв'язку з неявкою учасників справи, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Позиція позивача:
24.11.2016 позивача було виключено зі складу загону та знято зі всіх видів забезпечення. За час проходження військової служби йому не нараховувались індексація його грошового забезпечення за період з серпня 2015 по листопад 2016.Відповідно до ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та ст.18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», проведення індексації у зв'язку із зростанням споживчих цін є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців незалежно від форми власності та підпорядкування. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється із першого числа місяця, що наступає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. Вважає, що відповідач не мав права виключити його зі списків особового складу частини не розрахувавши в повному обсязі. Посилання відповідача на відсутність коштів для виплати індексації не можуть прийматись до уваги, оскільки індексація заробітної плати є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів та нормативів, тому держава не може відмовитись від взятих на себе зобов'язань і односторонньому порядку, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів. Просить позов задоволити.
Заперечення відповідача:
Відповідач проти позову заперечив, подав відзив на позовну заяву, просить відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне. Нормами Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постаново КМ України №1078 від 17.07.2003, визначено джерело коштів на проведення індексації. Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» підприємства, установи, організації, що фінансуються чи дотуються з ДБ України, підвищують розміри оплати правці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Військова частина НОМЕР_1 є установою, що фінансується з ДБ України і як розпорядник бюджетних коштів, відповідно до статей 48,51 БК України може брати бюджетні зобов'язання та провадити видатки на утримання персоналу лише в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом. Стаття 23 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачає, що фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в ДБ України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом надаються за рахунки та в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ. Згідно абз. 4 п.6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМ України від 17.07.2003 №1078 передбачено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Тому, Законом чітко визначено, що виплата індексації заробітної плати (грошового забезпечення) здійснюється виключно у межах фінансових ресурсів на відповідний рік. Враховуючи вимоги Закону України «Про Державний бюджет України на 2015-2016 роки» було значно зменшено і затверджено в кошторисах видатки для Державної прикордонної служби України. Адміністрацією ДПС України видано накази від 02.02.2015 №20, від 03.02.2016 №17, відповідно до яких утримання чисельності військовослужбовців і працівників та фактичні видатки на грошове забезпечення і заробітну плату, включаючи видатки на премії і інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, здійснювати лише в межах фонду грошового забезпечення і заробітної плати. Тому вважає, що дії розпорядників державних коштів ставляться в залежність від наявності обсягу бюджетного асигнування. За вказаний позивачем період, а також по теперішній час у відповідача відсутній достатній об'єм бюджетного асигнування, який би дозволив нарахувати крім основних складових грошового забезпечення, індексацію. За таких обставин, дії суб'єкта владних повноважень визнавати протиправними було б необґрунтовано, оскільки відсутня обов'язкова умова в діях - протиправність. Тому вважає, що позовні вимоги до задоволення не підлягають. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Від третьої особи пояснень не надходило.
Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з наказу Командира Харківської окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України від 23.11.2016 №207-ОС «По особовому складу», виключено зі списків частини та всіх видів забезпечення старшого лейтенанта ОСОБА_1 , який вибуває для подальшого проходження військової служби до Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління ДПС України.
Позивач звернувся до відповідача з зверненням від 10.07.2019 року щодо нарахування та виплати індексації грошових доходів за 2015-2018 роки.
За результатами розгляду звернення позивача, відповідач листом №11/1260 від 15.07.2019 повідомив про неможливість здійснення індексації грошового забезпечення за вказаний у зверненні період, оскільки в кошторисі Харківської окремої авіаційної ескадрильї Східного регіонального управління ДПС України на 2019 рік не передбачені видатки на виплату індексації грошових доходів військовослужбовців за 2015, 2016 роки.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 №2011-ХІІ (надалі - Закон України від 20.12.1991 №2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно з абз.1 ч.1 ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (надалі - Закон №2011-ХІІ)держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Абзацом 2 ч.3 ст.9 грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Індексація грошових доходів населення здійснюється відповідно до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.1991 № 1282-XII (надалі - Закон №1282-ХІІ) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (надалі - Порядок №1078).
Відповідно до ст. 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Абзацом 2 ч.4 ст.9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Судом установлено, що позивачу за період з серпня 2015 року по листопад 2016 року не виплачувалась індексація грошового забезпечення. Ця обставина визнається сторонами.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-ХІІ).
У статті 1 Закону № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з частиною першою, другою, п'ятою статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Частинами першою - другою статті 5 Закону № 1282-XII встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина шоста статті 5 Закону № 1282-XII).
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг. Відповідно до пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 (далі - Порядок № 1078) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. N 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Згідно з пунктом 6 Порядку №1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується із 01.12.2015).
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Суд звертає увагу, що, відповідно до вимог законодавства, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Суд звертає увагу на те, що Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядком №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з тим, виплата індексації не ставиться, вищевказаними нормативно-правовими актами, у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.
У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі №9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.
У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
При вирішенні даного спору, в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, суд враховує також висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, відповідно до яких виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення; звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
Як вбачається з матеріалів справи (відзиву на позовну заяву, лист від 15.07.2019 №11/1260), ОСОБА_1 індексація грошового забезпечення, всупереч вимогам наведених вище нормативно-правових актів, у період з серпня 2015 року по листопад 2016 року відповідачем не була нарахована та не виплачена.
При цьому суд зазначає, що не проведення та невиплата позивачу індексації грошового забезпечення є обмеженням його Конституційних прав відповідачем, що є незаконним.
Суд зауважує, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у даній справі.
Наведене в сукупності свідчить про те, що доводи відповідача щодо відсутності коштів для виплати індексації судом не заслуговують на увагу, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач не довів відсутність у період з серпня 2015 року по листопад 2016 року відповідних асигнувань для проведення індексації грошового забезпечення позивача; не надали суду доказів на підтвердження вжиття ними відповідних заходів для збільшення асигнувань (звернень до керівних органів тощо).
Суд не приймає до уваги твердження відповідача про відсутність коштів для виплати індексації, оскільки відсутність бюджетного фінансування для проведення індексації, не впливає на обов'язок відповідача її нараховувати та виплачувати.
Таким чином, вказані відповідачем обставини не позбавляють його обов'язку провести індексацію грошового забезпечення позивача у встановленому законом порядку.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" від 08.11.2005 зазначено, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення).
У зв'язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Таким чином, не нарахування та невиплата позивачу індексації грошового забезпечення за період з серпня 2015 року по листопад 2016 року є не дотриманням вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" і Порядку №1078 та порушує права і законні інтереси позивача.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду обставини справи, суд вважає, що, позовні вимоги є обґрунтованими та підставними, а позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставіп.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Харківської окремої авіаційної ескадрильї (Військова частина НОМЕР_1 ) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,- задоволити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Харківської окремої авіаційної ескадрильї (військової частини НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з серпня 2015 року по листопад 2016 року.
Зобов'язати Харківську окрему авіаційну ескадрилью (військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з серпня 2015 року по листопад 2016 року.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).
Відповідач - Харківська окрема авіаційна ескадрилья (військова частина НОМЕР_1 ) (адреса:61031, м. Харків, вул. Аерофлотська,16, ЄДРПОУ 14321794).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) (адреса: АДРЕСА_2 ).
Повний текст рішення складено 28.04.2020 року.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна