м. Вінниця
28 квітня 2020 р. Справа № 120/797/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_2 (далі - позивач) через свого представника звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною діяльність відповідача щодо розрахунку з 01.09.2017 позивачу пенсії у розмірі, нижчому за встановлений чинним пенсійним законодавством, скасувати розрахунок пенсії позивача та зобов'язати відповідача провести розрахунок пенсії з 01.09.2017, скориставшись для перерахунку сумою чинного грошового забезпечення, з проведенням індексації та компенсації втрати частини доходів,
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення автоматичного встановленого постановою КМУ № 103 перерахунку, який мав відбутись з 01.01.2018, та зобов'язати відповідача здійснити нарахування пенсії позивачу у розмірі відповідно до діючого законодавства, застосовуючи нову довідку про розмір грошового забезпечення, проведення індексації та компенсації втрати частини доходів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 є громадянином України, якому з 1997 року була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виплата якої була припинена з 2017 року у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання до держави Ізраїль. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.05.2018 в адміністративній справі № 802/967/18-а визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, викладену у листі №720/К-13 від 25.09.2017 р. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за вислугу років з 01.09.2017 р.
Відповідач виконав судове рішення та поновив виплату пенсії за вислугу років. Але позивач зазначає, що після поновлення пенсії відповідач порушив вимоги постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", не перерахував пенсію з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку він займав на дату звільнення із служби, що визначена станом на 01.03.2018 відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та не провів виплату перерахованої пенсії. Позивач не погоджується з розміром пенсії, яку отримує, вважає його заниженим, тому звернувся до суду з позовом.
Ухвалою суду від 02.03.2020 відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання на 01.04.2020.
У строк встановлений судом, від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого останній просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду по справі № 802/967/18-а з 01.09.2017 ОСОБА_2 поновлено виплату пенсії відповідно до норм чинного законодавства України.
Грошове забезпечення станом на 01.01.2008 за посадою старшого прапорщика/старшого мічмана, з якої ОСОБА_2 було звільнено зі служби складало 1661,63 грн., вислуга років за матеріалами пенсійної справи складала 31 рік. Отже, розмір пенсії з 01.09.2017 року становив 1861,85 грн., у тому числі: 1379,15 грн - основний розмір пенсії (83% грошового забезпечення); 482,70 грн - підвищення за постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 № 355.
В матеріалах пенсійної справи позивача міститься довідка, видана ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.02.2008 № 54282, яка видана на виконання Постанови КМУ № 1294 від 01.11.2007. Розмір пенсії позивача обраховано з урахуванням даних, що містяться у вищевказаній довідці, та підтверджується протоколами перерахунків. Стосовно вимог позивача провести перерахунок пенсії з 01.01.2018, то відповідач зазначає, що згідно з частиною четвертою статті 63 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі Закон №2262) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. Кабінетом Міністрів України 30.08.2017 прийнято Постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", відповідно до якої затверджено нові схеми тарифних розрядів зазначених осіб, що є підставою для перерахунку вже призначених пенсій. Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 було прийнято постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", якою встановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262 до 01 березня 2018 року, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ №704. Проте, на момент звернення позивача з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, ІНФОРМАЦІЯ_1 не направлялась довідка про грошове забезпечення ОСОБА_2 , видана на виконання постанови КМУ № 704 та № 103, оскільки позивач не перебуває на обліку у відповідача та виплата поновленої пенсії позивачу здійснювалась на підставі рішення суду.
Ухвалою суду від 01.04.2020 розгляд справи відкладено на 28.04.2020.
Від представника позивача 06.04.2020 надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_2 є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .
В 1997 році йому призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
У 2017 році позивач виїхав з України на постійне місце проживання до Ізраїлю, де 09.02.2017 взятий на консульський облік в посольстві України в державі Ізраїль, де проживає і нині. До виїзду за кордон позивач проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Після виїзду за кордон виплата пенсії йому була припинена.
13.07.2017 р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України Вінницької області із заявою про поновлення виплати пенсії з 28.09.2017 р., однак йому було відмовлено. Позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.05.2018 в адміністративній справі № 802/967/18-а визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, викладену у листі №720/К-13 від 25.09.2017 р. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за вислугу років з 01.09.2017 р.
В матеріалах справи міститься копія довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.02.2008 № 54282, яка видана на виконання Постанови КМУ № 1294 від 01.11.2007, про те, що грошове забезпечення ОСОБА_2 за нормами чинними на 01.01.2008 за його посадою складає 1661,63 грн. , з них: оклад - 720,00 грн., посада за військовим званням - 65, 00 грн., за вислугу років 35% - 274,75 грн., за виконання особливо важливих завдань 50%- 529,88 грн .
Відповідачем на виконання рішення суду поновлено позивачу виплату пенсії за вислугу років починаючи з 01.09.2017 зробивши перерахунок її виходячи з наступних складових: з основного розміру 1379,15 грн (83% грошового забезпечення), надбавки за особливо важливі завдання 50 % 529,88 грн., премія (10%) 72 грн., підвищення відповідно до постанови КМУ № 355 - 482,70 грн.
Вподальшому перерахунок пенсії з 01.07.2019 позивачу здійснювався виходячи з наступних складових: грошове забезпечення - 1661,63 грн., основний розмір пенсії 83% грошового забезпечення у розмірі 1379,15, з урахуванням мінімального розміру пенсії - 1564 грн. та підвищення відповідно до постанови КМУ № 355 - 474,80 грн. Всього призначено 2038 грн.
Позивач вважає такий розмір пенсії, який виплачується йому з 01.09.2017, таким, що є нижчим за встановлений чинним пенсійним законодавством, без врахування підвищень до пенсій, запроваджених постановою КМУ № 355 від 23.04.2012, без проведення індексації та компенсації втрати частини доходів. Також вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення автоматичного встановленого постановою КМУ № 103 перерахунку, який мав відбутись з 01.01.2018 року, тому звернувся до суду з даним позовом.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян із числа осіб, які перебували на військовій службі регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ із змінами та доповненнями (далі - Закон №2262).
Згідно ст. 62 Закону № 2262 пенсії, призначені особам, що виїхали на постійне місце проживання за кордон, які були призначені в України до виїзду на постійне проживання за кордон, виплачуються в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Статтею 9 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 2012.1991 № 2011-XII визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ)
Згідно ч.1 ст. 43 Закону № 2262 пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". У разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Ч. 4 ст.63 Закону № 2262 встановлює, що: "Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій".
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Порядок проведення перерахунку пенсій визначений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45"Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393" .
Так, згідно з пунктами 1-3 Порядку №45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Пенсійний фонд України повідомляє своїм головним управлінням про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду У країни. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Аналіз норм Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" свідчить про те, що Порядком встановлена наступна послідовність дій: Міноборони повідомляє Пенсійний фонд України про підстави перерахунку пенсій; Пенсійний фонд України повідомляє головні управління в областях про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку; Головні управління складають відповідні списки таких осіб та подають їх органам, які уповноважені видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії - органам, з яких особи були звільнені із служби. Отже, без повідомлення Пенсійним фондом України та отримання відповідної довідки у територіального управління Пенсійного фонду України відсутні підстави та повноваження для проведення перерахунку пенсії позивачу.
Суд приймає до уваги, що однією з позовних вимог є визнання протиправною діяльність відповідача щодо визначення з 01.09.2017 пенсії у розмірі, нижчому за встановлений чинним пенсійним законодавством, внаслідок чого позивач просить зобов'язати відповідача провести належний розрахунок пенсії з 01.09.2017, скориставшись для перерахунку сумою чинного грошового забезпечення, з проведенням індексації та компенсації втрати частини доходів.
При цьому, нарахування та виплата пенсії, фактично розмір якої оспорюється за цим позовом, здійснюється на виконання судового рішення, яке набрало законної сили в іншій справі.
Водночас, відповідно до ч.1 ст. 370 КАС України рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Згідно ч.1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 7 травня 2002 року у справі "Бурдов проти Росії" визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".
Суд звертає увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому вищенаведеними приписами адміністративного процесуального законодавства, яке не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Враховуючи встановлені в цій справі обставини, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що звернення із цим позовом до суду по суті стосується порядку виконання відповідачем рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.05.2018 по справі № 802/967/18-а. Вказаним рішенням судом вже вирішено питання про поновлення виплати позивачу пенсії.
Отже, ці правовідносини не є спірними, а наступним є порядок виконання органом пенсійного фонду судового рішення та оцінка дій суб'єкта владних повноважень, вчинених у зв'язку із покладенням на нього судом певного обов'язку.
Проте питання, які виникають у зв'язку з виконанням судового рішення в одній справі не можуть становити окремий/самостійний предмет спору в іншій справі, адже в такий спосіб фактично нівелюється авторитет судового рішення, яке набрало законної сили.
Реалізація судового рішення є продовженням судового розгляду справи, що з урахуванням наведеного вище дає підстави вважати, що ця стадія не може становити окреме/самостійне позовне провадження.
Обставини, які зумовили звернення до суду щодо неналежного виконання судового рішення та поновлення виплати пенсії в неналежному розмірі, можуть бути предметом судового контролю, який за суттю і призначенням відрізняється від позовного провадження. Процесуальний закон визначає три способи здійснення судового контролю: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення; накладення штрафу за невиконання судового рішення; визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм адміністративного процесуального законодавства наведена у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року по справі №183/3012/16(2-а/183/106/16), від 24.02.2020 року по справі №818/1102/18.
На думку суду, обраний позивачем спосіб захисту свого права як подання самостійного позову, у розумінні адміністративного процесуального законодавства не може усувати юридичний конфлікт, що вказує на відсутність підстав для задоволення позовної вимоги. Не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення.
Приписи ст. 19 Конституції України наділяють відповідача лише законними повноваженнями, тобто функціями, які відповідають вимогам закону. Не наведення у судовому рішенні конкретних певних етапів його виконання не може нівелювати обов'язку суб'єкта владних повноважень діяти правомірно. Пенсійний орган є суб'єктом, на якого покладено обов'язок призначення та перерахунку пенсій на підставі поданих документів, які містять відомості, які враховуються під час призначення/перерахунку пенсії. Таким чином, саме відповідач, на виконання покладених на нього повноважень, повинен здійснювати вирахування показників пенсії, яка призначається або перераховується. З огляду на зазначене, суд не може перебирати на себе функцій, які відносяться до виключної компетенції суб'єкта владних повноважень.
Що стосується вимоги позивача визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення автоматичного встановленого постановою КМУ № 103 перерахунку, який мав відбутись з 01.01.2018 року, та зобов'язати відповідача здійснити нарахування пенсії позивачу у розмірі відповідно до діючого законодавства, застосовуючи нову довідку про розмір грошового забезпечення, проведення індексації та компенсації втрати частини доходів, то суд дійшов наступних висновків.
Так, Кабінетом Міністрів України 30.08.2017 прийнято постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - постанова КМУ №704), відповідно до якої затверджено нові схеми тарифних розрядів зазначених осіб. Отже, зазначеною Постановою підвищене грошове забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, що є підставою для перерахунку вже призначених пенсій, що також передбачено Законом №2262.
На виконання Постанови КМУ №704 та положень частини 4 статті 63 Закону №2262 Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 було прийнято постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". Відповідно до п.1 Постанови № 103 КМУ встановив: "Перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
05.03.2019 набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45. Відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін. Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема ГУ ПФУ та військовий комісаріат у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився. Зокрема, пункт 3 Порядку № 45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Згідно з абзацами другим, четвертим та п'ятим пункту 2.6 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.12.2014 №937, на обласні військові комісаріати покладаються: оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення за Законом пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби; визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до Закону № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей" (зі змінами) та Порядку № 45 і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок № 3-1). У разі якщо розмір грошового забезпечення на день призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей змінився, обласний військовий комісаріат складає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою.
Тобто, на ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому знаходиться особово-пенсійна справа ОСОБА_2 , покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачу у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку № 45.
При цьому суд зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок №3-1)
Відповідно до п.п.1-3 Порядку №45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії. Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії . Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а.
Отже, для перерахунку пенсії позивачу починаючи з 01.01.2018 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повинно мати відповідну довідку Вінницького обласного військового комісаріату про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Так, на момент формування Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області списків для подачі їх до Вінницького обасласного військового комісаріату позивач не був включений до вказаних списків, оскільки право на перерахунок пенсії у нього не виникло, так як станом на 01.01.2018 він на обліку не перебував, пенсію не отримував, а право на поновлення виплати пенсії позивач здобув на підставі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.05.2018р. , яке набрало законної сили 12.06.2018.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не звертався з відповідною заявою ні до військового комісаріату, ані до пенсійного фонду, тому суд позбавлений можливості в межах розгляду даної справи визначити причини, з яких військовий комісаріат самостійно не надав відповідачу відповідну довідку на виконання вимог Порядку №45 та постанови Уряду України від 21.02.2018 року №103 .
Перерахування пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснюється на підставі даних про види грошового забезпечення, зазначених у відповідній довідці. Органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами довідок про розмір грошового забезпечення, а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення зазначених у довідках.
В даному випадку, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснило останній перерахунок пенсії на підставі наявної в пенсійній справі позивача та виданої Вінницьким обласним військовим комісаріатом довідки про грошове забезпечення станом на 19.02.2008. В пенсійній справі відсутня нова довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, оскільки Вінницьким обласним військовим комісаріатом така не направлялась, а також позивачем не надавалися додаткові документи для такого перерахунку.
Враховуючи, що правовою підставою для такого перерахунку є саме відповідна довідка про розмір грошового забезпечення, суд дійшов висновку, що у Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області не було підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2018.
Відповідно до приписів ст.ст. 9, 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Вирішуючи даний спір, суд, керуючись частиною другою статті 2 КАС України, зобов'язаний перевірити рішення суб'єктів владних повноважень, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
У відповідності до положень ст. 139 КАС України, судові витрати не розподіляються.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області. (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 13322403).
Рішення в повному обсязі складено: 28.04.2020 р.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна