29.04.2020 Справа № 914/1327/18
місто Львів
За заявою:державного підприємства "Дрогобицьке лісове господарство"
пророзстрочення виконання рішення у справі
за позовом: Державної екологічної інспекції у Львівській області,
до відповідача:державного підприємства "Дрогобицьке лісове господарство",
третя особа 1:Дрогобицьке дочірнє лісогосподарське підприємство "Галсільліс",
третя особа 2:Львівська державна лісовпорядна експедиція,
третя особа 3:ОСОБА_1 ,
предмет позову: стягнення 1'012'771,42 грн.
Головуючий суддяРим Т.Я.
Суддя Трускавецький В.П.
Суддя Іванчук С.В.
Секретар судового засіданняДемчук А.П.
Представники:
стягувача:Якубович Юрій Петрович - представник за довіреністю,
боржника:не з'явився,
інших учасників справи:не з'явилися.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява державного підприємства "Дрогобицьке лісове господарство" про розстрочення виконання рішення у справі 914/1327/18 (далі - Заява). Зокрема, боржник просить здійснити розстрочення виконання рішення суду на 2 роки.
Ухвалою від 03.04.2020 заяву прийнято до розгляду у судовому засіданні, яке призначено на 15.04.2020.
У зв'язку з перебуванням судді Запотічняк О.Д. у відпустці у складі суду відбулися зміни. На підставі проведеного автоматизованого розподілу справи до складу суду включено суддю Іванчук С.В.
В судове засідання 15.04.2020 учасники справи не з'явилися. Третя особа-3 та боржник подали клопотання про відкладення розгляду справи за межами карантину. Суд відклав розгляд Заяви на 29.04.2020.
В судове засідання 29.04.2020 з'явився представник стягувача, боржник та інші учасники не з'явилися в судове засідання. Боржник подав клопотання про розгляд Заяви без його участі.
Частиною 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Частиною 2 статті 120 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка не є обов'язковою.
Так, у пункті 4 резолютивної частини ухвали від 03.04.2020 суд визнав участь учасників справи в судовому засіданні не обов'язковою. Таким чином, у зв'язку з тривалим розглядом Заяви (понад 10 днів, у зв'язку з карантином), необов'язковістю участі учасників справи у судовому засіданні, явкою стягувача в судове засідання, суд вважає за необхідне здійснити розгляд справи 29.04.2020.
Аргументи учасників справи.
Заява обґрунтована таким:
- у 2019 році фактична середньоспискова чисельність штатних працівників підприємства становила 3231 осіб, а фонд оплати праці - 34955000,00 грн. на рік. та, відповідно 3912900,00 грн. в місяць;
- прибуток боржника у 2019 році становив 52'000,00 грн., що свідчить про важке фінансове становище боржника;
- основним видом доходу боржника є збут деревини. Оскільки ринок збуту у 2019 році достатньо знизився, боржник неспроможний виплатити заборгованість відразу.
Стягувач не подав письмових заперечень Заяви. Водночас, у судовому засіданні 29.04.2020 усно заперечив розстрочення рішення суду у зв'язку з потребою наповнення Державного бюджету України.
Третя особа-3 заперечила розстрочення виконання рішення суду у зв'язку з тим, що відповідач не виконує рішення суду в адміністративній справі, за яким його зобов'язано сплатити Воля-Якубівській сільській раді 1'245'325,27 грн. Вказане, на переконання третьої особи-3, свідчить про недобросовісність відповідача.
Обставини справи.
Господарський суд Львівської області 21.10.2019 ухвалив рішення у справі 914/1327/18. Зокрема, вирішено стягнути з державного підприємства "Дрогобицьке лісове господарство" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області 1'012'771,42 грн. завданої шкоди та 15'191,57 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 вищезазначене рішення Господарського суду Львівської області залишено без змін.
Боржник надав суду звіт про фінансові результати за 2019 рік та звіт про виконання фінансового плану за 2019 рік, з яких убачається прибуток відповідача у 2019 році становив 52'000,00 грн., в той час як у 2018 році - 415'000,00 грн. У 2019 році чистий дохід від реалізації продукції склав 71'840'000,00 грн., в то час як у 2018 році - 82'954'000,00 грн. З довідки від 25.02.2020 № 170 вбачається, що в 2019 році фактична середньоспискова чисельність штатних працівників підприємства становила 3'231 осіб, а фонд оплати праці - 34'955'000,00 грн. на рік. та, відповідно 3'912'900,00 грн. в місяць. Прибуток боржника у 2019 році становив 52'000,00 грн.
При постановленні ухвали суд керувався таким.
Відповідно до частин 1, 3 та 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може … розстрочити виконання рішення... Підставою для … розстрочки … виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про … розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує, серед іншого: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Конституційний Суд України у рішенні № 5-пр/2013 від 26.06.2013 вказав, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Згідно з частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній зі сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Конвенції, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні цієї норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
У постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 905/2953/17 зазначено: "На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003)…
Таким чином, питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення".
Зі змісту заяви та долучених до неї доказів вбачається існування у відповідача обставин, що ускладнюють виконання рішення, зокрема:
- значне перевищення присудженої до стягнення за рішенням суду суми (1'027'962,99 грн.) над прибутком відповідача у 2019 році (52'000,00 грн.);
- суттєве зниження фінансових показників в порівнянні з попереднім роком (52'000,00 грн. проти 415'000,00 грн.).
В додаток до наведеного суд відзначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS ІНФОРМАЦІЯ_1 CoV-2" з 12.03.2020 до 24.04.2020 установлено карантин на всій території України та ряд обмежувальних заходів, у зв'язку з цим.
Беручи до уваги вищезазначене в сукупності, суд вважає за необхідне розстрочити виконання рішення.
Щодо аргументів третьої особи-3, то невиконання відповідачем рішення суду в адміністративній справі (що також полягає у стягненні значної суми коштів) може свідчити на лише про недобросовісність боржника (як про це стверджує третя особа-3), а й про фінансову неспроможність відповідача сплатити значну суму коштів.
Водночас, частиною 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розстрочення … виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення. Вказана норма чітко встановлює, що строк для розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року саме з дня ухвалення рішення, яке підлягає розстроченню. Потрібно звернути увагу, що законодавець ужив саме таке формулювання - "з дня ухвалення рішення", а не "з дня набрання рішенням законної сили".
Отже, оскільки датою ухвалення рішення є 21.10.2019, період його розстрочення не може перевищувати більше одного року та тривати більше ніж до 21.10.2020.
Зважаючи на зазначене, суд вважає за необхідне розстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 21.10.2019 у справі № 914/1327/18 в частині стягнення 1'012'771,42 грн. завданої шкоди на 5 місяців (до 21.09.2020). При цьому суд не вбачає підстав для розстрочення виконання рішення в частині відшкодування витрат на оплату судового збору.
Керуючись статтями 2, 18, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву про розстрочення рішення суду задовольнити частково.
2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 21.10.2019 у справі № 914/1327/18 в частині стягнення 1'012'771,42 грн. завданої шкоди на 5 місяців у такому порядку:
- 202'554,30 грн. - до 21.05.2020;
- 202'554,28 грн. - до 21.06.2020;
- 202'554,28 грн. - до 21.07.2020;
- 202'554,28 грн. - до 21.08.2020;
- 202'554,28 грн. - до 21.09.2020.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 29.04.2020.
Головуючий суддя Рим Т.Я.
Суддя Трускавецький В.П.
Суддя Іванчук С.В.