ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.04.2020Справа № 910/1770/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши без виклику сторін матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (проїзд Індустріальний 1, м.Авдіївка, Ясинуватський район, Донецька область, 86065, код ЄДРПОУ 00191075)
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Гедройця, буд.5, м.Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815)
про стягнення 6 508,50 грн.
обставини справи:
Приватне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами про стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» збитків у розмірі 6508,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України не забезпечив збереження вантажу під час перевезення, у зв'язку з чим вагон № 63163273 з вантажем (вугілля), прибув з недостачею на суму 6 508,50 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2020 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Позивач та відповідач належним чином повідомлені про розгляд справи відповідно до ст. 120 ГПК України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 10.02.2020 отримана позивачем 20.02.2020, відповідачем 19.02.2020.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Таким чином, суд, враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
07 червня 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Авдіївський коксохімічний завод» (в подальшому змінено найменування на Приватне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод» (далі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Д.Трейдінг» (далі - постачальник) укладено Договір поставки № 19/151, за умовами якого, постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти і оплатити вугільну продукцію (далі - «ресурс») за марочним складом, цінами і в кількості, вказівками у відповідних специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору, і на умовах, передбачених цим договором.
Згідно з п. 1.2 Договору обсяги і терміни (періоди) поставок ресурсу узгоджуються сторонами шляхом підписання відповідних специфікацій до цього договору.
Згідно Специфікації № 5 від 01.08.2019 до Договору № 19/151 від 07.06.2019, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти вугілля кам'яне марки Г(Г2)Р 0-100, у кількості 30 000,00 (+/-10%) т, ціна без ПДВ за тону - 3130 грн., загальна вартість з ПДВ - 93 900 000,00 грн.; термін відвантаження: з 01.08.2019 по 06.09.2019; термін поставки: з 01.08.2019 по 10.09.2019.
23.08.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Д.Трейдінг» передало, а Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" прийняло вугілля кам'яне марки ГР 0-100, кількістю 961,200 т, вартістю 3 915 340,55 грн. з ПДВ, про що складено акт приймання-передачі вугільної продукції № 2308-10 від 23.08.2019.
25.08.2019 відповідно до залізничної накладної № 51234656 на адресу Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» зі станції відправлення ПрАТ «ДТЕК Октябрьська ЦЗФ» було відправлено вагон, зокрема № 63163273 з вантажем - вугілля кам'яне марки ГР 0-100.
При прибутті вагонів за залізничною накладною № 45827458 на станцію Авдіївка Донецької залізниці залізницею проведено комісійне переважування маси вантажу на вагонних вагах, під час якого виявлено, що маса вантажу у вагоні № 63163273 не відповідає масі, вказаній у накладній, про що було складено комерційний акт № 482803/209 від 26.08.2019.
Позивач зазначив, що Акціонерне товариство «Українська залізниця», як перевізник належним чином не виконало зобов'язань щодо збереження вантажу під час перевезення, у зв'язку з чим зобов'язане відшкодувати позивачу збитки у розмірі 6 508,00 грн., заподіяні незбереженням прийнятого до перевезення вантажу згідно залізничної накладної № 51234656 від 25.08.2019.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.
Згідно з пунктом 2 статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 920 Цивільного кодексу України обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до статті 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Згідно з статтею 113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.
Згідно статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.
Відповідно до статті 130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Статтею 133 Статуту залізниць України передбачено, що передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.
Факт нестачі за спірним перевезенням підтверджений комерційним актом № 482803/209, відповідно до яких, недостача вугілля у вагоні № 63163273 складає 2 900 кг.
Приписами статті 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Згідно з частиною другою статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Згідно з пунктом 27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 1) 2 % маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0 - 6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м'ясо свіже; 2) 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 3) 1 % маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'ясні всякі; 4) 0,5 % маси всіх інших вантажів.
Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються:
- від маси брутто - для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці;
- від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.
З урахуванням вищевикладеного, фактична нестача вантажу у вагоні № 63163273 складає 2900 кг.
Загальна сума у рахунку-фактурі № 2308-10 від 23.08.2019 складає 3 915 340,55 грн. з ПДВ за 961,200 т.
Отже, з урахуванням граничного розходження маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, вартість нестачі вантажу становить 6 508,50 грн. з ПДВ.
Враховуючи те, що відповідачем було прийнято вантаж до перевезення та втрата вантажу відбулась під час його перевезення, відповідач є відповідальною особою за втрату вищезазначеного вантажу, а відтак позовні вимоги до відповідача про стягнення вартості втраченого вантажу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення суму збитків, в свою чергу, заперечення відповідача наведені у відзиві, повністю спростовуються встановленими фактичними обставинами справи.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вулиця Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код: 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (86065, Донецька обл., місто Авдіївка, проїзд Індустріальний, будинок 1; ідентифікаційний код: 00191075) збитки у розмірі 6 508 (шість тисяч п'ятсот вісім) грн. 50 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 17.04.2020
Суддя Н.І. Ягічева