Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"28" квітня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/424/20
Господарський суд Житомирської області у складі судді Кудряшової Ю.В.,
перевіривши матеріали позовної заяви
Житомирської обласної ради
до Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Садківської сільської ради
про визнання протиправними та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.05.2019 №31443635 та від 17.10.2018р.№28492054,
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування запису про державну реєстрацію права власності Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.05.2019 №31443635; визнання протиправним та скасування запису про державну реєстрацію права власності Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.10.2018 №28492054. Також позивач просить суд визнати за територіальними громадами сіл, селищ, міст Житомирської області в особі Житомирської обласної ради право власності на навчальне містечко цивільної оборони, що розташоване за адресою: Житомирська обл., м. Житомир, вул. Промислова, 1/154.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне нерухоме майно внаслідок проведення відповідачем неправомірних реєстраційних дій щодо реєстрації права власності на навчальне містечко цивільної оборони, що розташоване за адресою: Житомирська обл., м. Житомир, вул. Промислова, 1/154, за Житомирською обласною спілкою ветеранів Афганської війни. Внаслідок таких дій, на думку позивача, дане нерухоме майно протиправно вилучено із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Житомирської області.
Проаналізувавши зміст позову, суд дійшов висновку, що останні складаються з двох немайнових вимог (визнання протиправним та скасування запису про державну реєстрацію) та однієї (визнання права власності) - майнової.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви:
- позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ст. 6 Закону України "Про судовий збір").
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет 2020" визначено, що у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року становить 2102,00 грн.
Отже, судовий збір за дві немайнові вимоги становить - 4204,00 грн.
Разом з тим, оскільки одна із заявлених позовних вимог (визнання права власності) носить майновий характер, то позивачу необхідно визначити ціну позову та сплатити судовий збір із врахуванням вартості майна, право на яке він просить визнати.
В позовній заяві позивач відзначив, що ціна позову на момент подання позову не може бути визначена, оскільки у Житомирської обласної ради наявна виключно інформація про вартість об'єкта на момент його прийняття у 1994 році (відновна балансова вартість: 303994 тис. крб., відновна залишкова вартість 121221 тис. крб.), а об'єкт обліковувався на балансі Житомирської обласної спілкою ветеранів Афганської війни. Отже, обласною радою сплачено судовий збір за подання позову розмірі 4204 грн.
Проте, за наведених обставин, суд дійшов висновку, що відсутність у позивача інформації щодо вартості майна не звільняє його від обов'язку оплати судового збору у мінімальному розмірі, як за вимогу майнового характеру, в сумі 2102,00 грн.
Разом з тим, суд наголошує, що відповідно до ч. 4 ст. 124 ГПК України суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що судовий збір за подання даної позовної заяви сплачено не в повному обсязі.
Також згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Частиною 1 ст. 172 ГПК України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Вимоги до оформлення опису вкладення визначені Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку від 05.03.2009 р. № 270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку, є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Згідно з п.п. 59, 61 вищевказаної постанови внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Враховуючи викладене, належним доказом відправлення відповідачеві (відповідачам) копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.
Разом з тим, до позовної заяви позивачем подано лише копії фіскальних чеків від 21.04.2020.
За наведених обставин, суд не розцінює подані фіскальні чеки, як належний доказ направлення сторонам позовної заяви з додатками.
Таким чином, позивач не виконав вимоги п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 ГПК України, оскільки належних доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів не надав.
Відповідно до ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Також позовна заява повинна містити, серед іншого, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Житомирській обласній раді протягом 5 днів з дня закінчення строку дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) усунути недоліки позовної заяви шляхом подання суду:
- доказів сплати судового збору в сумі не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102,00 грн.);
- належних доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви листом з описом вкладення;
- попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
3. Роз'яснити Житомирській обласній раді , що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою згідно з ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвала суду підписана: 28.04.2020.
Суддя Кудряшова Ю.В.
Друк:
1 - в справу;
2 - позивачу (рек. з повід.)