Ухвала
27 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 320/3462/19
провадження № 61-6200ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області
від 21 листопада 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 18 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Житлово-будівельний кооператив ЖСК-24 «Моторостроитель», про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,
У травні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2 , третя особа - Житлово-будівельний кооператив ЖСК-24 «Моторостроитель» (далі - ЖБК ЖСК-24 «Моторостроитель»), про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
Бажаючи отримати субсидію з оплати за житлово-комунальні послуги, позивач дізналась, що для оформлення субсидії необхідна довідка про загальну площу її квартири, яку може видати лише керівник ЖБК ЖСК-24 «Моторостроитель» ОСОБА_2 Проте, остання відмовилась надавати їй таку довідку.
Крім того, позивач дізналася, що листом голови ЖБК ЖСК-24 «Моторостроитель» від 14 травня 2018 проінформовано Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області про її заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг станом на 01 травня 2018 року у сумі 592,35 грн, у зв'язку з чим позивачу було відмовлено в призначенні субсидії.
Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_1 просила суд зобов'язати ОСОБА_2 надати позивачу довідку про відсутність заборгованості з оплати за житлово-комунальні послуги.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області
від 21 листопада 2019 року (у складі судді Міщенко Т. М.) у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 18 лютого 2020 року
(у складі колегії суддів: Полякова О. З., Крилової О. В., Кухаря С. В.) рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області
від 21 листопада 2019 року залишено без змін.
27 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 листопада 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 18 лютого 2020 року, в якій заявник просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 8 частини статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та
у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову у цій даній справі є визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Отже, справа є незначної складності, тому є малозначною відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином
(рішення у справі «Зубац проти Хорватії», заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року).
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
При цьому, Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, доводи касаційної скарги, а також значення справи для сторін і суспільства, практику розгляду справ з даної категорії.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК Українисуд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 листопада 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 18 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Житлово-будівельний кооператив ЖСК-24 «Моторостроитель», про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: І. М. Фаловська
А. І. Грушицький
В. В. Сердюк