Ухвала
Іменем України
22 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 761/7781/16-ц
провадження № 61-6151ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 березня 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватне підприємство «Консалтингова група «Агро-Експерт», старший державний виконавець Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва, Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» про визнання дій та бездіяльності старшого державного виконавця протиправними,
встановив:
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеною вище скаргою, в якій просила визнати дії та бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні № 54194338 в частині визначення вартості нерухомого майна та передання його на реалізацію незаконними та визнати протиправним звіт про незалежну оцінку вартості майна, проведеного приватним підприємством «Консалтингова група «Агро-Експерт» (далі - ПП «Консалтингова група «Агро-Експерт»).
В обґрунтування скарги вказувала, що на виконанні у державного виконавця перебуває зведене виконавче провадження № 54194338 щодо примусового виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 08 червня 2016 про стягнення зі скаржника на користь Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (далі - ПАТ «Креді Агріколь Банк») заборгованості за кредитним договором у сумі 772 885, 28 грн та примусового виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 01 листопада 2018 про стягнення зі скаржника на користь банку заборгованості по відсоткам та пені. В процесі виконання рішення суду було реалізоване майно боржника на суму 1 074 624 грн. Разом з тим, під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження скаржник виявила порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» в частині проведення опису та оцінки належного їй майна.
Так постанова державного виконавця, відповідно до якої було здійснено опис та арешт майна скаржника від 21 вересня 2017 року, відсутня в автоматизованій системі виконавчого провадження. Крім того, постанова державного виконавця про призначення суб'єкта оціночної діяльності також винесена з порушенням строку на самостійне визначення вартості майна, в порушення вимог статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». Також заявка на реалізацію майна не містить відомостей, визначених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5. Крім того, державним виконавцем не було надіслано повідомлення про результати визначення вартості та оцінки майна стягувача.
З огляду на вищевикладене, скаржник вважала, що державним виконавцем було допущено бездіяльність, що призвело до порушення права скаржника на оскарження звіту про оцінку її майна, у зв'язку з чим остання звернулась до суду з вказаною скаргою.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 10 березня 2020 року, скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення за безпідставністю заявлених вимог.
30 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 березня 2020 року, в якій просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її скаргу.
Свої вимоги заявник обґрунтовує неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, зокрема, вказує, що суди невірно встановили фактичні обставини справи. Зазначає, що державним виконавцем виконувалось рішення Шевченківського районного суду від 01 листопада 2018 року, яке не набрало законної сили, виконавчий лист за яким не видавався. ОСОБА_1 посилається на те, що їй не було належним чином направлено повідомлення про результати визначення вартості та оцінки майна. Вказує, що постанова державного виконавця від 21 вересня 2017 року, відповідно до якої було здійснено опис та арешт майна скаржника відсутня в автоматизованій системі виконавчого провадження. Також, ОСОБА_1 зазначає, що суди не взяли до уваги той факт, що заявка щодо передачі на реалізацію нерухомого майна не містить форми реалізації арештованого майна. Крім того, вказує, що судом було безпідставно допущено до участі у розгляді справи представника ПАТ «Креді Агріколь Банк» Дивисенко Т. О., який не є адвокатом.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Суди встановили, що на виконанні у Святошинському районному відділі державної виконавчої служби міста Києва перебувало виконавче провадження № 54194338 з виконання виконавчого листа № 761/7781/16-ц, виданого Шевченківським районним судом міста Києва 25 травня 2017 року про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ПАТ «Креді Агріколь Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 772 885, 28 грн та судового збору.
23 червня 2017 року державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 54194338. Вказана постанова отримана скаржником 11 жовтня 2017 року.
27 червня 2017 року державний виконавець виніс постанову про арешт майна боржника. Вказана постанова отримана скаржником наручно 11 жовтня 2017 року.
21 вересня 2017 року державний виконавець виніс постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постановою було описане наступне майно: квартира двокімнатна, площею 85 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана постанова отримана скаржником 11 жовтня 2017 року.
10 листопада 2017 року представник стягувача звернувся до державного виконавця із заявою про призначення суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Юкрейніан Апрейзен».
26 грудня 2017 року державний виконавець звернувся з вимогою до ОСББ «Перемога 131-А», якою зобов'язав ОСББ надати інформаційну довідку, експлікацію поверхневого плану приміщення та копію правовстановлюючих документів на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
26 грудня 2017 року державний виконавець звернувся з вимогою до КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації», якою зобов'язав підприємство надати інформаційну довідку, експлікацію поверхневого плану приміщення та копію правовстановлюючих документів на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
19 січня 2018 року державний виконавець звернувся із запитами до приватного нотаріуса Рисс М. О., ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія Інтербудінвест» щодо надання інформації про наявність будь-якого майна у ОСОБА_1 та належним чином завірених копій документів, на підставі яких виникло вказане право власності.
19 січня 2018 року державний виконавець звернувся з вимогою до Святошинської РДА, якою зобов'язав адміністрацію надати витяг з Реєстру територіальної громади міста Києва про зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 .
22 січня 2018 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна скаржника в межах суми звернення стягнення.
05 лютого 2018 року від КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» надійшла відповідь за № 062/14-789 (И-2018) на вимогу від 26 грудня 2017 року.
02 березня 2018 року державний виконавець виніс постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, а саме: приватне підприємство «Консалтингова група «АРГО-ЕКСПРЕС», на яке покладено обов'язок надати експертну оцінку вартості арештованого майна. Вказана постанова отримана скаржником 30 березня 2018 року.
12 квітня 2018 року державним виконавцем складено акт, відповідно до якого призначено відповідального за зберігання арештованого майна (квартири).
07 травня 2018 року від приватного нотаріуса надійшла відповідь № 20/01-16 від 03 травня 2018 на запит державного виконавця від 19 січня 2018 року.
17 вересня 2018 суб'єктом оціночної діяльності - експертом ПП «Консалтингова група «Агро-Експерт» Ковтюх Н. П. складено висновок про вартість майна: двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є скаржник. Відповідно до вказаного висновку, ринкова вартість квартири становить 1 158 000 грн. Висновок отриманий державним виконавцем 25 вересня 2018 року.
26 вересня 2018 року державним виконавцем сторонам виконавчого провадження надіслано повідомлення про результати визначення вартості оцінки арештованого майна по ВП № 54194338.
01 жовтня 2018 року державним виконавцем було складено акт про неможливість виконання рішення суду в інший спосіб, окрім реалізації арештованого нерухомого майна боржника через відсутність доходів та будь-якого іншого майна, на яке можливо звернути стягнення.
19 жовтня 2018 року та 25 жовтня 2018 року від представника стягувача надійшло повідомлення про відсутність заперечень щодо визначеної вартості майна.
04 грудня 2018 року від держаного підприємства «СЕТАМ»(далі -ДП «СЕТАМ») до Святошинського районного відділігудержавної виконавчої служби міста Києва надійшов супровідний лист за № 10716/18-18-18, яким державного виконавця повідомлено про відомості щодо реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів (р.№ лота НОМЕР_1 , квартира АДРЕСА_1 , дата та час проведення - 28 листопада 2018 року о 09:00, початкова ціна продажу майна - 1 158 000 грн). Відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 372438 торги не відбулись, про що ДП «СЕТАМ» 04 грудня 2018 року листом повідомило державного виконавця.
Згідно з протоколом про проведення електронних торгів № НОМЕР_2 торги відбулись 11 січня 2019 року, ціна продажу лота (квартира АДРЕСА_1 з приміткою «ІПОТЕКА») - 1 074 624 грн.
Крім того, 11 січня 2019 року державний виконавець виніс постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження ВП № 54194338, а саме виконавчих проваджень ВП № 54194338, № 58031358 щодо боржника ОСОБА_1
29 січня 2019 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 54194338 у зв'язку з фактичним повним виконанням рішення суду.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статі 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Таким чином, встановивши відсутність доказів протиправності дій державного виконавця щодо проведення у рамках виконавчого провадження оцінки нерухомого майна, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про відмову у задоволенні скарги.
Наведені у касаційній скарзі доводи аналогічні тим, які було викладено заявником у апеляційній скарзі, які обґрунтовано відхилені судом. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що її доводи зводяться до переоцінки доказів, що не належить до повноважень суду касаційної інстанції.
Оскільки правильне застосовування судами попередніх інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ухвалив:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 березня 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватне підприємство «Консалтингова група «Агро-Експерт», старший державний виконавець Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва, Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк», про визнання дій та бездіяльності старшого державного виконавця протиправними відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
С. О. Карпенко
В. А. Стрільчук