Ухвала
Іменем України
14 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 2-1384/2010
провадження № 61-5598ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Енергодарського міського суду Запорізької області від 04 грудня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного судувід 25 лютого 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії заступника начальника Маневицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Наумчук Ольги Володимирівни та зобов'язання вчинення певних дій, стягувач-ОСОБА_2 ,
встановив:
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії заступника начальника Маневицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі - Маневицький районний ВДВС ГТУЮ у Волинській області) Наумчук О. В. та зобов'язання вчинення певних дій, стягувач - ОСОБА_2 .
В обґрунтування скарги зазначав, що в провадженні заступника начальника Маневицького районного ВДВС ГТУЮ у Волинській області Наумчук О. В. знаходиться виконавчий лист № 2-1384 від 22 січня 2010 року, виданий Енергодарським міським судом Запорізької області про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на неповнолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4частини всіх видів його заробітку щомісячно до повноліття дитини, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 06 червня 2009 року.
17 вересня 2019 року заступником начальника Маневицького районного ВДВС ГТУЮ у Волинській області Наумчук О. В. винесено постанови: про накладення штрафу на боржника ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у розмірі 72 878, 73 грн; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими та аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.
Зазначені постанови ОСОБА_1 вважає незаконними, а накладення штрафу в розмірі 72 878, 73 грн безпідставним, оскільки виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику, чого зроблено не було. Тобто, походження заборгованості зі сплати аліментів за період з 06 липня 2009 року по 01 вересня 2019 року в розмірі 145 757, 46 грн жодним доказом не підкріплено. Відповідно, заступником начальника Маневицького районного ВДВС ГТУЮ у Волинській області Наумчук О. В. незаконно визначено розмір штрафу, не зазначено у яких відсотках від боргу він обрахований. Наведене, на думку скаржника, є безумовною підставою для скасування вищевказаної постанови та інших постанов.
Просив суд визнати неправомірними та скасувати постанови заступника начальника Маневицького районного ВДВС ГТУЮ у Волинській області Наумчук О. В. від 17 вересня 2019 року: про накладення арешту на боржника ОСОБА_1 в розмірі 72878, 73 грн; про встановлення тимчасового обмеження у праві полюванні; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими та аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
Ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 04 грудня 2019 року, залишеною без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 25 лютого 2020 року,скаргу залишено без задоволення.
20 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Енергодарського міського суду Запорізької області від 04 грудня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного судувід 25 лютого 2020 року. Свої вимоги заявник обґрунтовує неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що при ухваленні судових рішень суди попереднії інстанцій не врахували, що він був позбавлений права надати суду заперечення на відзив, який надійшов від начальника Маневицького районного ВДВС ГТУЮ у Волинській області Литвинчук С.М., чим порушили його право на повноцінний захист. Також зазначає, що державним виконавцем не було надано суду доказів заборгованості за своїм сукупним розміром, що перевищує три роки, оскільки період виникнення заборгованості по аліментним зобов'язанням до 28 серпня 2018 року (тобто до набрання чинності Законом України № 2475-VIII від 03 липня 2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання»), не може бути прийнятий до уваги при розрахунку заборгованості для застосування трирічного терміну для цілей винесення постанови про накладення штрафу, а отже дії державного виконавця щодо прийняття таких постанов не можна вважати правомірними.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Суди встановили, що заочним рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 08 жовтня 2009 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на неповнолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі1/4частини всіх видів його заробітків щомісячно, до повноліття дитини, але не менш, ніж 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 06 липня 2009 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітків щомісячно, до досягнення неповнолітньою донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, починаючи стягнення з 06 липня 2009 року. Рішення набрало законної сили 20 жовтня 2009 року.
На підставі вищезазначеного рішення Енергодарським міським судом Запорізької області було видано виконавчий лист 2-1384/2009 та 27 січня 2010 року ВДВС Енергодарського МУЮ відкрито виконавче провадження № 16922830 з примусового виконання виконавчого листа.
02 лютого 2017 року зазначене виконавче провадження № 16922830 було прийнято до провадження Маневицького районного ВДВС ГТУЮ у Волинській області.
17 вересня 2019 року заступником начальника відділу Маневицького районного ВДВС ГТУЮ у Волинській області Наумчук О. В. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-1384 винесено постанову про накладення штрафу на боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ОСОБА_2 у розмірі 72 878, 73 грн.
Зі змісту зазначеної постанови державного виконавця вбачається, що підставою для накладення штрафу на боржника є наявна у ОСОБА_1 заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої, згідно розрахунку за період з 06 липня 2009 року по 01 вересня 2019 року становить 145 757, 46 грн, що перевищує суму відповідних платежів за три роки.
Також, постановами заступника начальника відділу Маневицького районного ВДВС ГТУЮ у Волинській області Наумчук О. В. від 17 вересня 2019 року, відносно заявника ОСОБА_1 встановлені тимчасові обмеження у праві полювання; у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холодною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; у праві виїзду за межі України; у праві керування транспортними засобами, до погашення заборгованості зі сплати аліментів.
Зі змісту оскаржуваних постанов державного виконавця встановлено, що підставою для застосування таких обмежень до боржника є наявна у ОСОБА_1 заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої, згідно розрахунку за період з 06 липня 2009 року по 01 вересня 2019 року становить 145 757, 46 грн, що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статі 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини першої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
Відповідно до пунктів 1-4 частини дев'ятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, діючій на час винесення постанови) за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови:
1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
При цьому, відповідно до статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» Строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Беручи до уваги вищенаведене, державний виконавець при винесенні оскаржуваних постанов діяв відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», тому суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання незаконними дій заступника начальника Маневицького районного ВДВС ГТУЮ у Волинській області Наумчук О. В. та зобов'язання вчинення певних дій.
Наведені у касаційній скарзі доводи аналогічні тим, які було викладено заявником у апеляційній скарзі, які обґрунтовано відхилені судом.
Оскільки правильне застосовування судами попередніх інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ухвалив:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Енергодарського міського суду Запорізької області від 04 грудня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного судувід 25 лютого 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії заступника начальника Маневицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Наумчук Ольги Володимирівни та зобов'язання вчинення певних дій, стягувач- ОСОБА_2 відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
С. О. Карпенко
В. А. Стрільчук