Справа № 951/231/20
Справа № 3/951/192/2020
28 квітня 2020 року суддя Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець О.Б., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Козівського відділення поліції Бережанського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -
09.03.2020 року 00 год. 39 хв. в смт.Козова по вул.Марії Заньковецької, 1, гр. ОСОБА_1 керував автомобілем Opel «Ascona» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, невиразна мова, запах алкоголю з порожнини рота Від проходження огляду на стан сп'яніння водій відмовився на місці зупинки при двох свідках, також відмовився від проходження даного тесту в медичному закладі.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №051052 від 09.03.2020 року констатовано, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України і його дії кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не з'явилась, хоча повідомлялась належним чином про місце, дату та час розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило, а відтак, відповідно до вимог ст.268 КУпАП, вважаю за можливе здійснювати розгляд справи у його відсутності.
Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення свідки в судове засідання не з'явились. Суд направляв судові повістки про явку в судове засідання з метою допиту останніх.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст.252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного висновку.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Згідно з п.1.3. Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Факт вчинення та вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується належними і допустимими доказами у відповідності до ст.251 КУпАП, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №051052 від 09.03.2020 року, рапортом ст. інспектора-чергового Козівського ВП Бережанського ВП ГУНП в Тернопільській області Пітури П.В. від 09.03.2020 року, направленням на огляд водія ТЗ з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.03.2020 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 09.03.2020 року, а також відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції.
Пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за №1413/27858, передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п.4 розділу І вищезазначеної Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Сам факт відмови на вимогу поліцейського від проходження огляду на стан сп'яніння становить закінчений склад правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст.247 КУпАП відсутні.
Відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП зазначено, серед іншого, що при накладенні стягнення має враховуватись характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі.
Тобто санкція ч.1 ст.130 КУпАП є безальтернативною, а ч.2 ст.33 КУпАП не дозволяє при розгляді справ про порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При цьому, вважаю за необхідне, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 грн. з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк один рік.
Положеннями ст.40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи на яку накладено адміністративне стягнення, стягується судовий збір в розмірі 420,40 гривень.
Керуючись ч.1 ст. 130, ст.ст. 283-285 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 грн. (десять тисяч двісті гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень сорок копійок) на користь держави.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Суддя О.Б.Гриновець