Ухвала
27 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 759/18863/19
провадження № 22-ц/824/7760/2020
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Кравець В.А., перевіривши відповідність вимогам статті 356 ЦПК України апеляційної скарги представника Київської міської ради - Хрущ Антоніни Павлівни на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 04 березня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, -
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права власності в порядку спадкування.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 04 березня 2020 рокупозов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду, 03 квітня 2020 року представник Київської міської ради - Хрущ Антоніна Павлівна звернулася до суду з апеляційною скаргою.
Згідно з вимогами статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Отже, апеляційну скаргу подано в межах строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Одночасно з апеляційною скаргою від апелянта надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому останній зазначає, що згідно Бюджетного кодексу України, бюджетні установи - це органи державної влади, органи місцевого самоврядування , а також організації, створені ними у встановленому законом порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими, а тому вказує, що апелянт не має фінансової змоги сплатити судовий збір.
За змістом частини першої статті 136 ЦПК України, статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій статті 136 ЦПК України, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (пункт 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» (Shishkovv. Russia).
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У клопотанні заявник посилається на те, що Київська міська рада є бюджетною установою і є неприбутковою, а тому вказує, що апелянт не має фінансової змоги сплатити судовий збір.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що доводи, наведені апелянтом, не дають підстав для задоволення його клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
Окрім того, заявником не підтверджено,що Київська міська рада матиме на рахунку грошові кошти для оплати судового збору до закінчення перегляду даної справи судом апеляційної інстанції.
Ураховуючи наведене, заявлене представником Київської міської радиклопотання про відстрочення сплати судового збору не містить достатніх доводів, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» є підставою для відстрочення сплати судового збору, тому у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.
У статті 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із підпунктом 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
За подання позовної заяви підлягав сплаті судовий збір у розмірі 6 377,35 грн.
Таким чином, за подання апеляційної скарги на рішення суду підлягає сплаті судовий збір у розмірі 9 566 грн (6 377,35*150%).
Отже, апелянту за подання апеляційної скарги необхідно сплати судовий збір у розмірі 9 566 грн на реквізити Київського апеляційного суду:
Отримувач коштівУК у Солом. р-ні/Соломян. р-н/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувачаUA548999980313101206080026010 Код класифікації доходів бюджету 22030101 Адреса суду м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.
З огляду на викладене, апелянту необхідно надіслати на адресу суду оригінал квитанції про сплату судового збору, який відповідатиме вищевказаним нормам закону.
Згідно з частиною другою статті 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, яка передбачає залишення позовної заяви (апеляційної скарги) без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків.
Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
За вказаних обставин, апелянту слід продовжити строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд -
У задоволенні клопотання представника Київської міської ради - Хрущ Антоніни Павлівни про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Надати Київській міській раді строк до 27 травня 2020року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали, для надіслання на адресу суду оригіналу квитанції про сплату судового збору.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та такою, що підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя В.А. Кравець