03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/7566/2020 Головуючий в суді 1 інстанції Муранова-Лесів І.В.
Унікальний номер справи: 359/2214/19
27 квітня 2020 року Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача Ящук Т.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_2 , на рішення Бориспільського районного суду Київської області від 14 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів,
встановив:
Рішенням Бориспільського районного суду Київської області від 14 лютого 2020 року задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів.
Не погоджуючись з рішенням, 11 квітня 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, яка подана з порушенням вимог ст. 356 ЦПК України, оскільки до апеляційної скарги додано копію квитанції від 10 квітня 2020 року про сплату судового збору в розмірі 1152, 60 грн., а не оригінал.
Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами).
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути доказом сплати судового збору.
Тобто, скаржнику слід надати оригінал квитанції від 10 квітня 2020 року про сплату судового збору в розмірі 1152 грн. 60 коп.
Крім того, в порушення п.2 ч.4 ст. 356 ЦПК України, до апеляційної скарги не додано копії скарги відповідно до кількості учасників справи.
Згідно з описом вкладення цінного листа від 11.04.2020 року на адресу суду апеляційної інстанції надіслано поштове відправлення, в якому міститься апеляційна скарга, кількістю 1 шт. на 13 аркушах.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, а скаржнику - надати строк для усунення недоліків, попередивши, що в разі невиконання даної ухвали, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_2 , на рішення Бориспільського районного суду Київської області від 14 лютого 2020 року - залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків, викладених у мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання даної ухвали, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.
Суддя-доповідач: Т.І. Ящук