іменем України
справа № 640/11909/19
провадження № 22-ц/818/2684/20
28 квітня 2020 року
м. Харків
Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Котелевець А.В.,
суддів - Коваленко І.П., Тичкової О.Ю.,
учасники справи:
позивач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Цукровик-76»,
відповідач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
відповідач - Державне комплексне торгівельне підприємство «Хрещатик»,
відповідач - Департамент реєстрації Харківської міської ради,
третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Алексєєва Ліана Леонідівна,
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чучукало Владислав Леонідович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін апеляційну скаргу Саламахи Віталія Руслановича - представника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Цукровик-76» на рішення Київського районного суду м. Харкова від 24 січня 2020 року в складі судді Зуба Г.А.,
В червні 2019 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Цукровик-76» (далі - ОСББ «Цукровик-76») звернулося до суду з позовом до фізичної особи - підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державного комплексного торгівельного підприємства «Хрещатик» (далі - ДКТП «Хрещатик»), Департаменту реєстрації Харківської міської ради (далі - Департамент реєстрації ХМР), треті особи - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Алексєєва Ліана Леонідівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чучукало Владислав Леонідович, про визнання правочину недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Позовна заява мотивована тим, що ОСББ «Цукровик-76» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . 01 липня 2016 року після проведення державної реєстрації позивачу стало відомо про те, що нежитлові приміщення № 1а-Ха, 1-ХХУП в літ. «А-5» в цьому будинку належать на праві власності ОСОБА_1 - на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 21 червня 2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чучукало В.Л. за реєстровим № 635, згідно з яким ДКТП «Хрещатик» передало у власність ФОП ОСОБА_1 за згодою його дружини ОСОБА_2 нежитлові приміщення підвалу № 1а-Ха, 1-ХХУП; 1-го поверху № 3, 4, 6-8 в літ. «А-5» загальною площею 683,8 кв м; та ОСОБА_3 - на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 02 серпня 2006 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Алексєєвою Л.Л. за реєстровим № 7986, згідно з яким ФОП ОСОБА_1 продав ОСОБА_3 нежитлові приміщення підвалу № 1а-Ха; 1-го поверху № 3, 4, 6-8 в літ. «А-5» загальною площею 204,0 кв м за вказаною адресою.
Зазначає, що вказані нежитлові підвальні приміщення призначені для забезпечення експлуатації будинку АДРЕСА_1 та побутового обслуговування його мешканців, оскільки в цих приміщеннях розташоване відповідне обладнання та комунікації, зокрема: пост управління тепломережі, трубопроводи, повітрозабірники, стояки тощо. Отже, ці приміщення є необхідними для забезпечення належної експлуатації багатоквартирного будинку в цілому, тому є спільною сумісною власність його співвласників, що не підлягає відчуженню.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив: визнати недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений 21 червня 2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чучукало В.Л. за реєстровим № 635 між ДКТП «Хрещатик» та ФОП ОСОБА_1 ; визнати нікчемним договір купівлі-продажу, посвідчений 02 серпня 2006 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Алексєєвою Л.Л. за реєстровим № 7986 між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; витребувати від ФОП ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_2 на користь ОСББ «Цукровик-76» нежитлові приміщення підвалу № 1а-Ха, 1-ХХУП; 1-го поверху № 3, 4, 6-8 в літ. «А-5» загальною площею 683,8 кв м в будинку АДРЕСА_1 ; витребувати від ОСОБА_3 нежитлові приміщення підвалу № 1а-Ха; 1-го поверху № 3, 4, 6-8 в літ. «А-5» загальною площею 204,0 кв м в будинку АДРЕСА_1 ; скасувати державну реєстрацію права власності ФОП ОСОБА_1 на нежитлові приміщення підвалу № 1а-Ха, 1-ХХУП; 1-го поверху № 3, 4, 6-8 в літ. «А-5» загальною площею 683,8 кв м в будинку АДРЕСА_1 ; скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення підвалу № 1а-Ха; 1-го поверху № 3, 4, 6-8 в літ. «А-5» загальною площею 204,0 кв м в будинку АДРЕСА_1 .
12 липня 2019 року ОСОБА_5 - представник Департаменту реєстрації ХМР подала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог до Департаменту реєстрації ХМР.
Відзив мотивовано тим, що державна реєстрація речових прав на спірний об'єкт нерухомості - підвальні приміщення 1-го поверху в літ. «А-5» в будинку АДРЕСА_1 проведена в 2006 році державним реєстратором Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» (далі - КП «ХМБТІ»). Отже, Департамент реєстрації ХМР є неналежним відповідачем. Визнання в судовому порядку договору купівлі-продажу недійсним породжує такі ж наслідки, як і судове рішення про скасування державної реєстрації права власності та є підставою для внесення до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації прав.
18 липня 2019 року ОСОБА_6 - представник ОСОБА_3 подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відзив мотивовано недоведеністю позовних вимог, оскільки ОСББ «Цукровик-76» не був і не є власником спірних нежитлових приміщень.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 24 січня 2020 року в задоволенні позову ОСББ «Цукровик-76» відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірні нежитлові приміщення не перебували у власності мешканців будинку АДРЕСА_1 , оскільки не відносяться до допоміжних приміщень. У зв'язку з цим правові підстави для витребування цього майна від добросовісних набувачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відсутні.
03 березня 2020 року Саламаха Віталій Русланович - представник ОСББ «Цукровик-76» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що належність спірних підвальних приміщень в будинку АДРЕСА_1 до допоміжних приміщень, які призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, підтверджується матеріалами інвентаризаційної справи, витребуваної судом від КП «ХМБТІ», та актом обстеження інженерних та внутрішньобудинкових мереж та систем від 23 січня 2020 року, складеного за участю представників Департаменту житлового господарства ХМР, Комплексу «Харківводовідведення», заступника генерального директора Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» та голови правління ОСББ «Цукровик-76». Зазначає, що рішення ухвалено без врахування правової позиції, що міститься в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року (провадження № 908/816/17). Оскільки вказані приміщення належать до спільного (неподільного) майна багатоквартирного будинку та є спільною сумісною власністю його співвласників, отже не підлягають відчуженню
15 квітня 2020 року Татузян Аліна Едуардівна - представник ОСОБА_3 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Відзив мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Департамент реєстрації ХМР, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Алексєєва Л.Л., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чучукало В.Л. рішення суду першої інстанції не оскаржили, право на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України).
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Спірними є нежитлові приміщення підвалу № 1а-Ха, 1-ХХУП; 1-го поверху № 3, 4, 6-8 в літ. «А-5» загальною площею 683,8 кв м в будинку АДРЕСА_1 .
Матеріали справи свідчать, що будинок АДРЕСА_1 зареєстровано КП «ХМБТІ» 29 березня 1996 року в цілому за Асоціацією «Харківцукровик» на підставі рішення ХМР від 30 липня 1947 року № 735.
24 липня 2001 року КП «ХМБТІ» зареєструвало в цілому житловий будинок літ. «А-5» по АДРЕСА_1 за Державою Україна в особі Верховної ради України (користувач - Господарська асоціація «Харківцукор») на підставі частини першої статті 32 Закону України «Про власність» та довідки про балансову належність від 23 липня 2001 року № 06-04/108.
На підставі рішення Господарського суду Харківської області від 25 квітня 2005 року за Державою в особі Міністерства аграрної політики України визнано право власності, зокрема, на: житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 3 760,6 кв м та гараж загальною площею 164,9 кв м, розташований на прибудинковій території житлового будинку АДРЕСА_1 . Право власності зареєстровано КП «ХМБТІ» 16 травня 2006 року (а. с. 108-11 т. 1; а. с. 28 т. 2).
На підставі дозволу Міністра аграрної політики України Баранівського О.П. від 19 травня 2006 року № 37-24-15/7646 надано дозвіл на реалізацію нежитлових приміщень підвалу № 1а-Ха, 1-ХХУП; 1-го поверху № 3, 4, 6-8 в літ. «А-5» загальною площею 683,8 кв м в будинку АДРЕСА_1 .
21 червня 2006 року укладено Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, відповідно до умов якого ДКТП «Хрещатик» передало у власність ФОП ОСОБА_1 нежитлові приміщення підвалу № 1а-Ха, 1-ХХУП; 1-го поверху № 3, 4, 6-8 в літ. «А-5» загальною площею 683,8 кв м в будинку АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чучукало В.Л. за реєстровим № 635. Державна реєстрація прав та їх обтяжень здійснена 27 червня 2006 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 15208565.
22 червня 2006 року складено акт прийому-передачі, згідно з яким ДКТП «Хрещатик» передало, а ФОП ОСОБА_1 прийняв нежитлові приміщення в будинку АДРЕСА_1 загальною площею 683,80 кв м.
Право власності ФОП ОСОБА_1 на дане нерухоме майно зареєстровано КП «ХМБТІ» 27 червня 2006 року, реєстраційний номер 15208565, номер запису 2794 в книзі 1 (а. с. 23, 29-30 т. 1; а. с. 22, 25 т. 2).
02 серпня 2006 року укладено Договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_3 купила нежитлові приміщення підвалу № 1а-Ха; 1-го поверху № 3, 4, 6-8 в літ. «А-5» загальною площею 204,0 кв м в будинку АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Алексєєвою Л.В. за реєстровим № 7986. Державна реєстрація прав та їх обтяжень здійснена 10 серпня 2006 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 15683237, номер правочину 1476845. Право власності на нерухоме майно зареєстровано КП «ХМБТІ» 10 серпня 2006 року, номер запису 2794 в книзі 1 (а. с. 24, 31 т. 1; а. с. 40-41 т. 2).
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2008 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 18 червня 2019 року та ухвалою Верховного Суду України від 10 грудня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано ФОП ОСОБА_1 добросовісним набувачем нежитлових приміщень підвалу № 1-ХХУП загальною площею 479,8 кв м в будинку АДРЕСА_1 . Визнано за ФОП ОСОБА_1 право власності на нежитлові приміщення підвалу № 1-ХХУП загальною площею 479,8 кв м в будинку АДРЕСА_1 . В задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу вказаних нежитлових приміщень, укладеного 21 червня 2006 року між ДКТП «Хрещатик» та ФОП ОСОБА_1 , відмовлено (а. с. 112-124 т. 1).
Згідно з відповідями Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Виконавчого комітету ХМР від 10 серпня 2006 року та № 15363 та від 05 вересня 2006 року № 15364, КП «ХМБТІ» від 21 серпня 2006 року № 5460 житловий будинок АДРЕСА_1 не відноситься до об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова, приватизація спірних підвальних приміщень за вказаною адресою не здійснювалась (а. с. 44, 50-51, 55 т. 2).
За змістом частини другої статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках.
Конституційний Суду України у своєму рішенні від 02 березня 2004 року № 4 визначив, що положення частини першої статті 1, положення пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» треба розуміти так, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.
Статтею першою Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення), а нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом нерухомого майна.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у багатоквартирних житлових будинках можуть розміщуватись як допоміжні приміщення, так і інші приміщення, які не є допоміжними, а є нежитловими приміщеннями, призначеними для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійними об'єктами цивільно-правових відносин не віднесених до житлового фонду (частина третя статті 4 ЖК України) і в результаті приватизації квартир такого будинку їх мешканцями право власності у останніх на ці приміщення не виникає.
Для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного житлового будинку, призначених для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку, які віднесені до житлового фонду, і нежилих приміщень, призначених для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру, що є самостійними об'єктами цивільно-правових відносин, не віднесених до житлового фонду, необхідно виходити як з місця їх розташування, так і з загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема, способу і порядку їх використання.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, надав їм належну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про те, що спірні приміщення є нежитловими приміщеннями, не входять до житлового фонду та не є допоміжними приміщеннями, які можуть бути у спільній власності мешканців будинку, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових примішень підвалу № 1а-Ха, 1-ХХУП; 1-го поверху № 3, 4, 6-8 в літ. «А-5» загальною площею 683,8 кв м в будинку АДРЕСА_1 , укладеного між ДКТП «Хрещатик» та ФОП ОСОБА_1 , а також визнання нікчемним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень підвалу № 1а-Ха; 1-го поверху № 3, 4, 6-8 в літ. «А-5» загальною площею 204,0 кв м в будинку АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п.1, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Саламахи Віталія Руслановича - представника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Цукровик-76» залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 24 січня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 28 квітня 2020 року.
Головуючий А.В.Котелевець
Судді І.П.Коваленко
О.Ю.Тичкова