Справа № 613/258/19
Провадження № 22-ц/818/2084/20
28 квітня 2020 року
м.Харків
Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Овсяннікової А.І.
суддів - Коваленко І.П., Тичкової О.Ю.
учасники справи:
позивач Дергачівська місцева прокуратура Харківської області в інтересах Богодухівської міської ради Харківської області
відповідач ОСОБА_1
розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 27 листопада 2019 року у складі судді Шалімова Д.В. по справі № 613/258/19 за позовом Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах Богодухівської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-
У лютому 2019 року Дергачівська місцева прокуратура Харківської області звернулась до суду з позовом в інтересах Богодухівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
В обґрунтування позову зазначає, що рішенням VIII сесії V скликання від 21 грудня 2006 року №437-V Богодухівської міської ради надано дозвіл ФОП ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,60 га за адресою: АДРЕСА_1 для обслуговування комплексу (будівля контори, виробничий комплекс, гаражі, вбиральня) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Згідно пункту 1 рішення ХLVІ сесії V скликання Богодухівської міської ради від 17 вересня 2010 року №2880-VОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування комплексу за рахунок земель запасу промисловості. Пунктом 2 цього ж рішення ОСОБА_1 надано в оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 0,6044 га за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 28 січня 2019 року №154128635 право власності на комплекс за ОСОБА_1 зареєстровано 05 грудня 2006 року. Однак, станом на 28 січня 2019 року реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 0,6044 га не проведено, тобто на даний час земельна ділянка перебуває у комунальній власності Богодухівської міської ради.
З 01 березня 2016 року по 31 грудня 2018 року ОСОБА_1 користувався земельною ділянкою без документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою, а тому не міг бути суб'єктом плати за землю у формі земельного податку. При цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача за вказаний період була орендна плата. Проте, ОСОБА_1 в цей період часу використовував земельну ділянку без укладення договору оренди.
Недоотримана Богодухівською міською радою орендна плата за використання земельної ділянки підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до інформації ГУ Держгеокадастру у Харківській області Відділу у Богодухівському районі Харківської області нормативно грошова оцінка земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 за 1 кв.м. станом на 2016 рік становить 177,17 грн./м.кв., станом на 2017 рік становить 187,80 грн./м.кв., за 2018 рік становить 187,80 грн./м.кв. Таким чином, нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 0,6044 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 станом на 2016 рік становить - 1 070 815,48 грн., на 2017 рік - 1 135 063,20 грн., на 2018 рік - 1 135 063,20 грн.
Розмір недоотриманих доходів склав з 01 березня 2016 по 31 грудня 2016 року - (1 070 815,48*3%)/12*10 = 26 770,39 грн.; за 2017 рік 1 135 063,20*3% = 34 051,90 грн.; за 2018 рік -1 135 063,20*3% = 34 051,90 грн. за рік., загалом - 94 874,19 грн.
Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Богодухівської міської ради безпідставно збережені кошти у сумі 94 874,19 гривень.
Представник Богодухівської міської ради позов підтримав.
Відповідач ОСОБА_1 проти задоволення позову заперечував. Договір оренди земельної ділянки між ним та Богодухівською міською радою не укладався, орендна плата йому не нараховувалась. Він є власником комплексу за адресою: АДРЕСА_1 з 05 лютого 2006 року, у зв'язку з чим відповідно до вимог чинного законодавства до нього перейшло право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені. Він є платником земельного податку з фізичних осіб за земельну ділянку, розмір якого з 01 березня 2016 по 31 грудня 2016 року складає 5 702,16 грн., за 2017 рік 6 044,32 грн., 2018 рік 6 044,32 грн. Прокуратурою не надано жодних доказів щодо самовільного користування ним земельною ділянкою площею 0,6044 га за зазначеною вище адресою. Акт обстеження земельної ділянки не містить в собі доказів використання земельної ділянки саме ним.
Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 27 листопада 2019 року позовну заяву Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах Богодухівської міської ради Харківської області задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Богодухівської міської ради Харківської області кошти у сумі 94 874 грн. 19 коп. та на користь Прокуратури Харківської області судовий збір у сумі 1 921 грн.
Рішення мотивовано тим, що ОСОБА_1 користується спірною земельною ділянкою, що перебуває у комунальній власності Богодухівської міської ради, без укладення договору оренди, у зв'язку з чим недоотримана орендна плата у сумі 94 874,19 грн. підлягає стягненню з відповідача.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Дергачівською місцевою прокуратурою не наведено виключних підстав для звернення з позовом в інтересах міської ради. Також, приймаючи позов до розгляду, суд першої інстанції не перевірив дотримання прокурором порядку, встановленого частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» при зверненні до суду з позовом в інтересах Богодухівської міської ради.
Об'єктом оренди може бути земельна ділянка, яка є сформованою як об'єкт цивільних прав. Однак обставини щодо визначення меж і кадастрового номера земельної ділянки, що складається із земельних ділянок, занесення інформації стосовно земельної ділянки до Державного земельного кадастру, формування цієї земельної ділянки у розумінні наведеної норми статті 79-1 ЗК України, за користування якими прокурором заявлені вимоги про стягнення спірної суми, не встановлені.
Суд не врахував встановлений законом порядок визначення розміру нормативної грошової оцінки як основи визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності (пункти 6.11, 6.12, 6.13), а тому визнав позовні вимоги доведеними, не перевіривши відповідність здійснених прокурором нарахувань визначеному вище порядку визначення розміру нормативної грошової оцінки.
У відзиві на апеляційну скаргу Дергачівська місцева прокуратура Харківської області просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Прокурором в позовній заяві зазначено, що необхідність звернення з позовною заявою зумовлена потребою захистити інтереси держави, яка надала органам місцевого самоврядування права розпорядження землями територіальних громад в порядку та спосіб, які передбачені Земельним кодексом України. Таке звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання - оплатності користування землями комунальної власності.
Усвідомлюючи порушення інтересів територіальної громади та маючи відповідні повноваження для їх захисту, Богодухівська міська рада за їх захистом до суду не зверталась, а тому наявні підстави для пред'явлення позову.
ОСОБА_1 , не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшив вартість власного майна, а міською радою втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто, має місце факт безпідставного збереження саме орендної плати ОСОБА_1 за рахунок позивача Богодухівської міської ради Харківської області.
Вважає, що вимоги щодо розміру земельної ділянки є доведеними.
У відзиві на апеляційну скаргу Богодухівська міська рада просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
ОСОБА_1 з 01 березня 2016 року по 31 грудня 2018 року користувався спірною земельною ділянкою без укладення договору оренди землі, у зв'язку з чим значні грошові кошти від сплати орендної плати не отримав бюджет міської ради.
Колегія суддів, вислухав суддю - доповідача, дослідив матеріали справи та обговорив доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню .
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01 грудня 2006 року ОСОБА_1 є власником комплексу за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням VІІІ сесії V скликання Богодухівської міської ради Харківської області від 21 грудня 2006 року№ 437- V вирішено надати ФОП ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в АДРЕСА_1 для обслуговування комплексу ( будівля контори, виробничий комплекс, гаражі, вбиральня) по фактичному користуванню площею орієнтовно 0,60 га за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
10 вересня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Богодухівського міського голови з проханням затвердити проект відведення земельної ділянки та надати в оренду на 49 років земельну ділянку із земель промисловості, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,6044 га для обслуговування майнового комплексу.
Рішенням ХL VІ сесії V скликання Богодухівської міської ради Харківської області від 17 вересня 2010 року №2880- V затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 розташованої в межах АДРЕСА_1 для обслуговування комплексу (будівля контори, виробничій комплекс, гаражі, вбиральня) за рахунок земель запасу промисловості та надано ОСОБА_1 в оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 0,6044 га. За цією адресою; зобов'язано ОСОБА_1 в місячний термін укласти з міською радою договір оренди земельної ділянки та інші документи до цього договору від імені міської ради.
Рішенням ХLІІІ сесії VІ скликання Богодухівської міської ради Харківської області №1825- VІ від 29 квітня 2014 року затверджено ставки орендної плати за землю на території Богодухівської міської ради.
Відповідно до акту обстеження земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 від 24 січня 2019 року, комісія на виконання розпорядження Богодухівського міського голови від 12 червня 2018 року №38 провела візуальне обстеження земельної ділянки та в результаті обстеження виявлено, що на земельній ділянці розташований комплекс, а саме: будівля контори, виробничий комплекс, гаражі, вбиральня. Земельна ділянка з усіх сторін огороджена парканом з залізобетонних плит та частково - дерев'яного паркана. На території комплексу на момент перевірки розміщені дві транспортні одиниці ( можливо несправні). Біля в'їзних воріт на стіні будівлі розміщена станція ( заправка) для зарядки електромобілів. Сніг на території комплексу частково розчищений. Все це свідчить про використання земельної ділянки.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з тих обставин, що відповідач користується земельною ділянкою комунальної власності за відсутності договору оренди землі та сплати відповідних платежів, а тому позов підлягає задоволенню.
Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (висновок Верховного Суду України у постанові від 02 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15).
За змістом глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов'язаннях. Натомість, для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
До моменту оформлення власником об'єктів нерухомості права оренди земельних ділянок, на яких ці об'єкти розташовані, відносини з фактичного користування земельними ділянками без укладених договорів їх оренди та недоотримання їхнім власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Фактичний користувач земельних ділянок, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі частини першої статті 1212 ЦК України( висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц та від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17).
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокуратура зазначає, що ОСОБА_1 після набуття у власність нежитлових приміщень договір оренди укладено не було , у зв'язку з чим місцевий бюджет недоотримав кошти у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою.
Розмір недоотриманих доходів визначено виходячи з площі земельної ділянки 0,6044 кв.м за період з 01 березня 2016 року по 31 грудня 2018 року становить 94874,19 грн.
ОСОБА_2 заперечує щодо стягнення з нього коштів, зазначаючи щодо відсутності технічної документації на земельну ділянку, а тому вважати, що він займає саме таку площу, на яку посилається прокурор, підстав не має.
Між тим, як вбачається з матеріалів справи 01 вересня 2010 року ОСОБА_1 звертався до Богодухівського міського голови з заявою про затвердження проекту відведення земельної ділянки саме площею 0,6044 га. Рішенням Богодухівської міської ради Гармаш В.А. для обслуговування комплексу за адресою АДРЕСА_1 надано в оренду земельну ділянку саме такою площею та зобов'язано укласти договір оренди землі.
Дані обставини відповідачем не спростовано. Доказів у відповідності до ст. 81 ЦПК України щодо іншого розміру земельної ділянки не надано.
Відповідач не заперечує щодо відсутності орендних відносин між ним та міською радою та сплати орендних платежів. Зазначає, що він є платником земельного податку.
Між тим, як вбачається з даних ГУ ДФС у Харківській області земельний податок, який нараховано за спірний період, ОСОБА_1 сплачено не було. Орендна плата не нараховувалась.
З листа ГУ Держгеокадастру у Харківській області вбачається, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок за 1 кв. у АДРЕСА_1 становить: 2016 рік - 177,17 грн./м.кв., 2017 рік - 187,80 грн./м.кв., 2018 рік - 187,80 грн./м.кв.
Згідно Додатку до рішення XLIII сесії VII скликання Богодухівської міської ради від 29 квітня 2014 року №1825-VI громадяни та фізичні особи - підприємці для здійснення виробничої діяльності на землях промисловості сплачують орендну плату в розмірі 3 % від їх нормативної грошової оцінки.
Відповідачу виділено земельну ділянку за рахунок земель запасу промисловості з наданням її в оренду на 49 років для обслуговування комплексу, тобто, для здійснення виробничої діяльності.
За таких обставин врахуванню підлягають саме суми по орендній платі, тобто, ті суми , які відповідач сплатив би при укладенні договору оренди.
Відповідно до розрахунку міської ради розмір недоотриманих коштів до бюджету Богодухівської міської ради у вигляді орендної плати за землю в результаті користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, за адресою: АДРЕСА_1 користувач ОСОБА_1 , за період з 01 березня 2016 року по 31 грудня 2016 року складає 26 770, 38 грн., за 2017 рік - 34 051,90, за 2018 рік - 34 051,90 грн., загалом - 94 874,19 грн.
Розрахунок міської ради відповідачем не спростовано, свого розрахунку не надано.
За таких обставин вважати, що відсутні підстави для стягнення коштів не вбачається.
Щодо посилання ОСОБА_1 про відсутність підстав для представництва інтересів Богодухівської міської ради прокуратурою, то суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 Закону).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення ЄСПЛ від 15 січня 2009 року в справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia, заява № 42454/02, § 35)).
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Зазначеним приписам кореспондують відповідні приписи ЦПК України: прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача (частини четверта та п'ята статті 56 ЦПК України).
Системне тлумачення частин четвертої та п'ятої статті 56 ЦПК України й абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»дає змогу дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Оскільки повноваження органів влади, зокрема, і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити на момент відкриття провадження у справі доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади, зокрема повноважень Харківської міської ради, здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18 (провадження № 14-350цс19) з посиланням на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19).
У постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, відповідно до якого сам факт незвернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Сам факт неподання Богодухівською міською радою позову, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження у зв'язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці ЄСПЛ.
Керівником Дергачівської місцевої прокуратури направлено повідомлення в порядку ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 21 лютого 2019 року до Богодухівської міської ради. Інформації про заперечення Богодухівської міської ради проти такого представництва або про наявність інших справ за позовом міської ради матеріали справи не містять. В суді першої інстанції Богодухівська міська рада підтримала позов, заявлений прокурором.
Отже, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та статті 56 ЦПК України належним чином обґрунтував наявність підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив у чому полягає порушення інтересів держави та зазначив орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
При розгляді судом апеляційної інстанції міської радою подано відзив, згідно якого рада заперечує проти задоволення апеляційної скарги та підтримує вимоги прокуратури.
За таких обставин вважати, що позов подано прокуратурою безпідставно та без дотримання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» не можна.
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Рішення ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381-384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 27 листопада 2019 року - залишити без зміни.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 28 квітня 2020 року.
Головуючий - А.І. Овсяннікова
Судді: І.П. Коваленко
О.Ю. Тичкова