Провадження № 22-ц/803/5634/20 Справа № 212/10048/19 Суддя у 1-й інстанції - Чорний І. Я. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
про залишення апеляційної скарги без руху
27 квітня 2020 року м.Кривий Ріг
Суддя судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду Бондар Я.М., ознайомившись із апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 лютого 2020 року, у справі за позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги централізованого водопостачання та водовідведення, втрат від інфляційних процесів та 3 % річних,-
Рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 лютого 2020 року позов Комунального підприємства "Кривбасводоканал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги централізованого водопостачання та водовідведення, втрат від інфляційних процесів та 3 % річних задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" заборгованість за отримані послуги з централізованого постачання холодної води в розмірі 33 881 (тридцять три тисячі вісімсот вісімдесят одна) гривень 30 коп., 3% річних у розмірі 926 (дев'ятсот двадцять шість) гривень 68 коп. та витрати від інфляції у розмірі 2203 (дві тисячі двісті три) гривень 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривня 00 коп..
Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач 16 квітня 2020 року подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу.
Згідно ч.2 ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, застосовуються положення статті 185 ЦПК України.
Нормами ч.3 статті 357 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 ЦПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
Як видно з матеріалів справи, оскаржуване рішення суду було складено 25 лютого 2020 року (а.с.119).
Копія судового рішення була направлена сторонам 27 лютого 2020 року (а.с.121), однак відомостей про вручення відповідачу копії судового рішення матеріали справи не містять.
Апеляційна скарга подана в суд апеляційної інстанції 16 квітня 2020 року, тобто з пропуском процесуального строку встановленого статтею 354 ЦПК України, при цьому скаржник вказав, що копію судового рішення він отримав 17 березня 2020 року, однак доказів цьому не надав, клопотання про поновлення пропущеного строку відповідачем не заявлено.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалів часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".
Враховуючи те, що апеляційна скарга відповідачем ОСОБА_1 подана з пропуском строку на апеляційне оскарження та в ній не порушується питання про поновлення пропущеного строку, подану апеляційну скаргу необхідно залишити без руху та надати скаржнику строк для подачі клопотання про поновлення строку з обґрунтуванням причин пропуску процесуального строку.
За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху для усунення зазначених недоліків та роз'яснити скаржнику, що у разі не усунення недоліків суд відмовить у відкритті апеляційного провадження, якщо підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнанні неповажними.
Керуючись ст.ст.185, 356, 357 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 лютого 2020 року, у справі за позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги централізованого водопостачання та водовідведення, втрат від інфляційних процесів та 3 % річних, залишити без руху, для чого надати строк, який не може перевищувати десяти днів з дати отримання копії ухвали, для усунення названих вище недоліків.
Попередити скаржника, що на випадок невиконання даної ухвали в установлений строк - не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з обґрунтуванням причин пропуску процесуального строку, суд відмовить у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Я.М. Бондар