Справа № 640/24391/18 Головуючий суддя І інстанції Сенаторов В.М.
Провадження № 22-з/818/160/20 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: Інші справи
28 квітня 2020 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді Яцини В.Б.
суддів колегії: Бурлака І.В., Хорошевського О.М.,
розглянувши без повідомлення учасників справи заяву заступника прокурора Харківської області В.І.Анушкевичапро виправлення описки у резолютивній частині постанови Харківського апеляційного суду від 05 серпня 2019 року по справі за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області на рішення Київського районного суду міста Харкова від 17 квітня 2019 року, ухвалене у складі головуючого судді Сенаторова В.М., по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Харківської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,
встановив:
Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 17 квітня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 моральну шкоду розмірі 5000 гривень. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Прокуратура Харківської області звернулась до суду з апеляційною скаргою.
Постановою Харківського апеляційного суду від 05 серпня 2019 року апеляційну скаргу Прокуратури Харківської області - задоволено.
Рішення Київського районного суду міста Харкова від 17 квітня 2019 року - скасовано та ухвалено нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до Прокуратури Харківської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди - залишено без задоволення.
Судовий збір в сумі 1152,60 гривень, сплачений за платіжним дорученням №1085 від 06 травня 2019 року, повернуто з Державного бюджету Прокуратурі Харківської області.
01 квітня 2020 року заступник прокурора Харківської області В.І.Анушкевич звернувся із заявою про виправлення помилки у виконавчому документі - постанові Харківського апеляційного суду від 05 серпня 2019 року в частині повернення відповідачу сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги, вказавши повні відомості, встановлені п.п.1, 3,4,6,7 ч.1, ч.3 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: не зазначено місцезнаходження, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, реквізити рахунків стягувача прокуратури .
Зазначив, що окремий виконавчий лист, згідно постанови Харківського апеляційного суду від 05 серпня 2019 року у справі № 640/24391/18 судом першої інстанції не видано через відсутність у постанові суду апеляційної інстанції зобов'язання конкретної особи вчинити певні дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Згідно до ч.2 ст. 269 ЦПК України питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо).
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
У резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Ініціатива щодо виправлення помилок може виходити від будь-кого з осіб, які беруть участь у справі або суду. Помилки можуть бути виправлені в ухвалі або в постанові суду незалежно від того, чи набрало воно законної сили і чи воно виконане.
Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Із резолютивної частини постанови Харківського апеляційного суду від 05 серпня 2019 року вбачається, що в ній не зазначено місцезнаходження, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, реквізити рахунків стягувача прокуратури Харківської області, що перешкоджає її виконанню.
Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено вимоги до виконавчого документа:
1. У виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
2. У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
3. Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.
Частинами 6,7 ст.141 ЦПК України передбачено, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 269 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув заяву за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання, згідно до положень ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 269 ЦПК України.
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи заяви, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що заява заступника прокурора Харківської області В.Анушкевичапідлягає задоволенню, а вказана описка підлягає виправленню.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 269 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
постановив:
Заяву заступника прокурора Харківської області В.І. Анушкевичапро виправлення описки у постанові Харківського апеляційного суду від 05 серпня 2019 року- задовольнити.
Виправити описку, допущену у постанові Харківського апеляційного суду від 05 серпня 2019 року, доповнити постановуХарківського апеляційного суду від 05 серпня 2019 року абзац 4 наступного змісту:
«Компенсувати прокуратурі Харківської області, що знаходиться за адресою: вул.Богдана Хмельницького,4, м.Харків, 61050, код 02910108, банк отримувача:Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок №35212041007171, код класифікації видатків бюджету-2800, сплачений судовий збір у розмірі 1152 грн.60 коп. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту підписання, і протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий В.Б. Яцина.
Судді
І.В.Бурлака.
О.М. Хорошевський.