Справа № 953/3670/20 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-сс/818/789/20 Доповідач: ОСОБА_2
23 квітня 2020 року м. Харків
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
- головуючого судді ОСОБА_2 ,
- суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
- секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 04.03.2020 року,-
Цією ухвалою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого Київського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 .
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, приймаючи рішення про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 , слідчий суддя керувався положеннями ч.1 ст.303 КПК України.
Не погодившись з постановленим процесуальним рішенням слідчого судді, 16 березня 2020 року ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 04.03.2020 року. Зобовязати слідчого СУ Київського РВП ГУ НП України в Харківській області ОСОБА_7 виконати процесуальні дії, передбачені ст. 60, 241, 220 КПК України.
Сторони судового процесу належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду до суду не прибули, а тому в силу вимог ст.405 КПК України не є перепоною для апеляційного розгляду.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали за скаргою та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачено ст.303 КПК України.
Відмовляючи у відкритті провадження за скаргою, слідчий суддя як на підставу прийняття такого рішення посилався на те, що вимоги, які викладені в скарзі ОСОБА_6 не передбачені в ч. 1 ст. 303 КПК України та не входять до компетенції слідчого судді при проведенні досудового розслідування.
Судова колегія не погоджується з даним висновком.
У прохальній частині скарги, поданої до слідчого судді, ОСОБА_6 просить оскаржити бездіяльність слідчого СУ Київського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 та повідомити її про прийняття заходів, що здійснені слідством по встановленню місця знаходження її чоловіка ОСОБА_8 , 1942 року народження. Ініціювати розшук її чоловіка на території Російської Федерації та повідомити її про це належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Як вбачається зі скарги ОСОБА_6 23.01.2020 ркоу звернулвсь до керівництва СУ Київського РВП ГУНП та Харківської місцевої прокуратури №2 з відповідною заявою про активізування розшуку та повідомлення її про прийняття її заяви та її реєстрації, а також про заходи, що здійснені слідством по її розгляду, але ніяких повідомлень до цього часу вона не отримувала.
Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
14.02.2020 року вона отримала відповідь Харківської місцевої прокуратури №2, де їй повідомили, що її заява розглянута, вивченням вказаного провадження встановлено, що досудове розслідування здійснюється неефективно, у зв'язку з чим слідчому надані письмові вказівки в порядку ст. 36 КПК України.
Тобто, Харківська місцева прокуратура №2 надала відповідь пізніше строку, встановленому в ст. 220 КПК України, а СУ Київського РВП ГУНП в Харківській області взагалі не надало відповіді.
Таким чином, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а матеріали за скаргою - поверненню до того ж суду для вирішення питання про можливість її розгляду по суті за відсутності інших процесуальних перешкод та відновлення процедур, передбачених ст.ст. 304-306 КПК України.
Крім того, колегія суддів зазначає, що при викладенні апеляційних вимог необхідно враховувати які процесуальні рішення має право винести апеляційний суд у відповідності до ч.3 ст.407 КПК України та те, що скарга слідчим суддею по суті не розглядалась.
Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 04 березня 2020 рокущодо відмови у відкритті за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого Київського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 скасувати.
Матеріали за скаргою ОСОБА_6 повернути до Київського районного суду м. Харковадля вирішення питання щодо можливості розгляду скарги по суті за відсутності інших процесуальних перешкод.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді