Справа № 344/7346/19
Провадження № 22-ц/4808/724/20
Головуючий у 1 інстанції Бородовський С. О.
Суддя-доповідач Горейко
28 квітня 2020 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Горейко М.Д., ознайомившись із апеляційною скаргою Комунального підприємства «Муніципальна варта» на рішення Івано-Франківського міського суду, ухвалене у складі судді Бородовського С.О. 10 березня 2020 року в м. Івано-Франківську, у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Муніципальна варта», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - начальник Комунального підприємства «Муніципальна варта» Прусак Андрій Степанович, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
В провадження Івано-Франківського апеляційного суду поступила апеляційна скарга КП «Муніципальна варта» на рішення Івано-Франківського міського суду від 10 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до КП «Муніципальна варта», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - начальник КП «Муніципальна варта» Прусак А.С., про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Вказаним рішенням суду позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ начальника КП «Муніципальна варта» №70 про звільнення з роботи від 25.03.2019 року; поновлено ОСОБА_1 на роботі - на посаді заступника начальника-начальника відділу охорони об'єктів комунального майна КП «Муніципальна варта» з 25.03.2019 року; стягнуто з КП «Муніципальна варта» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25.03.2019 року по 10.03.2020 року, з відрахуванням всіх встановлених законодавством податків і платежів; стягнуто з КП «Муніципальна варта» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000 гривень. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць звернуто до негайного виконання. Вирішено питання судових витрат.
Згідно пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» резолютивна частина рішення повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, встановлені вимогами ЦПК України до змісту рішення суду.
У ній, зокрема, має бути зазначено:
висновок суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково (при відмові в позові слід точно зазначити, кому, відносно кого та в чому відмовлено);
висновок суду по суті позовних вимог: які саме права позивача визнано або поновлено;
розмір грошових сум чи перелік майна, присуджених стороні;
вартість майна, яке належить стягнути з відповідача, якщо при виконанні рішення присудженого майна у наявності не буде;
конкретні дії, які відповідач повинен вчинити та на чию користь, або інший передбачений законом спосіб захисту порушеного права;
розподіл судових витрат;
строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження;
у яких межах допускається негайне виконання рішення, коли суд зобов'язаний або має право його допустити.
В абзаці 1 пункту 14 вищевказаної постанови роз'яснено, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. При стягненні періодичних платежів суд має вказати період, протягом якого проводиться виконання.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в абзаці 3 пункту 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (100-95-п) (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року №348).
Суд першої інстанції зазначені роз'яснення не врахував та, ухвалюючи рішення про стягнення з КП «Муніципальна варта» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 25.03.2019 року по 10.03.2020 року, з відрахуванням всіх встановлених законодавством податків і платежів, не визначив грошову суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на користь відповідача.
В силу пункту 2 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати.
Згідно частини 3 статті 365 ЦПК України якщо під час вивчення матеріалів справи суд виявить нерозглянуті зауваження на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами, нерозглянуті письмові зауваження щодо повноти чи неправильності протоколу судового засідання, невирішене питання про ухвалення додаткового рішення, суд постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.
З огляду на викладене та відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 270 ЦПК України справу слід повернути до суду першої інстанції для ухвалення додаткового рішення.
На підставі наведеного, керуючись статтею 365 ЦПК України,
Справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Муніципальна варта», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - начальник Комунального підприємства «Муніципальна варта» Прусак Андрій Степанович, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди повернути до суду першої інстанції для ухвалення додаткового рішення в строк до 20 травня 2020 року.
Суддя Горейко М.Д.