Провадження № 33/803/512/20 Справа № 178/1758/19 Суддя у 1-й інстанції - Шофаренко Ю. Ф. Суддя у 2-й інстанції - Іванова А. П.
27 квітня 2020 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Іванова А.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2019 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
24 квітня 2020 року до Дніпровського апеляційного суду надійшла вищезазначена адміністративна справа.
В апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ставить питання про поновлення строку на оскарження вищевказаної постанови.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги в частині поновлення строку на апеляційне оскарження зазначає, що з 15 жовтня 2019 року по 29 березня 2020 року він знаходився у відрядженні за кордоном, приїхавши до України, 15.04.2020 дізнався, що Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, відносно нього було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дослідивши доводи клопотання приходжу до наступного правового висновку.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення передбачено протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Правила ст. 294 КУпАП слід розглядати як конкретні аспекти права на доступ до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 повідомлявся про місце та час розгляду справи судовими повістками про виклик до суду, але останній в зазначений час не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, тому суд першої інстанції розглянув справу без його участі.
Слід зазначити, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду, тому не можна вважати, що ОСОБА_1 не мав доступу до інформації щодо ухвалення відносно нього постанови суду та міг дізнатися про прийняте рішення вже після судового розгляду та у визначений ст. 294 КУпАП строк подати апеляційну скаргу на прийняте судове рішення.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, постанову суду першої інстанції оголошено 27 грудня 2019 року, однак апеляційну скаргу особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 направив до суду поштовим зв'язком 17 квітня 2020 року, тобто зі сплином більше трьох місяців, в той час, як постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Нормами КУпАП встановлено, що строк на оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення відраховується не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення або дня коли особа дізналась про судове рішення, а з моменту його винесення.
Доводи ОСОБА_1 про те, що з 15 жовтня 2019 року по 29 березня 2020 року він знаходився у відрядженні за кордоном, приїхавши до України, 15.04.2020 дізнався, що Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, відносно нього було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не заслуговують на увагу, оскільки доказів на підтвердження перебування останнього за кордоном до апеляційної скарги не долучено.
Виходячи з вище викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що не надано переконливих даних про поважність причин порушення строків, та фактично його підстави зводяться до неправильного тлумачення норм чинного законодавства.
Інших обставин, які б свідчили про поважність причини пропуску строку, передбаченого законом на оскарження в клопотанні не наведено та при апеляційному розгляді не надано.
Отже в поновленні строку апеляційного оскарження постанови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2019 року особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , слід відмовити, апеляційну скаргу повернути апелянту у відповідності до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративне правопорушення, апеляційний суд -
Відмовити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2019 року.
Апеляційну скаргу - повернути особі, яка її подала
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду А.П. Іванова