Провадження № 22-з/803/221/20 Справа № 211/2632/19 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко С.В. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.
27 квітня 2020 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Барильської А.П.,
суддів - Бондар Я.М., Зубакової В.П.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 3 ст. 270 ЦПК України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
В травні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 жовтня 2019 року, позов задоволено.
Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2020 року рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 жовтня 2019 року скасовано.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1 152 гривні 60 копійок.
07 квітня 2020 року на адресу Дніпровського апеляційного суду від ОСОБА_2 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача на її користь витрат, понесених нею за подання апеляційної скарги у розмірі 1 152 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 250 грн., посилаючись на те, що відповідачем при зверненні з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції було сплачено судовий збір у розмірі 1152,60 грн. Крім того відповідач, скориставшись своїм правом на правничу допомогу 18 листопада 2019 року уклала договір про надання правничої допомоги з адвокатом Якименко С.Г., та згідно Акту розрахунку послуг на правничу допомогу адвоката по договору по вказаній справі розмір оплати послуг адвоката склав 8250 грн., заборгованість перед адвокатом за надання правничої допомоги, станом на 31 березня 2020 року, становить 3 650 грн.
Розглянувши заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з положенням пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України, у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.
Згідно ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Відповідно до п.6 ч. 1 ст. 1Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно ст. 30Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Верховний Суд у своїй Постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц дійшов висновку, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем ОСОБА_2 та адвокатом Якименко С.Г., який діє на підставі свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю №04782, виданим Дніпропетровською обласною КДКА на підставі рішення б/н від 14 грудня 1993 року, ордеру серії АЕ №1003407 про надання правничої допомоги, укладено Договір про надання правничої допомоги від 18 листопада 2019 року (а.с. 34, 152-153).
Згідно Акту розрахунку відповідно до умов Договору про надання правничої допомоги від 18 листопада 2019 року, ОСОБА_2 надана правнича допомога: перша консультації - 300 грн., складання письмового клопотання про ознайомлення за матеріалами справи - 300 грн., ознайомлення з матеріалами справи та фотокопіювання - 600 грн., аналіз справи в офісі адвоката - 350 грн., складання бланку заяви свідки - 300 грн., складання зави про нову адресу відповідача - 300 грн., складання апеляційної скарги, зокрема збір матеріалів роздрук, консультація щодо порядку подання - 3 000 грн., роз'яснення порядку усунення недоліків апеляційної скарги - 150 грн., складання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги - 300 грн., аналіз відзиву на апеляційну скаргу - 300 грн., складання пояснень на відзив на апеляційну скаргу - 900 грн., складання заяви на відшкодування судових витрат - 900 грн. Всього на суму 8 250 грн. (а.с. 154). Заборгованість ОСОБА_2 перед адвокатом Якименко С.Г. станом на 31 березня 2020 року складає 3 650 (а.с. 154).
Колегія суддів вважає, що надані відповідачем докази підтверджують витрати, пов'язаних з правничою допомогою адвоката та є обґрунтованими.
Разом із тим, визначаючи розмір витрат, враховуючи складність справи та обсяг виконаних робіт, принципи співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з позивача у розмірі 7 050 грн., виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Акту розрахунку послуг на професійну правничу допомогу адвоката по договору про правничу допомогу від 18 листопада 2019 року з розрахунком їх вартості, на загальну суму 8 250 грн., адвокатом надані послуги: перша консультації - 300 грн., складання письмового клопотання про ознайомлення за матеріалами справи - 300 грн., ознайомлення з матеріалами справи та фотокопіювання - 600 грн., аналіз справи в офісі адвоката - 900 грн., складання бланку заяви свідки - 300 грн., складання зави про нову адресу відповідача - 300 грн., складання апеляційної скарги, зокрема збір матеріалів роз друк, консультація щодо порядку подання - 3 000 грн., роз'яснення порядку усунення недоліків апеляційної скарги - 150 грн., складання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги - 300 грн., аналіз відзиву на апеляційну скаргу - 300 грн., складання пояснень на відзив на апеляційну скаргу - 900 грн., складання заяви на відшкодування судових витрат - 900 грн. = 8 250 грн. (а.с. 154).
Відповідач ОСОБА_2 сплатила адвокату за надання правничої допомоги, а саме:перша консультації - 300 грн., за складання письмового клопотання про ознайомлення за матеріалами справи відповідачем замість нарахованих 300 грн., сплачено 1000 грн., складання бланку заяви свідки - 300 грн., бланку заяви свідки - 300 грн., складання зави про нову адресу відповідача - 300 грн., за складання апеляційної скарги, зокрема збір матеріалів роз друк, консультація щодо порядку подання замість нарахованих 3 000 грн., відповідач сплатила - 1000 грн., складання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги - 300 грн., складання пояснень на відзив на апеляційну скаргу замість нарахованих 900 грн., відповідач сплатила - 400 грн., складання заяви на відшкодування судових витрат замість нарахованих 900 грн., відповідач сплатила - 1000 грн., тобто всього відповідачем сплачено адвокату за надання правничої допомоги 4 600 грн. (а.с. 154).
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з позивача 7 050 гривень з розрахунку: перша консультації - 300 грн. + складання письмового клопотання про ознайомлення за матеріалами справи - 300 грн. + ознайомлення з матеріалами справи та фотокопіювання - 600 грн. + аналіз справи в офісі адвоката - 900 грн. + складання бланку заяви свідки - 300 грн. + складання зави про нову адресу відповідача - 300 грн. + складання апеляційної скарги - 3 000 грн. + роз'яснення порядку усунення недоліків апеляційної скарги - 150 грн. + складання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги - 300 грн. + складання заяви на відшкодування судових витрат - 900 грн. = 7 050 грн.
Нараховані адвокатом 300 грн. за аналіз відзиву на апеляційну скаргу та сплачені відповідачем адвокату 400 грн. за складання пояснень на відзив на апеляційну скаргу колегія суддів не бере до уваги, оскільки як вбачається з матеріалів справи апеляційна скарга була подана саме відповідачем та відзиву на апеляційну скаргу матеріали справи не містять.
Колегія суддів вважає, що не заслуговують на увагу доводи щодо стягнення з позивача на користь ОСОБА_2 судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1 152 гривні 60 копійок, оскільки як вбачається з матеріалів, постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2020 року апеляційну скаргу відповідача задоволено частково та стягнуто з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 за подання апеляційної скарги 1 152,60 грн.
Оскільки за результатами розгляду справи судом апеляційної інстанції апеляційну скаргу задоволено та прийнято рішення, але, не вирішено питання про розподіл судових витрат у вигляді оплати за надання професійної правничої допомоги, у зв'язку колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення по справі.
Виходячи із зазначеного, колегія суддів вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з розглядом справи в сумі 7 050 грн.
Керуючись ст.ст. 270, 381 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити частково.
Ухвалити по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням додаткове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з розглядом справи в суді першої інстанції та апеляційної інстанції у сумі 7 050 (сім тисяч п'ятдесят ) грн. 00 (нуль) коп.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повне судове рішення складено 27 квітня 2020 року.
Головуючий:
Судді: