Провадження № 22-ц/803/567/20 Справа № 199/9690/18 Головуючий у першій інстанції: Руденко В. В. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
03 березня 2020 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А.,
при секретарі Догоновій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" (Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", треті особи: ОСОБА_2 , Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про захист прав споживача шляхом визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що він є чорнобильцем 1 категорії, згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 27.07.1999 року, а також особою, прирівняною до інвалідів війни і має посвідчення інваліда війни серії НОМЕР_2 . Позивач з дружиною ОСОБА_2 зареєстровані та проживають в квартирі АДРЕСА_1 і є побутовим споживачем природного газу за вказаною адресою. Згідно ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» він має 100% знижку плати за користування комунальними послугами, втому числі і послугами з газопостачання. В жовтні 2017 року на адресу позивача надійшов рахунок ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» № НОМЕР_3 від 12.09.2017 року, згідно якого за адресою позивача обліковується нібито заборгованість по сплаті за спожитий газ за період серпень-вересень 2017 року. Нарахування за послуги газопостачання за вищезазначеною адресою здійснюються з урахуванням пільги «інвалід війни ІІІ група - 100%», відкритої на ім'я ОСОБА_1 . Пільгою користуються дві особи: позивач та його дружина, третя особа по справі. Після з'ясування позивачем підстав виникнення заборгованості, йому стало відомо, що вона утворилася в зв'язку з встановленням за його адресою загальнобудинкового лічильника природного газу. Позивача не повідомляли про встановлення загальнобудинкового лічильника природного газу та він не давав згоди на його встановлення. Тому позивач просив визнати незаконними дії ПАТ «Дніпрогаз» щодо визначення спожитих побутовим споживачем обсягів природного газу по особовому рахунку № НОМЕР_3 обсягу та плати за спожитий газ у квартирі АДРЕСА_1 , (споживач ОСОБА_2 ) з 17 липня 2017 року понад встановлені межі затвердженої норми споживання; визнати незаконними дії ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» щодо нарахування по особовому рахунку № НОМЕР_3 обсягу та плати за спожитий природний газ у квартирі АДРЕСА_1 , (споживач ОСОБА_2 ) з 17 липня 2017 року понад встановлені межі затвердженої норми споживання; зобов'язати ПАТ «Дніпрогаз», як оператора ГРМ здійснити скасування (анулювання) визначених спожитих обсягів природного газу по особовому рахунку № НОМЕР_3 по квартирі АДРЕСА_1 , (споживач ОСОБА_2 ) понад встановлені межі затвердженої норми споживання; зобов'язати ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», як постачальника із спеціальними обов'язками, здійснити скасування (анулювання) нарахування оплати за спожитий природний газ по особовому рахунку № НОМЕР_3 по квартирі АДРЕСА_1 , (споживач ОСОБА_2 ) з 17 липня 2017 року; зобов'язати ПАТ «Дніпрогаз», як оператора ГРМ, встановити за кошти ПАТ «Дніпрогаз» індивідуальний лічильник обліку газу для споживача у квартирі АДРЕСА_1 , (споживач ОСОБА_2 ) в місячний строк з моменту набуття чинності рішення суду; до встановлення споживачу у квартирі АДРЕСА_1 (споживач ОСОБА_2 особовий рахунок № НОМЕР_3 ) індивідуального лічильника газу зобов'язати ПАТ «Дніпрогаз», як оператора ГРМ, проводити розрахунки (здійснювати визначення спожитого побутовим споживачем у квартирі АДРЕСА_1 (споживач ОСОБА_2 особовий рахунок № НОМЕР_3 )) обсягу природного газу в межах норм споживання, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2019 року, з врахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 23 липня 2019 року, в задоволенні позову відмовлено (а.с.145-149, 180).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло, виданого 17 грудня 1997 року Виконкомом Дніпропетровської міської Ради народних депутатів, на підставі розпорядження від 17.12.1997 року №4/3247-97, про що зроблено відповідний запис в реєстрову книгу за №399п-81-2 (а.с. 52 т.2).
Згідно копії паспорту позивача серії НОМЕР_4 , виданого Амур-Нижньодніпровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 14.07.1997 року, місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване по АДРЕСА_2 з 03 квітня 1981 року (а.с. 26 т.1).
За адресою по АДРЕСА_2 відкрито особовий рахунок ПАТ «Дніпрогаз» № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_2 , зареєстровано дві особи, надається пільга у розмірі 100% (а.с. 23-25 т.1).
ОСОБА_1 є особою, що постраждала внаслідок чорнобильської катастрофи категорії №1, згідно посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого Дніпропетровською обласною державною адміністрацією 27.07.1999 року, а також має інвалідність третьої групи безстроково, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим УМВС України в Дніпропетровській області 03.09.2002 року (а.с. 21 т.1).
Судом також встановлено, що з 17.07.2017 року на будинки по АДРЕСА_3 було встановлено загальнобудинковий прилад обліку газу, про що було складено акт про встановлення газового лічильника від 17.07.2017 року, який введено в експлуатацію з 01.10.2017 року (а.с. 83 т.1).
11 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся із заявою-вимогою до ТОВ "Дніпропетровськгаз збут", в якій вимагав, зокрема, до 01.01.2018 року забезпечити квартиру АДРЕСА_1 лічильником споживання газу за рахунок ТОВ "Дніпропетровськгаз збут"; до моменту встановлення лічильника здійснювати облік за нормами споживання, встановленими КМУ, з врахуванням 100% пільги; скасувати рішення про нарахування йому заборгованості за спожитий газ за серпень-жовтень 2017 року до моменту встановлення лічильника газу (а.с. 29 т.1).
Із такими ж вимогами щодо встановлення лічильника у квартирі АДРЕСА_1 та обліку спожитого газу за нормами споживання, встановленими КМУ, з врахуванням 100% пільги, позивач 17 жовтня 2017 року звернувся до ПАТ "Дніпрогаз" (а.с. 30-32 т.1).
Листом ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" від 31.10.2017 року №10423-2017 позивачу повідомлено, зокрема, що перерахунок об'ємів спожитого природного газу з моменту встановлення загальнобудинкового приладу газу, з якими не згоден споживач, не входить до компетенції товариства (а.с. 36 т.1).
ПАТ "Дніпрогаз" своїм листом від 27.11.2017 року №дд01.7-ЛВ-11329-1117 зазначило, що розгляд порушених позивачем питань буде здійснено у відповідності до рекомендації Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (а.с. 38 т.1).
Встановлено, що з серпня 2017 року ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" почало здійснювати облік спожитого газу споживачам у яких в квартирах відсутні індивідуальні лічильники, за показниками загальнобудинкового лічильника, встановленого самим постачальником газу з власної ініціативи на весь багатоквартирний будинок. Про це позивачу стало відомо при отриманні ним у жовтні 2017 року рахунку ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" від 12.09.2017 року (а.с. 2-20, 70-72 т.1).
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» №3533-VI (тут і надалі, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) споживачі природного газу - це фізичні особи (населення), фізичні особи-підприємці та юридичні особи, які відповідно до договору користуються послугами з газопостачання та використовують природний газ для приготування їжі, опалення, підігріву води, а також як паливо або сировину.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок коштів суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.
Згідно ст. 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані, зокрема, забезпечити встановлення лічильників газу: для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується: комплексно, у тому числі для опалення, - до 01 січня 2012 року; для підігріву води та приготування їжі - до 01 січня 2016 року; тільки для приготування їжі - до 01 січня 2018 року.
У разі не встановлення населенню лічильників газу суб'єктами господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.
Редакцією вказаної вище статті від 20.01.2018 року, що діє на час спірних правовідносин, встановлено, що суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані забезпечити встановлення лічильників газу: а) для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується: комплексно, у тому числі для опалення, - до 1 січня 2012 року; для підігріву води та приготування їжі - до 1 січня 2016 року; тільки для приготування їжі - до 1 січня 2021 року (аб. 1 п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону).
Пунктом 1 глави 5 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року №2494 (в редакції, чинній на момент виникнення спору) визначено, що за ініціативи балансоутримувача (управителя) або Оператора ГРМ та за їх рахунок в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків (гуртожитків), мешканці яких в повному обсязі чи частково розраховуються за нормами споживання, або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу. Балансоутримувач (управитель) не може відмовити Оператору ГРМ в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок Оператора ГРМ.
За положеннями пункту 2 вказаної вище Глав, у разі наявності ВОГ природного газу, встановленого для ведення такого обліку в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків або гуртожитків, визначення об'єму спожитого природного газу мешканцями зазначених об'єктів здійснюється відповідно до Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 року №620.
Відповідно до пункту 4 Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 року №620, зокрема, встановлення будинкового вузла обліку, в тому числі витрати на проектування, монтаж, здійснюється за кошти сторони, яка ініціювала встановлення такого вузла обліку.
Власник (власники) будинку (будинків) (квартир), особа, відповідальна за експлуатацію будинку (будинків) (далі - експлуатаційна організація), балансоутримувач будинку (будинків) тощо та оператор газорозподільної системи зобов'язані врегулювати між собою договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку та лічильників газу, установлених у квартирі (далі - квартирні лічильники газу) (за їх наявності), а також забезпечення можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку. У разі неврегулювання зазначених питань газопостачання такому будинку, групі будинків, групі споживачів може бути припинено відповідно до законодавства.
Встановлено, що загальнобудинковий вузол обліку природного газу встановлений за ініціативою ПАТ "Дніпрогаз" (АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз"), однак договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку та лічильників газу, установлених у квартирі (за їх наявності), а також забезпечення можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку не врегульовані між балансоутримувачем будинку та вказаним відповідачем.
Договори між окремими побутовими споживачами (власниками квартир, не обладнаних квартирними лічильниками газу) та відповідачами, зокрема щодо встановлення загальнобудинкового лічильника та проведення оплати за показниками такого лічильника, також не укладалися.
Зміст статті 6 Закону №3533-VI свідчить про наявність безумовного обов'язку відповідних суб'єктів господарювання - газорозподільних організацій забезпечити встановлення лічильників для такої категорії споживачів природного газу, як населення, у вигляді приладів обліку природного газу, що дозволяють визначати обсяги споживання газу кожним окремим споживачем. При цьому таких споживачів не зобов'язано відшукувати джерела фінансування приладів та робіт, які підлягають встановленню, або забезпечувати цими приладами відповідних суб'єктів господарювання.
Стаття 6 Закону №3533-VI визначає обов'язок газорозподільної організації встановити саме квартирні прилади обліку газу в багатоквартирному будинку.
Вказаного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові №14-347цс18 від 07 листопада 2018 року (справа № 214/2435/17).
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши, що дії відповідачів призводять до нарахування позивачу, як співвласнику (користувачу) квартири АДРЕСА_1 , що не обладнана квартирним лічильником, сум за споживання газу, який не використовувався споживачами; приймаючи до уваги, що встановлення загальнобудинкового лічильника із позивачем погоджувалось, - колегія приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та зобов'язання АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" за свій рахунок в строк до 01 січня 2021 року здійснити встановлення індивідуального газового лічильника побутовому споживачу в квартирі АДРЕСА_1 .
Враховуючи наведені вище правові норми, колегія дійшла висновку про відсутність підстав для зобов'язання АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" здійснити встановлення індивідуального газового лічильника побутовому споживачу в квартирі позивача в місячний строк з часу набрання рішенням суду у даній справі законної сили.
Посилання АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" на листи НКРЕКП оцінюються колегією суддів критично, оскільки вимоги статті 6 Закону №3533-VI мають вищу юридичну силу, ніж рішення НКРЕКП. Ці вимоги зобов'язують відповідача забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах, в яких газ використовується тільки для приготування їжі.
Встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу в процесі споживання газу не відображає фактичного споживання газу кожним споживачем багатоквартирного будинку окремо, що породжує нарахування сум за споживання газу, який насправді не використовується споживачем.
Отже, якщо у побутового споживача не встановлено індивідуального лічильника, то в даному випадку відбувається математичний розрахунок спожитого газу оператором газорозподільної системи між споживачами у яких є квартирні лічильники газу та у яких немає таких лічильників, а отже неможливо встановити та перевірити правильність такого розрахунку.
Відповідно до чинного законодавства оплата за спожитий газ в такому випадку здійснюється відповідно до норми споживання, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року №203, в розмірі 4,4 кубометрів газу на одну зареєстровану особу (плита газова за наявності централізованого гарячого водопостачання на 1 людину). Постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 року №609 норму споживання зменшено до 3,3 кубометрів газу на одну зареєстровану особу.
Разом з тим, згідно п. 1 постанови від 23 березня 2016 року №203 «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників», затверджено норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників згідно з додатком. Таким чином, дані норми не можуть застосовуватись, коли за об'єктом споживання побутового споживача, забезпечено облік природного газу, як шляхом встановлення індивідуального лічильника природного газу, так і ЗВОГ (зазгальнобудинковий вузол обліку природного газу).
Отже, АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз", будучи Оператором ГРМ, здійснив встановлення ЗВОГ, що узгоджується з нормами законодавства України, і як наслідок, такі дії спрямовані виключно на забезпечення обліку природного газу за об'єктами споживання природного газу побутових споживачів.
Згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз"отримує дані щодо обсягів споживання побутовими споживачами природного газу від АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз", а тому ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" дотримується вимог чинного законодавства України, які регламентують вказаний порядок передачі інформації між суб'єктами ринку природного газу.
Отже, дії ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" не можуть вважатись такими, що порушували права та інтереси позивача, в частині неправильного обліку природного газу, до моменту, поки не буде визнано протиправними відповідні дії АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз"як Оператора ГРМ, на якого законодавством в імперативному порядку покладено обов'язок здійснення обліку природного газу, зокрема за об'єктами споживання побутових споживачів.
ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" не отримує дані щодо обсягів споживання природного газу побутовими споживачами безпосередньо від побутових споживачів, а отримує їх лише опосередковано, тобто через АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз". Тому за відсутності належних і допустимих доказів щодо неправомірності нарахованих обсягів природного газу Оператором ГРМ, всі дані щодо обсягів споживання природного газу є правомірними.
Загальнобудинковий лічильник газу заводський номер 5875900 (тип лічильника 640) є єдиним газовим приладом з метою комерційного (приладового) обліку природного газу для споживачів природного газу, в тому числі, будинку АДРЕСА_4 , в яких не встановлено індивідуальні лічильники.
Разом з тим, згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів», держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
За змістом статті 21 цього Закону права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення.
Виходячи з викладеного, колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання незаконними дій АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" та ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» щодо визначення спожитих обсягів природного газу по особовому рахунку № НОМЕР_3 та плати за спожитий газ у квартирі АДРЕСА_1 з 17 липня 2017 року понад встановлені межі затвердженої норми споживання; в частині зобов'язання АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз", ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» здійснити скасування (анулювання) визначених спожитих обсягів природного газу та нарахування плати за спожитий газ по особовому рахунку № НОМЕР_3 понад встановлені межі затвердженої норми споживання.
Тарифи на оплату спожитого обсягу природного газу для населення, порядок їх нарахування, пільги, тощо, можуть змінюватись. Захисту підлягають порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси фізичних осіб (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
За таких обставин, приймаючи також до уваги неможливість на даний час встановлення порушення, або непорушення прав позивача щодо порядку нарахування плати за спожитий природний газ в майбутньому, - колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позовної заяви щодо зобов'язання АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз", як оператора ГРМ, проводити розрахунки обсягу природного газу за вказаною вище адресою в межах норм споживання, встановлених Кабінетом Міністрів України, - до встановлення споживачу індивідуального лічильника газу.
На викладене вище місцевий суд уваги не звернув, у повному обсязі фактичні обставини не встановив, тому рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2019 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням наведеного, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2019 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" - задовольнити частково.
Зобов'язати Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" за свій рахунок в строк до 01 січня 2021 року здійснити встановлення індивідуального газового лічильника побутовому споживачу в квартирі АДРЕСА_1 .
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий
Судді