Справа № 635/5355/15-ц
Провадження № 2-зз/635/13/20
28 квітня 2020 року смт. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Назаренко О.В.,
за участю секретарі судового засідання - Літінської Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди, -
до Харківського районного суду Харківської області надійшла заява Акціонерного товариства «Альфа-Банк» , подана через представника О.О.Степаненко, про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди, в якій заявник просить скасувати заходи забезпечення позову у справі №635/5355/15-ц , зняти заборону вчиняти дії щодо відчуження майна, а саме квартири АДРЕСА_1 .
Посилається на те, що у 2015 році до Харківського районного суду Харківської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди. Разом з позовною заявою Позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії щодо відчуження майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 . Ухвалою від 23.09.2015 заяву Позивача про забезпечення позову було задоволено та заборонено вчиняти дії щодо відчуження квартири АДРЕСА_1 .
При цьому, 29.06.2006 року між ОСОБА_2 та АКБ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк») був укладений кредитний договір № 820/2-27/21/04-6/164 за умовами якого, ОСОБА_2 отримала кошти в сумі 28 500,00 дол. США.
Також 29.06.2006 між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено Іпотечний договір відповідно до якого, на забезпечення виконання основного зобов'язання, Іпотекодавець передав в іпотеку належне йому на праві власності майно, а саме: двохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 . Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.11.2018, іпотекодержателем квартири АДРЕСА_1 виступає саме АТ «Укрсоцбанк».03.12.2019 АТ «Укрсоцбанк» припинило свою діяльність. Правонаступником всіх прав та обов'язків стало АТ «Альфа-Банк», що підтверджується витягом з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Таким чином, законним іпотекодержателем квартири є АТ «Альфа-Банк». На сьогоднішній день, внаслідок винесення вищезазначеної ухвали про заборону вчиняти дії щодо відчуження майна, порушено права АТ «Альфа-Банк» як іпотекодержателя відповідного майна.
В судове засідання заявник не з'явилася.
Судом на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що в провадженні Харківського районного суду Харківської області перебувала цивільна справа №635/5355/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 23 вересня 2015 року заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Заборонено вчиняти дії щодо відчуження майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 , виданого виконкомом Пісочинської селищної ради 27 лютого 2012 року.
Згідно ст. 158 ЦПК України - суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У разі надання відповідачем до суду документа, що підтверджує здійснене ним забезпечення позову відповідно до частини четвертої статті 156 цього Кодексу, відповідне клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, розглядається судом не пізніше наступного дня після надання вказаного документа. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Постановою № 5 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», з метою забезпечення правильного й однакового застосування судами законодавства при розгляді позовів про зняття арешту з майна, надані роз'яснення: п.1,2,9 - у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення. Заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу (частина третя статті 154 ЦПК). При цьому із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору (частина четверта статті 154 ЦПК). Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (стаття 60 Закону про виконавче провадження).
Таким чином, з досліджених в судовому засіданні доказів було встановлено, що заявник не є стороною по справі, в якій було застосовано забезпечення позову, представник Акціонерного товариства «Альфа-Банк» звернувся до суду із заявою, а ні позовом, тому у задоволенні заяви представника Акціонерного товариства «Альфа-Банк» слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 158, 353 ЦПК України , суд -
у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин судового рішення, а також у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.
Суддя О.В.Назаренко