Справа № 643/17579/19
Провадження № 2-р/643/10/20
28.04.2020
28 квітня 2020 року м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Сугачової О.О.,
за участю секретаря судових засідань - Абсалямової А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СКБ УКРЕЛЕКТРОМАШ», зацікавлена особа - ОСОБА_1 , про роз'яснення судового наказу,
Генеральний директор Товариства з обмеженою відповідальністю «СКБ УКРЕЛЕКТРОМАШ» Козлов І.В. звернувся до суду з вищезазначеною заявою та просить роз'яснити судовий наказ Московського районного суду м. Харкова від 30.10.2019 за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати у розмірі 35 782,78 грн, витрат на правову допомогу у розмірі 500,00 грн та судового збору в розмірі 192,10 грн з Товариства з обмеженою відповідальністю «СКБ УКРЕЛЕКТРОМАШ».
Обґрунтовуючи доводи заяви зазначає, що відповідно до норм податкового законодавства ОСОБА_1 є платником податку і з виплачуваної суми заробітної плати під час виплати підприємством, як податковим агентом, повинен бути утриманий та перерахований до державного бюджету податок на доходи фізичних осіб в розмірі 18 відсотків від нарахованої суми, та військовий збір у розмірі 1,5 відсотка від нарахованої суми.
В судовому наказі від 30.10.2019 не зазначено про те, що зі стягуваної на користь ОСОБА_1 суми утримуються вказані податок, збір та внесок, а тому заявник зазначає, що судовий наказ є не зрозумілим в частині того, чи підлягають ці суми утриманню.
При цьому заявник посилається на положення абз. 5 п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», згідно з якою, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Суд ухвалив розгляд заяви проводити без виклику учасників справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснюється.
Суд, вивчивши доводи заяви, дослідивши матеріали справи № 643/17679/19, приходить до такого.
Так, судом встановлено що 30.10.2019 суддею Московського районного суду м. Харкова винесено судовий наказ № 643/17579/19, 2-н/643/2465/19 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СКБ УКРЕЛЕКТРОМАШ» на користь ОСОБА_1 суми нарахованої, але невиплаченої заробітної плати у розмірі 35 782,78 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 500,00 грн.
Судовий наказ набрав законної сили 22.12.2019.
Так, відповідно до ст. 271 Цивільного процесуального кодексу України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
У пункті 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судове рішення у цивільній справі № 14 від 18.12.2009 зазначено, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Отже, роз'яснення рішення - це більш повний, ясний, зрозумілий виклад тих фрагментів рішення, які здебільшого знаходяться у резолютивній частині та розуміння яких викликає труднощі, але не внесення змін у сутність рішення і не вирішення тих питань, що не були предметом судового розгляду.
Таким чином, роз'ясненню підлягає резолютивна частина рішення суду, якщо вона є незрозумілою і допускає варіанти її тлумачення.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Так, при видачі судового наказу, вимоги заяви судом були враховані та задоволені в межах заявлених вимог.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 168 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Суд вважає, що судовий наказ є обґрунтованим і зрозумілим, а оскільки заявником фактично порушене питання про внесення у зазначений судовий наказ нових даних, як то: роз'яснити, чи утримуються з суми 35 782,79 грн податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, вважає, що така заява по своїй суті не є заявою про роз'яснення рішення суду, яке набрало законної сили, а тому не вбачає підстав для його роз'яснення.
Також суд вважає, що не повинен роз'яснювати боржнику Товариству з обмеженою відповідальністю «СКБ УКРЕЛЕКТРОМАШ» застосування Податкового Кодексу України, а також те, що особи, які мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (форма № 1ДФ), у строки, встановлені Податковим кодексом для податкового кварталу, до контролюючого органу за місцем свого розташування.
Окрім того, ст. 171 Податкового Кодексу України містить пряму вказівку на те, що за нарахування ПДФО та утримання ПДФО відповідає роботодавець, незалежно від того чи це юридична особа, чи фізична особа-підприємець.
Таким чином, враховуючи все вищевикладене, беручи до уваги те, що під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті, суд приходить до висновку, що підстави для роз'яснення судового наказу від 30.10.2019 відсутні, оскільки він є зрозумілим, а тому посилання заявника (боржника) на порушення п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» суд оцінює критично.
За таких обставин, суд вважає, що в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СКБ УКРЕЛЕКТРОМАШ» про роз'яснення судового наказу слід відмовити.
Керуючись ст. 271 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СКБ УКРЕЛЕКТРОМАШ», зацікавлена особа - ОСОБА_1 , про роз'яснення судового наказу Московського районного суду м. Харкова від 30.10.2019 № 643/17579/19 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О. Сугачова