Справа №: 398/817/20
провадження №: 2/398/918/20
Іменем України
"27" квітня 2020 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Авраменка О.В.,
з участю секретаря судового засідання Міщенко С.А.,
позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд з позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 . Позов обґрунтовують тим, що вони є співвласниками зазначеної кватири. Відповідач є братом позивача ОСОБА_1 та сином позивача ОСОБА_2 , який зареєстрований в даній квартирі, але не проживає в ній з 2008 року, квартирою не користується, речі не зберігає.
Оскільки, відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явився без повідомлення причин, відзив не подав та позивачі не заперечують проти заочного розгляду справи, то судом постановлено ухвалу про заочний розгляд цієї справи.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Додатково пояснив, що відповідачем у справі є його брат. Він з батьками і братом ОСОБА_4 проживав в даній квартирі, яка належала їм по 1/4 частині. В 2001 році відповідач подарував йому свою 1/4 частину квартири. В 2011 році померла матір, спадщину після її смерті прийняв батько - позивач ОСОБА_2 . Відповідач зареєстрований, але тривалий час, з 2008 року, не проживає в квартирі. Відповідач проживав у різних містах: Києві, Дніпрі, Кременчуці. Наразі відповідач одружився і проживає з родиною в м. Павлоград. Оскільки відповідач тривалий час не проживає за місцем реєстрації, то просить визнати його таким, що втратив право користування квартирою.
Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Заслухавши вступне слово позивачів, показання свідків, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 є власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 24.02.1998 року та договором дарування від 12 листопада 2001 року.
Позивач ОСОБА_2 є власником 1/2 частини зазначеної квартири що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 24.02.1998 року та свідоцтвом про право на спадщину за законом від 22 жовтня 2011 року.
Тобто, позивачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , в якій кожному належить по 1/2 частці квартири.
Відповідно до довідки про склад сім'ї, виданої КП «Житлогосп» від 14 лютого 2020 року, в зазначеній квартирі зареєстровані: ОСОБА_1 (співвласник), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - його син, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - його син, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - його дружина та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - брат.
Статтею 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Особа має право на захист порушеного права у спосіб визначений законом або договором. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом встановлені ч. 2 ст. 16 ЦК України.
За змістом зазначених норм матеріального права правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім'ї власника нарівні з власником будинку, якщо при вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням, а також інші особи, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР, стаття 405 ЦК України), а саме, від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
Наведене свідчить, що задоволення позову про позбавлення особи права користування жилим приміщенням можливе лише у відношенні тієї особи, яка вже набула права користування конкретним житловим приміщенням, вселилась в нього в установленому порядку у якості члена сім'ї наймача, члена ЖБК або члена сім'ї власника квартири чи будинку, однак певний час без поважних на те причин в ньому не мешкає, тобто не використовує житло за цільовим призначенням для проживання понад встановлений законодавством термін.
Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 16 січня 2012 року у справі № 6-57цс11 та від 16 листопада 2016 року у справі №6-709цс16.
Реєстрація відповідача в квартирі АДРЕСА_1 також підтверджується довідкою Управління дозвільно-погоджувальних процедур та адміністративних послуг Олександрійської міської ради від 23.03.2020 року та довідкою УДМС України в Кіровоградській області від 25 березня 2020 року, наданих на запит суду.
Згідно з актами-розпорядженнями КП «Житлогосп» від 25 листопада 2019 року та від 13 січня 2020 року, складеного за участю сусідів встановлено, що відповідач ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , але не проживає з 2008 року. На момент перевірки в квартирі відсутній, особистих речей немає.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що вона сусідка позивача ОСОБА_9 з 2003 року. З того часу лише декілька раз бачила відповідача і знає, що він брат позивача. За адресою: АДРЕСА_2 , відповідач не проживає та де він проживає зараз їй не відомо.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що проживає в будинку з 1990 року та з тих пір знає родину позивачів. Спочатку в квартирі проживали ОСОБА_11 (позивач) з дружиною і дітьми: ОСОБА_12 (позивач) і ОСОБА_4 (відповідач). Дружина позивача ОСОБА_2 померла. Відповідач близько п'яти років не проживає за адресою: АДРЕСА_2 та вона його взагалі не бачила протягом п'яти років. Де він проживає їй не відомо.
Відповідно до ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Враховуючи відсутність відповідача за місцем реєстрації понад один рік, без поважних причин та відсутність іншої домовленості між власниками житлового приміщення та відповідачем, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, а відповідач визнанню таким, що втратив право користування житлом - квартирою АДРЕСА_1 .
На відшкодуванні судових витрат позивачі не наполягали.
На підставі ст. ст. 16, 319, 321, 391, 405 ЦК України та керуючись ст. ст. 12, 13, 76 - 81, 258, 259, 263 - 265, 268, 280 - 282 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 ) про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Судові витрати залишити по фактично понесеним
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до п. 3 Розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки щодо подання заяви про перегляд заочного рішення та апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 28 квітня 2020 року.
Суддя О.В.Авраменко