Справа № 149/103/20
Провадження № 33/801/288/2020
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Олійник І. В.
Доповідач: Панасюк О. С.
27 квітня 2020 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Панасюка О. С., розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Зайця Б. В. на постанову судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 27 березня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Постановою судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 27 березня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн 00 к. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік за те, що 08 січня 2020 року о 21 год 24 хв в м. Хмільнику по вул. 1-го Травня ОСОБА_1 керував автомобілем марки «BMW 520A», номерний знак НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння (за результатами проведення тесту на мультитесті «Drues of Abse»: амфетамін - позитивний).
Представник ОСОБА_1 - адвокат Заєць Б. В. подав апеляційну скаргу на цю постанову, у якій, посилаючись на неправильне застосування суддею суду першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, недоведеність обставин, які суддя вважав встановленими, просив скасувати постанову судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 27 березня 2020 року, а провадження у справі закрити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що всупереч вимогам статті 35 Закону України «Про національну поліцію» після зупинки транспортного засобу працівники поліції не повідомили причини його зупинки. На місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції не запропонували. В комунальному некомерційному підприємстві «Хмільницька центральна районна лікарня» відбір зразків біологічного середовища для проведення лабораторного дослідження здійснений з порушенням вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України (далі Інструкція № 1452/735). Таке порушення унеможливило проведення призначеної судом судово-токсикологічної експертизи, однак, не дивлячись на це, суд прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За загальним правилом не можуть братись до уваги докази, одержані із порушенням порядку, встановленого для їх отримання.
Відповідно до частини третьої статті 35 Закону України «Про національну Поліцію» поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Цьому обов'язку кориспондується встановлене статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» право водія знати про причини зупинки.
Підставами для зупинки транспортного засобу визначено:
1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;
2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;
5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;
8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;
10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту (частина перша статті 35 Закону України «Про національну Поліцію»).
Проте, всупереч цим приписам закону у справі не має даних про причину зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають оглядові на стан алкогольного сп'яніння. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного сп'яніння, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно з пунктом 1.7 Інструкції № 1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Тобто, працівник поліції мав право доставляти ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я для проведення медичного огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції лише за умови його відмови від проведення такого огляду на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічних спеціальних засобів або незгоди з його результатами.
Однак, матеріали справи відомостей про те, що такий огляд пропонувалось пройти ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу і він від його проходження відмовився чи висловив незгоду з його результатами не містять, а тому дії працівників поліції щодо доставлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я для проведення медичного огляду для встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції законними вважати не можна, а відтак і самі результати такого огляду - висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції - є недопустимим доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення.
Згідно з пунктом 3.10 Інструкції № 1452/735 зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів.
Проте, як видно з відеозапису нагрудної камери поліцейського та матеріалів справи зразки біологічного середовища відібрано лише в одну ємність. ОСОБА_1 відразу висловлював свою незгоду з результатами тесту, проведеного 08 січня 2020 року о 21 год 48 хв. в комунальному некомерційному підприємстві «Хмільницька центральна районна лікарня» за допомогою мультитесту «Drues of Abse».
З метою встановлення факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння суд першої інстанції призначив у справі судово-токсикологічну експертизу, яка не була проведена через недостатню кількість зразків біологічного середовища (через відсутність другої ємності зі зразками біологічного середовища, яка зберігається протягом 90 днів).
Отже, саме порушення вимог статті 266 КУпАП, статті 35 Закону України «Про національну Поліцію», пунктів 1.7, 3.10 Інструкції «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» при проведенні огляду ОСОБА_1 щодо перебування під впливом наркотичних засобів працівниками поліції унеможливило встановлення фактичних обставин справи, а тому суд першої інстанції не мав підстав вважати доведеною його вину у скоєнні правопорушення.
Згідно з частиною першою статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Оскільки матеріали справи не містять допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, то постанову судді місцевого суду необхідно скасувати, а провадження у справі закрити.
На підставі наведеного, керуючись статтею 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Зайця Б. В. задовільнити.
Постанову судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 27 березня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати, провадження у справі закрити.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О. С. Панасюк